ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ РЕВМАТИЧНОЇ ЛИХОМАНКИ У ДІТЕЙ

ШИФР МКХ-Х 100-102. Гостра ревматична лихоманка

1-й етап – стаціонар. Усім пацієнтам із гострою ревматичною лихоманкою показана госпіталізація із виконанням постільного режиму протягом перших 2-3 тижнів захворювання з подальшим поступовим розширенням рухового режиму, призначення дієти, що містить достатню кількість повноцінних білків із обмеженням прийому хлориду натрію, рідини, збільшенням вмісту калію, магнію та вітамінів у раціоні.

· Етіотропна терапія здійснюється бензилпеніциліном у добовій дозі 1 500 000 – 4000 000 ОД у дітей старшого віку та підлітків і 600 000 – 1 000 000 ОД у дітей молодшого віку впродовж 10-14 діб із наступним переходом на використання дюрантних форм препаратів – біциліна-5 або бензатин бензилпеніциліну. Біцилін-5 призначається в дозах 1 500 000 ОД для підлітків і 400 000–600 000 ОД для дітей 1 раз на 2 тижні, а бензатин бензилпеніцилін 600 000-800 000 ОД дітям і 1 500 000 – 2 400 000 ОД підліткам внутрішньом’язово кожні 2 тижні. У випадках алергічних реакцій на препарати пеніциліну показано призначенню макролідів.

· Патогенетичне лікування – нестероїдні протизапальні препарати (ацетилсаліцилова кислота, індометацин, диклофенак натрію, німесулід та ін.). Ацетилсаліцилова кислота (аспірин) призначається у середніх дозах (для дітей до 12 років 0,2 г/кг на добу, не більше 1-2 г в 3-4 прийоми, підліткам – до 3-4 г на добу).????? При тяжкому кардиті – преднізолон 1-2 мг/кг на добу в 3 приймання 2-4 тижні з поступовою його відміною та наступним переходом на аспірин.

· При наявності симптомів недостатності кровообігу – відповідна терапія. При лікуванні хореї – спокій, тиша, за показаннями фенобарбітал, препарати брому, інші засоби за призначенням дитячого невролога.

2-й етап курації хворого передбачає направлення в спеціалізований ревматологічний санаторій або в поліклініку для продовження лікування, що розпочато у стаціонарі.

3-й етап – здійснюється диспансерне спостереження та проводяться профілактичні заходи. Вторинна профілактика – запобігання рецидивам і регресуванню захворювання із формуванням нових вад – здійснюється в умовах диспансерного нагляду шляхом регулярного введення пролонгованих пеніцилінів – біциліну-5 або бензатин бензилпеніциліну. Якщо у хворого є алергія на пеніциліни, вторинна профілактика здійснюється макролідами циклами по 10 днів кожного місяця. Дітям, що перенесли ревматизм без кардиту, вторинна профілактика проводиться до 18-річного віку, при наявності кардиту – до 25 років та більше. При сформованій ваді серця – вторинна профілактика ревматизму проводиться довічно.

ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ПІДВИЩЕНИМ КРОВ’ЯНИМ ТИСКОМ У ДІТЕЙ

ШИФР МКХ-Х 110-115. Артеріальна гіпертензія

ШИФР МКХ-Х 110. Первинна (есенціальна) гіпертензія

· Організація раціонального режиму праці та відпочинку.

· Харчування з обмеженням вживання кухонної солі до 4-6 г.

· Бальнеотерапія (обливання, обтирання, душі, ванни).

· Фітотерапія із седативними та гіпотензивним ефектом.

· Транквілізатори.

· Я-адреноблокатори при гіперсимпатикотонії.

· Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту.

· Антагоністи кальцію у разі підвищеного діастолічного АТ.

· Діуретики.

ШИФР МКХ-Х 115. Вторинна гіпертензія

· Терапія основного захворювання.

· Я-адреноблокатори (пропранолол) або антагоністи кальцію (верапаміл або ніфедипін ).

· Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту.

· Діуретики.

ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПРОЛАПСА МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНУ У ДІТЕЙ

ШИФР МКХ-Х 134. Неревматичні ураження мітрального клапана.

Пролапс мітрального клапана

· Терапія основного захворювання, на тлі котрого має місце пролапс мітрального клапана.

· Діти з первинним асимптоматичним пролапсом мітрального клапана (особливо І ступеня) без мітральної регургітації лікування не потребують, їхнім батькам належить пояснити, що прогноз захворювання сприятливий і обмежувати активний спосіб життя дітей не потрібно.

· Звільняють від занять фізкультурою в загальній групі та спортом дітей з пролапсом, що супроводжується мітральною регургітацією, шлуночковими аритміями, збільшенням інтервалу QТ, порушенням процесів реполяризації та виникненням непритомних станів.

· За наявності вираженої симпатикотонії, синусової тахікардії, екстрасистолії (особливо ранньої та мультифокальної), подовження інтервалу QТ, епізодів синкопе в анамнезі – використання Я-адреноблокаторів (пропранолол 1-2 мг/кг на добу в 4 прийоми) курсами до 2-3 місяців під контролем артеріального тиску та ЕКГ з поступовою відміною препарату.

· У разі виникнення життєзагрозливих шлуночкових аритмій – аміодарон (10-15 мг/кг на добу в 2 прийоми протягом 5-10 днів, після чого дозу знижують до 2-5 мг/кг) та ін. за відповідним протоколом.

· Дітям з аускультативною формою пролапсу, який супроводжується мітральною регургітаціею, підтвердженню ехо- та доплерехокардіографічно, проводять вторинну профілактику інфекційного ендокардиту (за відповідним протоколом).

· Санації хронічних вогнищ інфекції – за відповідними показаннями.

· Вегетотропні засоби, фізіотерапія, водні процедури (циркулярний, контрастний душ, седативні фітованни), масаж – за відповідними показаннями.

· Кардіометаболіти (L-карнітину хлорид, мілдронат, кардонат, панангін та ін.) – за відповідними показаннями.

Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 236; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 27 28 29 30 313233 34 35 36 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!