Соціалістична правова система
Соціалістичне право виникло разом із утворенням радянської держави в 1917 р , а після другої світової війни поширилося на країни, де проживала третина людства Після розпаду СРСР і зникнення так званого "соціалістичного табору" актуальність вивчення особливостей цієї правової системи не відпала У ряді країн -Китай, В єтнам, Куба, КНДР та деяких африканських державах соціалістичне право зберігається й на сьогодні До того ж треба мати на увазі, що досі в Україні немалий нормативно-правовий масив був сформульований ще у радянські часи та офіційно діє й зараз Це ж характерно, у більшій чи меншій мірі, й для Роси та інших пострадянських країн
У західних правових теоріях має місце спір про природу соціалістичного права Французька теорія вважає, що соціалістичне право є "позашлюбною (нелепти-мною) дочкою" цивільного права з багатьма ознаками цієї правової системи, за винятком шлюбного блаженства Германська теорія вважає, що соціалістичне право - це "блудний син" цивільного права, котрий з часом повернеться до рідного коріння, тому соціалістичне право не самостійна правова система, а лише тимчасова аномалія континентально-європейського права Американська теорія взагалі називає його генетичним виродком з деякими елементами цивільного права
| 158 |
Загальна теорія держави і права
Соціалістична правова система характеризується такими ознаками
|
|
|
1) сугубо позитивістське і класове розуміння права Право в офіційному ро
зумінні визнається таким, що виражає інтереси лише частини населення, тобто має
класовий характер Право, крім того, проголошується продуктом правотворчої ді
яльності держави Не визнається природне право і правові норми поза офіційними
текстами джерел, встановлених державою
Право, крім того, повністю заідеологізоване, воно засноване на соціалістичній доктрині, котра передбачає а) державну власність на основні засоби виробництва і розподілу, б) заперечення приватної власності, але визнання особистої власності, в) відмирання держави і права, за комунізму не буде права, юристів, юридичних факультетів, тобто нинішні юристи - відмираючий, паразитуючий прошарок суспільства, в) керівна роль комуністичної партії в державному і суспільному житті, г) суспільством будуть управляти не всі громадяни, найдостойнпш з достойних, тобто члени компартії, д) кадрова політика заснована на ідеологічному загартуванні, а не на меритократн (критерій добору кадрів, коли враховуються здібності особи)
2) незначна роль закону у правовій системі Це проявлялося не лише в невеликій кількості прийнятих законодавчих актів (у ЗО-80-і роки СРСР функціонував на основі близько 80 законів), а й у домінуванні адміністративних і партійних рішень Навіть виданий закон не сприймався як документ вищої юридичної сили, котрий безпосередньо діє Суб'єкти чекали "обростання" його підзаконними актами на основі закону чекали постанови уряду, на його основі - постанови міністерства і відомства, і лише на основі останнього готувався документ на рівні підприємства чи установи, котрий підлягав виконанню,
|
|
|
3) зневага до правової процедури у діяльності як правотворчих так і право застосовних органів Наприклад, судова процедура розгляду кримінальних справ протягом 30-х років спрощувалася настільки, що говорити про наявність правосуддя в цей час можна лише умовно Відзначимо, що інакше й не могло бути в державі, де тривалий час був відсутнім освітній ценз для суддів Наприклад, у 1928 р в РРФСР вищу юридичну освіту мали всього 5,9 відсотка суддів, ще 17,2 відсотка мали середню спеціальну юридичну освіту або ж закінчили юридичні курси Всі інші судді взагалі не мали юридичної освіти,
4) принцип 'соціалістичної законності , котрий гарантував передусім інтереси держави, а не інтереси й права людини й громадянина У 1934 р народний комісар юстиції РСФРР М В Криленко визначив три елементи в соціалістичній законності 1) боротьба з класовим ворогом, 2) примушування до виконання радянських законів, 3) гарантування кожному трудящому можливості прикласти свою працю в межах, які йому надає радянський закон Після відомої наради правознавців у 1938 р , під впливом ідей А Я Вишинського, соціалістичну законність стали розуміти як суворе і неухильне виконання законів і шдзаконних актів всіма суб'єктами радянського права в інтересах пролетарської (пізніше - загальнонародної) держави
|
|
|
5) низька роль судів, їх залежність від правлячої комуністичної партії Нерідко недемократичні режими "обходилися" масовими репресіями в позасудовому порядку Юридично та шетитущйно суди, попри декларації, не були незалежними
| 159 |
Глава 18 Правова система та 11 типи
щодо інших владних органів, зважаючи на способи і строк їх призначення, матеріально-технічне забезпечення тощо. Навіть в період "горбачовської перебудови" судді на місцях призначалися місцевими органами влади;
6) широкомасштабне правове виховання, котре виступає "складовою частиною" комуністичного виховання населення. Ефективність його, правда, була невисокою, бо зміст цілого ряду правових норм не базувався ні на демократичних засадах творення політики, ні на моральних традиціях суспільства;
|
|
|
7) соціалістична правосвідомість, специфічними ознаками якої виступають: а) несприйняття базових західних цінностей; б) відверто патерналістський характер, коли населення сприймає владу у патріархальному вимірі, як таку, що відповідає за все, передовсім за життя і благополуччя кожного.
Разом з тим, за цілим рядом ознак соціалістична правова система схожа до романо-германської правової системи (ієрархія джерел права, галузевий поділ права, високий ступінь кодифікації тощо).
Україна в складі СРСР до 1991 р. належала до соціалістичної правової системи. Здійснювана зараз правова реформа спрямована на ліквідацію анахронізмів тої системи, котрі досі зберігаються в нас. Але багато що й змінюється на наших очах: зростає роль судів, вперше створений Конституційний Суд, вперше приймаються закони, що покладають відповідальність на державу. Правова система України поступово набирає класичних ознак романо-германської правової системи.
Література
1. Алексеев Л.И. К вопросу об общем понятий права // Государство и право. -1994.-ХаЗ.
2. Давид Р. Основньїе правовьіе системи современности. - М., 1988.
3. Лившиц Р.З. Современная теория права. - М., 1992.
4. Неновски Н. Право и ценности. - М., 1987.
5. Нерсесянц В.С. Право и закон. - М., 1983.
6. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: общая и особенная части. -М., 2000.
7. Решетников Ф. М. Правовьіе системьі мира: Справочник. - М., 1993.
8. Сабо И. Основьі теории права. - М, 1971.
9. Саидов А.Х. Введение в основньїе правовьіе системи современности. - Таш-кент, 1988.
10. Супатаев М. А. Обьічное право в странах Восточной Африки. - М., 1984.
11. Синюков В. Н. Российская правовая система. - Саратов, 1994.
12. Харитонов Є. В. Рецепція римського приватного права (теоретичні та історико-правові аспекти) : Дис... д-ра юрид. наук (12.00.01) / Юридичний ін-т Одеського держ. ун-ту ім. І.І.Мечникова. - О., 1997. - 473л.
| 160 |
Загальна теорія держави і права
Глава 19. Система права
Поняття системи права
І Під поняттям власне "система" розуміють що-небудь ціле, яке обов'язково складається з двох і більше елементів, пов'язаних між собою певним порядкомл Право виступає такою системою, яка одночасно є вираженням його єдності й диференціації на норми, інститути та галузі.
| Отже, система права - це поняття, що охоплює сукупність діючих правових норм в рамках певної країни і одночасно виражає внутрішню структуру права, його диференціацію на правові галузі та інститути на основі властивих їм особливос-тейл
? До основних властивостей системи права належать такі:
а) система права - це об'єктивна якість права, діючого в суспільстві. Вона не
може бути продуктом свідомої діяльності;
б) система права загалом відповідає структурі суспільних відносин, які регу
люються правом;
в) система права розвивається разом із суспільством. Кожному історичному
етапу розвитку суспільства відповідає "власна" система права;
г) в основі поділу системи права на елементи та класифікації останніх мають
метод та предмет правового регулювання. Предмет правового регулювання - це
фактичні відносини між людьми, котрі об'єктивно потребують правового регулю
вання. Метод правового регулювання - це сукупність прийомів юридичного впли
ву на поведінку людей (наприклад, імперативний метод, договірний метод, пока
рання тощо), які обумовлені характером цієї поведінки.]
Юридична норма є первинним елементом системи права. Вона регулює лише одну окрему сторону людської поведінки, для впорядкування якою потребуються певні сукупності таких норм. Розглянемо такі групи правових норм.
Правовий інститут - це відокремлена група юридичних норм, що регулюють суспільні відносини конкретного виду, як правило в середині галузі права. Наприклад, у конституційному праві можна виділити інститути президента, парламенту, виборчого права тощо. Правові інститути можуть бути не лише галузевими, а й міжгалузевими -наприклад, дисциплінарна відповідальність встановлюється нормами трудового права, але виникаючі на її основі трудові спори розглядаються судом в порядку, що визначається нормами цивільно-процесуального права.
Галузь права - це сукупність правових но]»м та інститутів, що регулюють певну сферу суспільних відносин своїм особливим методом правового регулювання. Правові галузі поділяють на матеріальні (цивільне, кримінальне, трудове право тощо) та процесуальні (цивільно-процесуальне і кримінально-процесуальне право). Формуються в Україні галузі конституційно-процесуального і адміністративно-процесуального права.
| 161 |
Глава 19. Система права
Треба зауважити, що система права диференціюється й на основі інших критеріїв. На основі генетичного підходу право поділяють на природне і позитивне. За історичним підходом, який відстежус розвиток форми права, воно поділяється на звичаєве (традиційне) право, прецедентне право, договірне право і право законів. Право поділяють також на публічне (регулює відносини, пов'язані з функціонуванням держави) і приватне (регулює відносини між окремими індивідами).
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 375; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!