Проблеми становлення соціальної держави в Україні



Конституція України 1996 р. своєю статтею першою визначила, що "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава". Очевидно, що положення щодо соціальної державності (як і щодо інших наведених характе­ристик), котре сформульоване конституційно - цс лише орієнтир розвитку Україн­ської держави, а не її характеристика.

Вже вище згадуваний дослідник І. В. Яковюк підкреслює, що специфіка роз­будови соціальної держави в постсоціалістичних країнах (соціальна характеристи­ка держави доповнюється демократичним і правовим аспектом, а не навпаки, як заведено) дає підстави для виділення цих моделей в окремий різновид держави со­ціально-демократичної орієнтації, яка має перехідний характер. Це обумовлює не­традиційний характер її розбудови. Ним же відзначається, що проголошення Укра­їни соціальною державою створило лише правові передумови для її становлення і

133

Глава 15. Соціальна держава.


подальшого розвитку Наступним кроком в цьому напрямку має стати формування соціального права, в якому соціальна держава отримає розгорнуту правову конк­ретизацію, і відповідного йому законодавства В роботі І В Яковюка ставиться питання про перспективи реформування судової системи, маючи на увазі започат-кування спеціалізованих соціального і трудового судів

Говорячи про реальне становлення соціальної держави в Україні зупинимось на кількох проблемах, ключових на нашу думку, від вирішення яких буде залежа­ти характер стосунків між державою і суспільством у цьому плані

Якщо проаналізувати соціальну спрямованість Української держави на су­часному етапі, то можна зробити кілька висновків

На перший погляд, в Україні характер держави справді соціальний За таку оцінку говорять такі характеристики соціальної політики

а) розвинуте трудове і соціальне законодавство,

б) чисельні державні заклади освіти і охорони здоров'я, безкоштовними по­
слугами яких користуються мільйони громадян У країні загін лікарів складає 226
тис чол і показник їх кількості на 10 тис чол населення (46,2) від 1990 р збіль­
шився У нас обов'язкова і безкоштовна загальна середня освіта У 1990-2000 рр
кількість учителів не зменшилася, а навіть зросла на 40 тис чол, незважаючи на
факт зменшення за цей час учнів на 400 тис чол Інший приклад кількість студен­
тів, які навчаються за державним замовленням від 1990 р навіть зросла, а загальна
кількість студентів, що навчаються у вищих закладах освіти III-IV рівня акредита­
ції, зросла майже удвічі, що засвідчує про ширший доступ до вищої освіти,

в) офіційний рівень безробіття зараз в Україні нижчий за середній показник у
розвинутих європейських країнах (4,2 % працездатного населення в 2001 р ),

г) держава вклала величезні кошти в соціальну інфраструктуру села, най­
більш занедбану в "радянські часи" За період 1990-2000 рр кількість сільських
населених пунктів, в яких проведено водопровід зросла майже в півтора рази - з
4578 до 6651 За цей же час кількість сільських населених пунктів, які забезпечу­
ються природним газом, зросла майже в чотири рази - з 2428 до 8584,

д) швидкими темпами вирішується проблема житла, котру Україна отримала
в "спадок" від радянської влади Починаючи з 1990 р кількість сімей і одинаків,
які стоять на квартирному обліку, зменшилася з 2, 5 млн до 1, 7 млн Крім того,
майже 390 тис сімей поліпшили свої житлові умови Про реальність цих показни­
ків говорить і той факт, що житловий фонд усіх форм власності справді зріс на 100
млн кв м ,

є) держава провадить широкі соціальні програми підтримки малозабезпече­ним громадянам Лише в 2000 р 5, 470 млн сімей отримали субсидії для відшко­дування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, газу та твердого палива Крім того, цільова грошова допомога непрацездатним громадянам із мінімальними доходами в тому ж році була призначена 3, 42 млн чол

Але наведені цифри не повинні вводити в оману За аксіому можна взяти тве­
рдження практично всіх аналітиків про неефективність діяльності держави у соці­
альній сфері, що передовсім виявляється загалом у високому рівні соціальних ви­
датків (у відсотках до загальних сум витратної частини держбюджету), котрі є об-
тяжливими для економіки, з одного боку, та в незабезпеченні навіть соціальної
734                                                                                                Загальна теорія держави і права


безпеки (тобто мінімальних умов для виживання) для значної частини громадян, з іншою боку

Завважимо, що соціальні права в Україні закріплені на найвищому позитив­ному рівні в тексті Конституції, причому в доволі широкому обсязі Більшість цих прав за своїм змістом мають імперативний характер для держави, тобто є мо­жливість для індивіда добиватися їх реалізації правовими засобами, в тому числі шляхом звернення до суду Але реально за час, що минув після прийняття Основ­ного закону, судами були застосовані конституційні норми лише щодо оплати пра­ці

І справа не лише в низькій ступені правової культури громадян - вони не зве­ртаються до суду ще й тому, що розуміють неможливість здійснення ряду прав взагалі Феноменальною в цьому плані виступає ст 48 Конституції України, що передбачає Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім і що включає достатнє харчування одяг житло Звертає на себе увагу на суб'єкт цього конституційного права "кожен", а не громадянин з фізичними чи психічними вадами, що є неспроможним самостійно заробляти й тому цю справу бере на себе держава

Розілянемо інші пробпеми, пов'язані з становленням соціальної держави в Україні

1 Неспроможність правової системи до визначення критеріїв бідності
(малозабезпеченості),
як основи для окреслення верств населення, котрі би стали
клієнтами для соціальної держави в Україні Перші кроки в цьому напрямку вже
робляться Але й досі наявність автомобіля будь-якої марки (правда вже лише од­
ного) і нерухомості (при дотриманні житлових норм) не є перешкодою для отри­
мання громадянами прямої державної допомоги, наприклад, для оплати комуналь­
них послуг

До речі, в законопроекті "Про бідних" (автор А Л Деркач) пропонується ви­значити такі поняття бідні - громадяни України, особи без громадянства та інозе­мні громадяни, що постійно проживають на території України, середньомісячний сукупний доход яких є меншим за офіційно встановлений в країні прожитковий мінімум, безпритульні, особи, повністю позбавлені засобів для існування, бідна сім'я - сім'я, середньомісячний сукупний середній доход кожного члена якої є меншим за офіційно встановлений в країні прожитковий мінімум

Відсутність встановлених законом критеріїв бідності призводить до на­ступної проблеми

135

2 Відсутність адресного характеру соціальної допомоги Нині понад 70 відсотків населення України користуються яким-небудь видом соціальної допомо­ги з боку держави - від пільг до прямої матеріальної підтримки В той же час у нас зараз близько 700 тис одиноких лежачих хворих, з яких значна частина, м'яко ка­жучи, чекає допомоги

3 Проблема так званої безкоштовності таких соціальних послуг з боку держави як освіта і охорона здоров я Говорячи про цю проблему, ми насамперед повинні визнати, що безкоштовного у суспільстві нічого не буває Те, що зрозумі­ло кожному американському школяру ("за все треба платити"), схоже не є зрозу­мілим для більшості нашого суспільства Усе нібито "безкоштовне" фінансується з

Глава 15 Соціальна держава


державного або місцевого бюджетів, тобто за рахунок платників податків. Питан­ня стоїть так: чи повинен той, хто зовсім не платить податки або платить їх дуже мало, користуватися цими самими "безкоштовними послугами"? На нашу думку, відповідь має бути ствердною.

Але виникає наступне питання - в якому обсязі? Те, що освіта має бути без­коштовною, тобто доступною для всіх, це зрозуміло. Але чи повинна при цьому йти мова про середню освіту? Справа не лише у фінансовому аспекті (великі євро­пейські держави не можуть собі цього дозволити), а й у тому, що освіта в приму­совому і безкоштовному варіанті стає все менш ефективною.

Закладам охорони здоров'я заборонено надавати "платні послуги", проте природно держава є неспроможною фінансувати все ще широку мережу держав­них закладів у цій сфері і це призводить до зниження якості надання медичних по­слуг. З іншого боку, можна так поставити питання: чи повинні користуватися без­коштовною медичною допомогою (тобто за рахунок держави) забезпечені грома­дяни?!

4. Ще одна проблема для України ~ реформування соціальної сфери з до­триманням конституційних принципів, таких, зокрема, як передбачений ст.24 Ос­новного закону принцип рівності громадян перед законом, який передбачає, що не може бути обмежень чи привілеїв за різними параметрами, в тому числі залежно від майнового стану особи. На нашу думку, цьому фундаментальному принципу не відповідає правова модель соціальної сфери України з її системою пільг.

5. Держава повинна піти на радикальну реформу заробітної плати та пен­сійної системи. За нинішнього підходу навіть, якщо в середній сім'ї працюють її обоє дорослих членів, така сім'я нерідко опиняється серед малозабезпечених. Не­зайнятість одного з членів сім'ї взагалі відкидає родину на соціальні задвірки, а незайнятість обох - до соціальної катастрофи. Розмір пенсії для більшості насе­лення також не відповідає мінімальним вимогам забезпечення соціальної безпеки для цієї категорії. Одночасно частина пенсіонерів має можливість отримувати по­вний розмір пенсії, займаючи повне робоче місце, причому це стосується як зага­льних пенсій, так і спеціальних (підвищених) пенсій. Такий підхід не засвідчує обмеженість ресурсів держави (не важливо, чи це кошти Пенсійного фонду чи держбюджету) у цій сфері.

Підсумовуючи вищесказане, зробимо висновок, що ті "рештки соціалізму", котрі залишилися в Україні жодною мірою не характеризують її соціального хара­ктеру. У нас і далі зберігається система, за якої якість, а нерідко й ціна соціальної послуги залежать від бюрократичної посади, яку займає громадянин. Ця система підлягає радикальному демонтажу, бо своєю природою вона протирічить ринковій економіці та основам правової держави. Вироблення нових принципів соціальної політики - таке актуальне завдання стоїть нині перед Українською державою.

Література

1. Болотіна Л. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема тер­мінів і понять // Право України, 2000, № 4.


2 Дарендорф Р. От социального государства к цивилизованному сообществу // Полис, 1993, №5

3. Заєць А.П. Правова держава в Україні: концепція і механізми реалізації: Авто-реф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01. Київ, ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 36 с.

4. Кириченко С. О. Співвідношення соціальної правової держави і громадянсько­го суспільства в умовах сучасної України : Автореф. дис... канд. юрид. наук (12.00.01) / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2001. -20с.

5. Перглер Т. І. Німецька модель соціальної держави // Нова політика. - 1996. - № 2.-С. 36-40.

6. Перглер Т. І. Соціальна держава як основа модернізаційного процесу у Німеч­чині // Нова політика. - 1998. -№ 2. - С. 28-32.

7. Прокопець Л. Соціальна держава як політична реальність // Право України, 2000, № 12.

8. Розанваллон П. Новьій социальньїй вопрос. Переосмьісливая государство все-общего благосостояния. - М., 1997.

9. Скрипнюк О. Проблема соціальної держави в контексті концепції "державного мінімалізму" // Право України, 2000, №11.

10. Сокуренко В. Гуманістичний зміст концепції соціальної держави // Право України, 2000, №11.

11. Социальное государство и защита прав человека. Отв.ред. Е.А.Лукашева. - М.,

1994

12. Співак В. М. Соціальна, правова держава як фактор розвитку демократичного суспільства в Україні : Автореф. дис... канд. політ, наук (23.00.02) / НАН Укра­їни; Інститут держави і права їм. В.М.Корецького. - К., 2001. -19 с.

13. Яковюк І. В. Соціальна держава: питання теорії і шляхи її становлення : Дис. канд. юрид. наук (12.00.01) / Національна юридична академія України ім. Яро­слава Мудрого. - X., 2000. - 199л.


 


136


Загальна теорія держави і права


Глава 15. Соціальна держава.


137


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 238; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!