Предмет правового регулювання

Передусім необхідно з'ясувати, що під правовим регулювання розуміється не будь-який вплив на поведінку людей, а лише такий, котрий здійснюється виключ­но юридичними засобами, є обгрунтованим і цілеспрямованим. Щоб визначити предмет правового регулювання необхідно врахувати багато факторів, зокрема пе­ріод розвитку суспільства, політичний режим у державі тощо.

З точки зору можливості й доцільності здійснення правового регулювання можна розрізнити кілька груп суспільних відносин:

а) відносини між людьми, які не регулюються і не можуть бути регульовани­
ми взагалі; наприклад, почуття людей, їх свідомість;

б) відносини, які в принципі можуть бути врегульованими, але, як правило, в
сучасних державах демократії не регулюються; у тоталітарних державах, напри­
клад, прямо чи опосередковано регулюються домашні стосунки між подружжям,
способи проводження вільного часу;

в) відносини, які можуть бути врегульованими і регулюються (називаються
"правовідносинами");

г) відносини, які можуть бути врегульовані, потребують такого регулювання,
але не є врегульованими. Суспільство розвивається і завжди в силу різних причин
мають місце й такі відносини. Вони називаються "прогалинами" в праві. Якщо їх
багато, вони підривають нормальне функціонування суспільства як системи.

Враховуючи вищесказане,[можна виділити такі особливості суспільних від­носин, що становлять предмет правового регулювання: по-перше, в цих відноси­нах знаходить прояв як індивідуальний, так і суспільний інтерес, по-друге, вони передбачають додержання обов'язкових правил, які в принципі можуть стати об'єктом контролюй

{Структуру предмету правового регулювання становлять:

1) стосунки між людьми з приводу обміну матеріальними й нематеріальними цінностями;

2) відносини у сфері владного управління в суспільстві, куди входить не ли­ше керівництво державою соціальними процесами, а й контроль суспільства за державою;

3) відносини щодо забезпечення правового порядку, які покликані забезпе­чити нормальне функціонування двох перших груп суспільних відносин. ₍

Метод правового регулювання

5 Метод правового регулювання не є поняттям далеким від предмету правового регулювання. Він є нічим іншим як юридичним вираженням особливостей пред­мету правового регулювання^

Що такеСЧіетод правового регулювання"? Під цим терміном розуміється спо­сіб впливу норм даної галузі права на суспільні відносини (поведінку людей), кот­рі виступають предметом правового регулювання даної галузі права^

ІМетод правового регулювання в межах тої чи іншої галузі права складається з таких елементів:

1) специфічного способу взаємозв'язку прав і обов'язків між учасниками врегульованих галуззю правовідносин. Наприклад, у цивільному праві суб'єкти правовідносин мають рівні права;

2) тої чи іншої сукупності юридичних фактів, які є підставою виникнення, зміни чи припинення правовідносин. У цивільному праві правовідносини виника­ють із договору, а в цивільно-процесуальному права - за позовом особи, якій за­вдано шкоди.

3) особливих способів формування змісту прав і обов'язків суб'єктів права -вони можуть виникати зокрема з договорів або нормативно-правових актів;

4) санкцій, способів і процедур їх застосування. Кожна галузь права має ши­рокий спектр заходів державного примусу, які можуть бути застосовані до право­порушників.

ГВ теорії права прийнято розрізняти два методи правового регулювання: метод децентралізованого регулювання і метод централізованого регулювання. Перший метод застосовується переважно в галузях приватноправового характеру й полягає в координації цілей та інтересів сторін у всіх стосунках. Другий метод, який ще називають методом імперативного регулювання заснований на відносинах субор­динації між учасниками суспільних відносин. Він викориртовується в публічно-правових галузях.^

Прийнято також виділяти три основні способи впливу права на поведінку лю­дей:

а) уповноваження - надання учаснику правовідносин суб'єктивних прав;

б) зобов'язання - накладення на учасника певного юридичного обов'язку вчи­
нити певну дію;

в) заборона - покладення обов'язку утриматися від певних дій.

Крім того, в юридичній літературі існують дві юридичні формули, на основі яких відрізняють два типи правового регулювання. Перша формула: "дозволено все, крім того, що прямо заборонено законом". Це загальнодозвільний тип право­вого регулювання. Інша формула має протилежний зміст: "заборонено все, крім прямо дозволеного законом". На її основі побудований дозвільний тип правового регулювання.

 

161

Загальна теорія держави і права

Глава 19 Система права

163

6

Галузі права в Україні

Система права в Україні зараз включає до себе такі основні галузі права

1) Державне (конституційне) право Ця галузь регулює права, свободи і обов язки громадян, основи суспільного ладу, порядок створення, структуру і компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування, виборчу систе­му, адміністративно-територіальний устрій Норми державного права сформульо­вані в Конституції України, прийнятій Верховною Радою 28 червня 1996 р , ціло­му ряді законодавчих актів "Про Конституційний Суд", "Про громадянство", "Про місцеве самоврядування", "Про політичні парти" тощо

2) Адміністративне право регулює сферу суспільних відносин, пов'язаних з державним управлінням Норми цієї галузі регулюють в основному діяльність ор­ганів виконавчої влади, державну службу, встановлюють відповідальність за адмі­ністративні правопорушення, а також порядок притягнення до такої відповідаль­ності Основними джерелами адміністративного права є Кодекс України про адмі­ністративні правопорушення, закон про державну службу тощо

 

3) Фінансове право регулює сферу бюджетної і податкової систем, кредиту­вання, основи грошового обігу, порядок здійснення валютних операцій Норми фі­нансового права містяться в Бюджетному кодексі України, схваленому в 2001 р , законах України про систему оподаткування, в указах Президента і постановах Уряду України

4) Земельне право - це сукупність норм, які регулюють відносини щодо роз­порядження й управління земельними ресурсами незалежно від форми їх власнос­ті у зв'язку з їх використанням і охороною Земельний кодекс 2001 р , інші закони, підзаконні акти й рішення місцевих органів влади становлять систему джерел цієї правової галузі

5) Екологічне (природоохоронне) право регулює суспільні відносини в сфері використання й захисту суспільством і державою навколишнього природного се­редовища Норми цієї галузі закріплюють права громадян на здорове й сприятливе навколишнє середовище, встановлюють юридичний механізм їх захисту Основні джерела - закони про охорону навколишнього природного середовища, про охоро­ну атмосферного повітря, про тваринний світ тощо

6) Норми цивільного права регулюють майнові та особисті немайнові відно­сини учасників правовідносин, які не перебувають між собою в стані підпорядку­вання Вони визначають правовий статус приватної, державної та інших форм вла­сності, зобов язальні відносини, питання спадкування, авторства тощо Містяться такі в Цивільному кодексі, законах про власність, авторські і суміжні з ними права тощо

7) Трудове право об єднує норми, котрі реї улюють відносини між працівни­
ками і власниками підприємств, установ і організацій або уповноваженими ними
органами в процесі трудової діяльності порядок договору, робочий час і час від­
починку, форми оплати праці, трудову дисципліну, порядок накладення дисциплі­
нарної відповідальності і вирішення трудових справ Основним джерелом трудо-

вого права є Кодекс законів про працю, закони про колективні договори (уюди), про оплату праці тощо

8) Соціальне право - система норм, які регулюють пенсійні відносини, а та­кож різного роду діяльність держави, пов язану з підтримкою соціально незахи-щсних верств населення (наприклад, безробітних, інвалідів, осіб, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, сімей з дітьми тощо) Джерелами цієї правової і алул є закони про зайнятість, про державні допомоги сім ям з дітьми, про основи соціальної захищеності інвалідів, пенсійні закони тощо

9) Шлюбно-сімейне право - регулює порядок укладення і припинення шлю­бу, взаємні права і обов язки подружжя, батьків і дітей, інших членів сім'ї, поря­док усиновлення, встановлення опіки й піклування Основним джерелом є Сімей­ний кодекс України, схвалений у 2002 р

10) Кримінальне право охоплює норми, якими встановлюється перелік діянь, які вважаються злочинними, відповідальність за їх вчинення, види кримінальних покарань Джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс України 2001 р

11) Кримінально-процесуальне право регламентує кримінальне судочинство, права і обов'язки учасників кримінального процесу, права і обов'язки правоохо­ронних органів у цьому процесі Норми кримінально-процесуального права міс­тяться в Кримінально-процесуальному кодексі та ряді законів (про судову експер­тизу, наприклад)

12) Цивільно-процесуальне право - регулює судочинство в цивільних справах, підвідомчість і підсудність цивільних спорів, встановлює правовий статус учасни­ків процесу, порядок збирання й оцінки доказів у цивільних справах тощо

Крім того останнім часом в Україні формується кілька нових галузей права на основі розвитку інститутів чи підгалузей права Серед них слід відзначити держа­вне процесуальне право (регулює процедуру діяльності органів державної влади), комерційне право (регулює різні організаційно-правові форми підприємницької діяльності), і галузь адміністративного процесу

Література

1 Алексеев С С Структура советского права - М , 1975

2 Копиленко О Від Конституції України до Конституції Автономної Республіки Крим//Право України -1999 - №3

3 Поленина С В Система права и система законодательства // Правоведение -

1987 -№5

4 Тиунова Л Б Система правових норм и отраслевое подразделение права// Пра­воведение - 1987 - №4

5 Ющик О І Правова реформа загальне поняття, проблеми здійснення в Україні -К,1997

 

164

Загальна теорія держави і права

Глава 19 Система права

165

---

Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 328; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!