Поняття, цілі й функції соціальної держави
Найрозвинутішою сучасною моделлю соціальної держави не лише в доктри-п, а й на практиці є соціальна державність у Німеччині
Соціальна державність в цій країні належить до недоторканих для законодав-ія принципів На сьогодні панівним серед німецьких державознавщв є формулю-іання соцшіьної держави як організації, покликаної допомагати незахищеним, шливати на розподіл економічних благ у дусі принципів справедливості, забезпе-іення кожному індивіду гідного людини існування Соціальність, соціальний ха->актер постає необхідною умовою для розвитку всіх елементів демократичної іравової держави
Сучасний німецький вчений К Дегенхарт відзначає, що характеристика дер-кави як соціальної виступає наслідком переходу від поняття ліберальної держави іа позиції захисту слабких, забезпечення мінімуму матеріальної рівності При іьому в юридичній літературі цієї країни висловлюється переконання, що питання ;оціального характеру виступають на практиці вкрай спірними і складними Ба-кання держави, до прикладу, боротися з безробіттям здійсниме лише в межах, ви-іначених об'єктивними економічними законами, хоча у визначенні відповідної юлітики проявляються позиції й інтереси різних іруп населення Поняття соща-іьної держави призводить до усвідомлення того, що свобода і рівність повинні юзілядатися не формально, але мати матеріальні компоненти
У країнах СНД має місце різне ставлення до цього поняття Російський вчеши С С Алексєєв щодо поняті я соціальної держави відзначає, що воно придума-ю сором'язливими вченими лише для того, щоб не вживати поняття "сощалістич-іа держава", котре використовувалося в СРСР та нацюнал-сощалістській Німеч-шні Тому ми повинні звернути увагу на ті суттєві відмінності, котрі відрізняють П два поняття
|
|
|
Якими ж ознаками сучасна соціальна держава відрізняється від "сощалістич-юі"9
По-перше, соціальна держава взамін гарантій дотримання соціальних прав не юзбавляє громадян прав політичних і особистих
По-друге, соціальна держава не ставить собі за мету виступати монополістом / наданні населенню соціальних послуг, навпаки вона намагається сприяти інституціям громадського суспільства, котрі також працюють у цьому напрямку
По-третє, відрізняється ступінь участі держави у перерозподілі виробленого суспільством продукту У соціалістичній державі, котра є монопольним роботода-щем і монопольним учасником економічного виробництва перерозподіл є значно ласштабнішим
Зараз соціальна держава виходить із визнання значення міжнародних стандартів ООН у соціальній сфері, тому в документах Генеральної Асамблеї ООН в )станні роки вживається термін "соціальна демократія"
|
|
|
Українська дослідниця проблеми Т Перглер, автор дисертаційного дослідження "Роль соціально-правової держави Німеччини у стабілізації суспільства" шзначає, що найважливішими завданнями соціальної держави виступають
| 131 |
'лава 15 Соціальна держава
1) вирішення "соціального питання" у традиційному ключі і гарантія соціальної безпеки для всіх;
2) створення соціальної справедливості;
3) "піклування про повсякденні блага" (гарантія постачання населення основними різновидами товарів і продуктів);
4) розширення параметрів росту та контроль за ними і т. ін.
Додамо до цього, що німецький вчений П.Ф. Цахер визначив чотири основні соціальні цілі такої держави: а) проти злиднів і бідності, за достойні умови існування для кожного; б) "більше рівності" завдяки зменшенню відмінностей у рівні життя й контроль за дотриманням прав людини; в) "більше захисту" у випадку кризових ситуацій в житті; г) підвищення рівня і якості життя.
Згадувана вище Т. Перглер виділяє такі функції соціальної держави, котрі визначаються як:
> забезпечення політичної стабільності, громадянської згоди;
|
|
|
> гарантування соціальних прав особистості і посилення адресності соціальної підтримки;
> обмеження масштабів збіднення;
> забезпечення стримування безробіття тощо.
Відзначимо також, що сучасні вчені відзначають також ряд ознак, котрі характеризують по суті кризу соціальної держави. Серед таких ознак передовсім називають такі:
1) Непомірне зростання соціальних видатків, котрі у розвинутих країнах досягають щорічно 5 відсотків. Це стає серйозною перешкодою в економічному зростанні.
2) Втрата соціальною державою ефективності. Для перерозподілу виробленого суспільного продукту зростає державний апарат, знижується кількість людей, зайнятих у виробництві послуг і товарів. З'ясовано також, що доступність публічних служб робить їх неефективними.
3) Зниження соціального консенсусу в державі. Справа в тому, що розширення соціальної сфери призводить не лише до зниження соціальної напруги у напрямку "умиротворення" бідніших верств, а й до постановки питання "а хто за цс все платить?" у середніх і багатших прошарків суспільства. Враховуючи вищі можливості вказаних соціальних прошарків до здійснення політичного впливу ситуація може загострюватися в тій чи іншій країні.
|
|
|
Типи соціальної держави
На сьогодні найбільш поширеною методикою типологізації соціальної держави виступає "методика Андерсена", в основі якої лежить критерій взаємостосунків між державою, ринком і сім'єю. Користуючись нею відрізняють три типи соціальної держави:
1. Ліберальна соціальна держава, котра характеризується такими ознаками: а) низький рівень участі держави у перерозподілі виробленого суспільного продукту;
| 132 |
Загальна теорія держави і права
б) обмежене соціальне страхування;
в) орієнтація виключно на клієнта з низькими доходами;
г) соціальна підтримка за принципом "рівність у нещасті";
д) державну матеріальну підтримку отримує дуже вузьке коло людей;
є) заперечення необхідності позитивно-правового закріплення соціальних прав громадян (Конституція США не передбачає права на працю, хоча містить право кожного на зброю).
Цей тип соціальної держави властивий для таких країн як США, Канада і Австралія, близько до них - Велика Британія, Данія і Швейцарія. Класична, американська модель такого типу соціальної держави, до прикладу, донедавна не знала медичного страхування як такого. Це пов'язано, в першу чергу, з порівняно високими доходами переважної більшості населення країни.
2. Консервативна (корпоративістська) соціальна держава з такими ознаками:
а) на основі ринку держава здійснює соціальні програми (ринок є джерелом
соціальної політики);
б) держава намагається знизити диференціацію в суспільстві з огляду на соці
альний статус різних верств населення.
Прикладами такого типу соціальної держави виступають Німеччина, Австрія, Франція і Італія.
3. Соціал-демократична соціальна держава, для якої притаманні такі ознаки:
а) соціальні права розглядаються як самостійний вид прав людини;
б) соціальні права поширюються не лише на найбідніші прошарки, а й на так
званий "середній клас";
в) соціальна політика будується на основі принципу "рівності мінімальних
потреб";
г) соціальним страхуванням охоплені усі верстви населення, але державну
допомогу отримують лише найбідніші особи;
д) держава намагається сприяти повній зайнятості працездатного населення.
Класична модель такого типу соціальної держави - Швеція.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 258; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!