Право і закон. Поняття правового закону
Питання про співвідношення права і закону викликає в юридичній науці бурхливі дискусії. Щоб зрозуміти їх суть, необхідно врахувати, що термін "закон" вживається у різних значеннях. У вузькому смислі це нормативний акт вищої юридичної сили, котрий приймається парламентом або шляхом всенародного голосування, в широкому - будь-яке джерело право. Суперечка про те, чи співпадає право і закон буде мати зміст лише в разі, якщо термін "закон" розуміється в широкому смислі.
Одразу відзначимо: якщо під правом розуміти лише норми права, то очевидною є тотожність права і закону, оскільки поза джерелами права юридичні норми не існують. Проте вітчизняна юридична наука вже приходить до того, що право не можна зводити до лише норм. Крім сукупності правових норм (об'єктивного права), право включає до себе природне право і суб'єктивні права. Роль норм права якраз і полягає в тому, що вони перетворюють природне право в суб'єктивні права учасників правовідносин. Норми права, продуковані державою, роблять це, м'яко кажучи, далеко не завжди (наприклад, у недемократичних державах) і саме в цьому й проглядається відмінність права і закону. Закон може бути й неправовим, якщо він несе державну сваволю.
На думку російського вченого Лівшица Р. 3., критеріїв правового чи неправо-вого закону чимало: а) врахування в ньому інтересів людей; б) застосовність, реа-лізованість закону; в) ставлення до нього громадської думки; г) рівень загальної і правової культури суспільства; д) наукова оцінка закону тощо.
|
|
|
Якщо конкретніше, то допустимо визначити такі основні характеристики правового закону:
1) закон має легальний характер (приймається компетентним правотворчим органом'в межах його повноважень за належною процедурою);
2) закон не порушує принципу юридичної рівноправності ^щодо фізичних осіб-суб'єктів правовідносин. Винятки можуть мати лише загальний характер, а не стосуватися окремих категорій осіб. Наприклад, в Україні не мають права голосу громадяни, які визнані судом недієздатними, але виняток стосується всіх громадян
| 141 |
Глава 17. Поняття, принципи і функції права
України Наведену вимогу можна сформулювати по-інакшому закон в жодному разі не повинен бути спрямований на дискримінацію певних категорій громадян на підставі їх анкетних даних (наприклад, за національністю, расою, соціальним походженням тощо)
Відзначимо, що проблема правової рівності осіб тісно пов'язана з проблемою справедливості, яку слід розуміти саме як рівність у правах і можливостях для всіх громадян,
3) закон не порушує змісту природного права, в першу чергу так званих "невід ємних" прав і свобод людини
|
|
|
Зміст природного права має вже кглькасторічну історію В "Декларації незалежності США", схваленій 4 липня 1776 р (автор Т Джеферсон) стверджувалося "Ми вважаємо самоочевидними ті істини, що всі люди створені рівними, що вони наділені своїм Творцем певними невід'ємними правами, серед яких право на життя, на свободу і на прагнення до щастя" Проте якщо в період антифеодальних революцій природне право було всього лише системою гуманістичних ідей, то зараз це далеко не так У другій половині XX ст воно було чітко сформульоване і закріплене в цілому ряді основоположних міжнародно-правових документах, які мають загальне визнання в сучасному світі Відрадно, що протягом останнього десятиліття ця вимога стала реально втілюватися, в тому числі за допомогою збройної сили, застосування якої було санкціоноване міжнародним співтовариством
Разом з тим, слід підкреслити, що в умовах правової держави будь-який закон, незалежно від його співвідношення з правом, підлягає виконанню, доки його не скасовано Проте все ж дискусії про правовий характер закону таки мають значення не лише для теорії, а й для юридичної практики У сучасних демократичних державах існує механізм контролю за змістом законів з точки зору їх відповідності праву Роль такого механізму здійснюють органи конституційної юрисдикції, котрі здійснюють захист конституції Остання апріорі вважається правовим законом (Лівшиц Р 3 ), а тому залишається лише здійснювати перевірку всіх інших законів на предмет їх відповідності конституції
|
|
|
Щкщо керуватися наведеним, то право стає критерієм якості будь-якого джерела права (закону), мірою врахування ним інтересів людини і суспільства Інакше право перетворюється лише у знаряддя тоталітарної держави, як це не раз мало місце в історії
В одному з останніх вітчизняних досліджень (рівня докторської дисертації) правової держави (автор - Заєць АП) формулюється чпкий підхід до проблеми співвідношення закону і права Цей учений приходить до висновку, що фундаментальним критерієм істинного процесу правотворення, а відповідно й правового характеру закону, є співпадшня його з волею та інтересами народу, що тягне за собою визнання суспільства основним суб'єктом правотворення а також визнання можливості додержавного і позадержавного існування права Цей теоретичний по стулат ґрунтується на ідеї народного суверенітету та визнанні народу єдиним джерелом влади
|
|
|
Принципи права
Принципи права виступають одним із найважливіших компонентів права Під принципами права розуміють основні керівні ідеї, котрі характеризують зміст права, його соціальне призначення, процес виникнення, розвитку і функціонування права, правової системи Це такі правові конструкції, на яких базуються не окремі норми, інститути, а вся система права 3 одного боку, принципи права виражають закономірності права, а з іншого - самі є найбільш загальними нормами, котрі діють у всій сфері правовою регулювання
В основних правових системах сучасності можна виділити кілька підходів до проблеми принципів права
У традиційних правових системах поняття "принципи права" як таке не скла лося, хоча як сукупність основоположних ідей вони фактично мають місце У мусульманському праві, наприклад, можна визначити принципами права вічність, незмінність, універсальність і незаперечність релігійних норм шаріату
У країнах романо-германської правової сім і (зокрема у Франції) принципи права склалися як джерела адміністративного права, причому вироблялися вони адміністративними судами у процесі розгляду справ Найважливіший з них принцип справедливості В країнах англо-саксонського права поняття загальних принципів права історично не сформувалося Справи в разі прогалин у праві з са мого початку вирішувалися на основі розуму Пізніше на зміну цьому принципу прийшло поняття природної справедливості, вироблене англійськими суддями
В Україні наукову проблему принципів права досліджував на рівні докторської дисертації відомий вчений-теоретик Колодій А М На його думку, принципи права це такі відправні ідеї його буття, які виражають найважливіші закономірності і підвалини даного типу держави і права, є однопорядковими з сутністю права і складають його головні риси, відрізняються універсальністю, вищою імперативністю і загальнозначимістю, відповідають об'єктивній необхідності побудови і зміцнення певного суспільного ладу
До найсуттєвіших ознак принципів права, на думку Колодія А М , слід віднести
а) регулятивність, яку не можна ототожнювати з регулятивними характерис
тиками норм права Регулятивний характер принципів права ще більше повинен
посилитися і вирости на сучасному етапі розвитку суспільства і держави у зв'язку
з формуванням демократичної, соціальної, правової держави і громадянською су
спільства в Україні,
б) внутрішню єдність, яка проглядається у їх системно-структурній внутрі
шній збалансованості, несуперечливості, інтегрованості і водночас диференційо
ваності на певні види,
в) об'єктивну зумовленість, під якою слід розуміти їх відповідність характеру
суспільних відносин, економічним, політичним, ідеологічним процесам, що відбу
ваються у суспільстві,
142
Загапьна теорія держави і права
Глава 17 Поняття принципи і функції права
143
г) ідеологічність, яка означає, що вони, як і право загалом, є формою суспільної свідомості, яка здійснює ідейний, інформаційно-виховний вплив загального характеру.
Принципи права класифікуються на загальноправові (властивості всьому праву), галузеві (характерні лише для окремих галузей права) і міжгалузеві (притаманні групі суміжних галузей права).
До загальноправових принципів, до прикладу, в Україні слід віднести такі: 1) принцип народовладдя; 2) принцип гуманізму; 3) принцип унітаризму в будові правової системи; 4) принцип верховенства права; 5) принцип справедливості; 6) принцип законності; 7) принцип правосуддя; 8) принцип рівноправності. Більшість із них сформульовані в Конституції України.
До міжгалузевих правових принципів належать, наприклад, принцип змагальності в судовому розгляді або принцип обов'язковості рішення суду - вони характерні і для кримінально-процесуального, і для цивільно-процесуального законодавства.
Галузеві принципи права характерні лише для однієї правової галузі. Наприклад, у шлюбно-сімейному праві України діють такі принципи як: а) одношлюбність (моногамія); б) принцип свободи і добровільності при укладенні шлюбу; в) принцип свободи розірвання шлюбу; г) принцип повної рівності чоловіка і жінки в особистих і майнових правах; д) принцип моральності і матеріальної підтримки нужденних членів сім'ї.
Функції права
Сутність і соціальне призначення права відображаються в його функціях. .Зони виражають основні напрямки впливу права на суспільні відносини і поведінку людей.
Функції права можна розглядати у кількох площинах: загальносощальщ||_ і власне Юридичній. Загальносоціальні функції права називаються такими з огляду на те, що здійснюються за допомогою не лише юридичних засобів, а ширшого комплексу суспільних інститутів.
Серед загальносоціальних функцій, отже, в юридичній літературі виділяють такі:
1) інтегративна функція - полягає в здатності права об'єднати і упорядкувати сучасне суспільство і в його рамках стабілізувати соціальні відносини й поведінку людей;
2) селективна функція - полягає в можливості права вчиняти відбір поведінки, котра сприймається суспільством, для конкретного індивіду;
3) легітимаційна функція означає, що в сучасному суспільстві саме право (через законодавство) виступає єдиною формою легітимації державної влади та її відносин із самим суспільством.
4) комунікативна_функція визначає здатність права передавати певні вимоги від суб'єкта управління до його об'єкта і навпаки, виступає як зв'язок між ними;
5) виховна функція - полягає в закріплені в правових нормах певних ідеологічних цінностей (наприклад, сім'я, приватна власність), а також вчинення специфічного виховного впливу на суб'єктів правовідносин.
Відомий вітчизняний вчений-теоретик Рабинович П.М. виділяє ще кілька загальносоціальних функцій права: гуманістичну, організаторську, управлінську, орієнтаційну, пізнавальну (гносеологічну).
У вужчій, "чисто" юридичній сфері, право проявляється, насамперед, як регулятор'суспільних відносин. Цей основний напрямок права проявляється детальніше в таких функціях:
1) регулятивно-динамічна функція полягає у визначенні правовими нормами майбутньої поведінки людей! Право в цьому разі стимулює і спрямовує розвиток суспільних відносин. Правило поведінки спочатку формулюється правотворчим органом у нормі права, а вже потім реалізується, тобто втілюється в життя. Більша частина регулятивного впливу права на суспільство здійснюється саме через цей напрям. Наприклад, спочатку був схвалений Закон України "Про вищу освіту", на основі якого пізніше почала здійснюватися перебудова вищої школи;
2) регулятивно-статична функція полягає в закріпленні в правових нормах тих суспільних відносин, які вже об'єктивно склалися. В такому разі спочатку формується реальна поведінка людей, а вже потім вона формулюється в текстах правових джерел і в такий спосіб отримує визнання й забезпечення держави. Наприклад, перші форми організованого політичного руху, альтернативного Компартії України, виникли за кілька років до їх легалізації та врегулювання правового статусу окремим законодавчим актом;
3) охоронна функція права полягає в охороні тих суспільних відносин, які закріплені правом й витісненні тих із них, які забороняються правом.) Охоронна функція проявляється у встановленні діянь, які є забороненими, встановленні санкцій за їх вчинення та застосуванні цих санкцій. Вона буває двох видів: а) реституційною - полягає лише у відновленні порушеного правопорядку; б) репресивною - з накладанням заходів юридичного впливу на осіб, винних у вчиненні правопорушень.
Література
1. Алексеев Л.И. К вопросу об общем понятий права // Государство и право. -
1994. -№3.
2. Гойман В.И. Действие права (Методологический анализ). - М.,1992.
3. Заєць А.П. Правова держава в Україні: концепція і механізми реалізації: Авто-реф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01. Київ, ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 36 с.
4. Козловський А. А. Гносеологічна природа права (філософсько-правовий аналіз) : Дис... д-ра юрид. наук (12.00.12) / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2000. - 464 арк.
5. Колодій А. М. Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання) : Автореф. дис... д-ра юрид. наук (12.00.01 ; 12.00.02) / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1999. - 36с.
144
Загальна теорія держави і права
Глава 17. Поняття, принципи і функції права
145
6. Колодій А. М. Принципи права України / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 1998. - 208с.
7. Кленнер Г. От права природьі к природе права. - М, 1988.
8. Лейст О. 3. Три концепции права // Советское государство и право. -1991 -№12.
9. Лившиц Р.З. Современная теория права. - М., 1992.
10. Неновски Н. Право и ценности. - М., 1987.
11. Нерсесянц В.С. Право в системе социальной регуляции - М., 1986.
12. Сабо И. Основьі теории права. - М., 1971.
13. Тихомиров Ю.А. Действие закона . - М., 1992.
14. Харт X. Л. А. Концепція права / Н. Комарова (пер. з англ.). - К. : Сфера, 1998. -231с.
15. Явич Л.С. Сущность права. - Л., 1985.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 224; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!