Англо-саксонська правова система
До англо-саксонської правової системи належать такі країни як США, Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Ірландія, Індія та ще близько двох десятків країн, історично пов'язаних з Британською імперією Не менше третини людства нині живе за цією правовою системою, яку ще називають "системою загального права" Англо-саксонське право не слід ототожнювати, як підкреслює французький вчений-компаративіст Рене Давид, з "англійським правом", дія якого обмежується лише Англією і Уельсом У Сполучених Штатах Америки ця правова система функціонує на всій території, крім штату Луїзіана та Пуерто-Рико
Розвиток загального права в Англії пов'язаний з періодом англо-саксонського права як права місцевого, діючого на обмежених територіях і скупо регулюючого окремі питання суспільного життя 3 1066 р , коли ця країна була завойована нормандцями, починається період становлення і розвитку загального права, діючого вже у всій Англії Воно створювалося королівськими судами, які вже тоді звертали особливу увагу на питання, котрі потребують рішення, процедуру і докази У XVI ст розвивається право справедливості, яке формується лордом-канцлером Дуалізм англійського права характерний до другої половини XIX ст
Разом з тим, з другої половини XIX ст у Великій Британії почали видавати збірки рішень вищих судових інстанцій, котрі виступають як прецеденти під час розгляду аналогічних юридичних справ Протягом цього ж століття активізується також правотворча діяльність парламенту цієї країни, що зумовило зростання ролі закону в системі джерел права
|
|
|
Спробуємо сформулювати основні ознаки англо-саксонської правової системи
1) серед джерел права домінує "право судової практики", коли в рішеннях судів не лише застосовуються, а й створюються норми права Правила прецеденту означають обов'язок судів дотримуватися раніше прийнятих судових рішень,
2) закони-статути досі мають, по суті, другорядний характер Навіть швидкий розвиток законодавства за останні півтора століть зберігає принцип, за яким норма закону набуває реальний смисл після й застосування судом,
3) як джерело права зберігає своє значення правовий звичай, в тому числі в конституційному праві,
4) в основі класифікації англійського права стоять правові інститути, а не галузі права,
5) безумовний пріоритет процедурного права над матеріальним Специфіка полягає у формах позовів, доказів, процедурних (процесуальних) правилах, зокрема переважно усне і безперервне судочинство, короткість мотивації, суворий ритуал винесення рішення, включення адміністративних справ до сфери квазісудово-го розгляду,
|
|
|
| 156 |
Загальна теорія держави і права
6) низький ступінь кодифікації права, наявність консолідації як форми систематизації Тісне переплітання всіх форм права, максимальна деталізація вміщених у них правових норм, принципи застосування - все це обумовило складність розвитку систематизації шляхом кодифікації Реально в англійському праві до цього часу мова йде лише про систематизацію шляхом консолідації - процесу об єднання законодавчих положень з одного питання в єдиний консолідований акт без істотної зміни законів, які до нього входять Процес консолідації розпочався у Великобританії ще в XV ст Першим консолідуючим актом англійські юристи вважають Закон про робітників 1562 р
Американське право, виступаючи невід ємною частиною сім'ї загального права, відрізняється від англійського права більшим ступенем структурованості, систематизованості, величезним значенням Конституції Серед специфічних ознак права США виділимо
а) дворівневий правовий розвиток, за якого паралельно і в той же час у взає
модії функціонують правові системи федерації і штатів,
б) високе становище і авторитет федеральної Конституції, питома вага якої
практично визначається тлумаченням п положень Верховним судом США,
|
|
|
в) реалізація доктрини розподілу влади доповнюється введенням судового
контролю за конституційністю законів,
г) збереження пріоритетної ролі судової практики поєднується з динамічним
розвитком галузевого законодавства В свою чергу, законодавство стрімко коди
фікується, але поки що лише на рівні штатів,
д) конституцюналізащя процесуального права
Мусульманське право
Мусульманське право є сукупністю норм, породжених релігійно-етичними постулатами і цінностями В умовах цієї правової системи зараз проживає не менше швмільярда чоловік
Дослідники мусульманського права часто звертають увагу на дві його особливості - релігійне походження та тісний зв язок юридичних настанов з мусульманською догматикою, моральними нормами, правилами культу, релігійними нормами ісламу в цілому Виходячи з досконального характеру та його нормативних приписів, робиться висновок про те, що іслам - це водночас "віра й держава", а мусульманське право (фікх) виступає не тільки правом, але й релігією Для мусульманського права, отже, типовим є дуалізм релігії та держави
Опора на релігійні догми й націленість на захист основ віри простежується на рівні усіх галузей мусульманського права Так, мусульманське цивільне право (муамалат), що регулює режим власності, визнає верховне право на будь-яке майно за Аллахом Широко використовується переказ Пророка про те, що деякі об єкти не мають можливості бути предметом приватної власності
|
|
|
Мусульманське кримінальне право (укубай) як найбільш небезпечні правопо
рушення розглядає посягання на "права Аллаха", серед яких особливо виділяється
віровідступництво, яке карається смертю Ця галузь мусульманського права не
Глава 18 Правова система та її типи 7Г>7
редбачає застосування юридичних санкцій за невиконання деяких релігійних обов язків і норм моралі Подібний стан речей властивий й сучасному правовому розвитку деяких мусульманських країн Наприклад, законодавство Марокко, Йорданії та Пакистану передбачає для мусульман кримінальну відповідальність за недотримання посту під час рамазану
Спеціальні мусульманські суди в Ірані, створені для боротьби з так званою "моральною деградацією", можуть застосовувати покарання за нехтування мусульманськими звичаями стосовно одягу або порушення шаріатських норм громадянської поведінки
У складі мусульманського права виділяють дві групи взаємопов язаних норм
а) юридичні приписи Корану (священної книги ісламу) і суни (традиції,
пов язані з посланцем Аллаха),
б) норми, сформульовані мусульмансько-правовою доктриною на грунті "ра
ціональних" джерел, одноголосної думки (іджма) найбільш авторитетних право
знавців (муджахідів і факірів) та висновків за анолопєю (кійас)
З іншого боку, мусульманське право включає сукупність таких принципів і норм, які регулюють три основоположні сфери життя мусульман 1) відносини правомірних з Аллахом, 2) взаємовідносини людей, 3) зв язки між державами або релігійними конфесіями
Найбільшу роль мусульманське право відіграє у правових системах таких країн як Саудівська Аравія та Іран У цих країнах воно визначає всі галузі діючого права, що знаходить відображення й на конституційному рівні конституція Ірану, зокрема, закріплює положення про обов язкову відповідність шаріату всіх законів, які приймаються
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 208; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!