Поняття, цілі й функції соціальної держави



Найрозвинутішою сучасною моделлю соціальної держави не лише в доктри-п, а й на практиці є соціальна державність у Німеччині

Соціальна державність в цій країні належить до недоторканих для законодав-ія принципів На сьогодні панівним серед німецьких державознавщв є формулю-іання соцшіьної держави як організації, покликаної допомагати незахищеним, шливати на розподіл економічних благ у дусі принципів справедливості, забезпе-іення кожному індивіду гідного людини існування Соціальність, соціальний ха->актер постає необхідною умовою для розвитку всіх елементів демократичної іравової держави

Сучасний німецький вчений К Дегенхарт відзначає, що характеристика дер-кави як соціальної виступає наслідком переходу від поняття ліберальної держави іа позиції захисту слабких, забезпечення мінімуму матеріальної рівності При іьому в юридичній літературі цієї країни висловлюється переконання, що питання ;оціального характеру виступають на практиці вкрай спірними і складними Ба-кання держави, до прикладу, боротися з безробіттям здійсниме лише в межах, ви-іначених об'єктивними економічними законами, хоча у визначенні відповідної юлітики проявляються позиції й інтереси різних іруп населення Поняття соща-іьної держави призводить до усвідомлення того, що свобода і рівність повинні юзілядатися не формально, але мати матеріальні компоненти

У країнах СНД має місце різне ставлення до цього поняття Російський вче­ши С С Алексєєв щодо поняті я соціальної держави відзначає, що воно придума-ю сором'язливими вченими лише для того, щоб не вживати поняття "сощалістич-іа держава", котре використовувалося в СРСР та нацюнал-сощалістській Німеч-шні Тому ми повинні звернути увагу на ті суттєві відмінності, котрі відрізняють П два поняття

Якими ж ознаками сучасна соціальна держава відрізняється від "сощалістич-юі"9

По-перше, соціальна держава взамін гарантій дотримання соціальних прав не юзбавляє громадян прав політичних і особистих

По-друге, соціальна держава не ставить собі за мету виступати монополістом / наданні населенню соціальних послуг, навпаки вона намагається сприяти інсти­туціям громадського суспільства, котрі також працюють у цьому напрямку

По-третє, відрізняється ступінь участі держави у перерозподілі виробленого суспільством продукту У соціалістичній державі, котра є монопольним роботода-щем і монопольним учасником економічного виробництва перерозподіл є значно ласштабнішим

Зараз соціальна держава виходить із визнання значення міжнародних станда­ртів ООН у соціальній сфері, тому в документах Генеральної Асамблеї ООН в )станні роки вживається термін "соціальна демократія"

Українська дослідниця проблеми Т Перглер, автор дисертаційного дослі­дження "Роль соціально-правової держави Німеччини у стабілізації суспільства" шзначає, що найважливішими завданнями соціальної держави виступають

131

'лава 15 Соціальна держава


1) вирішення "соціального питання" у традиційному ключі і гарантія соціа­льної безпеки для всіх;

2) створення соціальної справедливості;

3) "піклування про повсякденні блага" (гарантія постачання населення осно­вними різновидами товарів і продуктів);

4) розширення параметрів росту та контроль за ними і т. ін.

Додамо до цього, що німецький вчений П.Ф. Цахер визначив чотири основні соціальні цілі такої держави: а) проти злиднів і бідності, за достойні умови існу­вання для кожного; б) "більше рівності" завдяки зменшенню відмінностей у рівні життя й контроль за дотриманням прав людини; в) "більше захисту" у випадку кризових ситуацій в житті; г) підвищення рівня і якості життя.

Згадувана вище Т. Перглер виділяє такі функції соціальної держави, котрі ви­значаються як:

> забезпечення політичної стабільності, громадянської згоди;

> гарантування соціальних прав особистості і посилення адресності соціа­льної підтримки;

> обмеження масштабів збіднення;

> забезпечення стримування безробіття тощо.

Відзначимо також, що сучасні вчені відзначають також ряд ознак, котрі хара­ктеризують по суті кризу соціальної держави. Серед таких ознак передовсім називають такі:

1) Непомірне зростання соціальних видатків, котрі у розвинутих країнах до­сягають щорічно 5 відсотків. Це стає серйозною перешкодою в економічному зро­станні.

2) Втрата соціальною державою ефективності. Для перерозподілу виробле­ного суспільного продукту зростає державний апарат, знижується кількість людей, зайнятих у виробництві послуг і товарів. З'ясовано також, що доступність публіч­них служб робить їх неефективними.

3) Зниження соціального консенсусу в державі. Справа в тому, що розши­рення соціальної сфери призводить не лише до зниження соціальної напруги у на­прямку "умиротворення" бідніших верств, а й до постановки питання "а хто за цс все платить?" у середніх і багатших прошарків суспільства. Враховуючи вищі мо­жливості вказаних соціальних прошарків до здійснення політичного впливу ситу­ація може загострюватися в тій чи іншій країні.

Типи соціальної держави

На сьогодні найбільш поширеною методикою типологізації соціальної дер­жави виступає "методика Андерсена", в основі якої лежить критерій взаємостосу­нків між державою, ринком і сім'єю. Користуючись нею відрізняють три типи со­ціальної держави:

1. Ліберальна соціальна держава, котра характеризується такими ознаками: а) низький рівень участі держави у перерозподілі виробленого суспільного продукту;

132

Загальна теорія держави і права


б) обмежене соціальне страхування;

в) орієнтація виключно на клієнта з низькими доходами;

г) соціальна підтримка за принципом "рівність у нещасті";

д) державну матеріальну підтримку отримує дуже вузьке коло людей;

є) заперечення необхідності позитивно-правового закріплення соціальних прав громадян (Конституція США не передбачає права на працю, хоча містить право кожного на зброю).

Цей тип соціальної держави властивий для таких країн як США, Канада і Ав­стралія, близько до них - Велика Британія, Данія і Швейцарія. Класична, амери­канська модель такого типу соціальної держави, до прикладу, донедавна не знала медичного страхування як такого. Це пов'язано, в першу чергу, з порівняно висо­кими доходами переважної більшості населення країни.

2. Консервативна (корпоративістська) соціальна держава з такими ознаками:

а) на основі ринку держава здійснює соціальні програми (ринок є джерелом
соціальної політики);

б) держава намагається знизити диференціацію в суспільстві з огляду на соці­
альний статус різних верств населення.

Прикладами такого типу соціальної держави виступають Німеччина, Австрія, Франція і Італія.

3. Соціал-демократична соціальна держава, для якої притаманні такі ознаки:

а) соціальні права розглядаються як самостійний вид прав людини;

б) соціальні права поширюються не лише на найбідніші прошарки, а й на так
званий "середній клас";

в) соціальна політика будується на основі принципу "рівності мінімальних
потреб";

г) соціальним страхуванням охоплені усі верстви населення, але державну
допомогу отримують лише найбідніші особи;

д) держава намагається сприяти повній зайнятості працездатного населення.
Класична модель такого типу соціальної держави - Швеція.


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 258; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!