ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЕНДОКАРДИТУ У ДІТЕЙ
ШИФР МКХ-Х 138-139. Ендокардит
· Антимікробна терапія має бути по можливості етіотропною, достатньо тривалою (при стрептококовій етіології – не менше 4 тижнів, при стафілококовій етіології – не менше 6 тижнів, при грамнегативних збудниках – не менше 8 тижнів). При невідомому збуднику стартова терапія: пеніцилін або цефалоспорин 1 генерації в поєднанні з гентаміцином, з наступною корекцією. При грибкових ендокардитах - амфотерацин В, флюконазол.
· Профілактичні дози гепарину для запобігання утворенню тромбів.
· Показання для глюкокортикостероїдів – лише інфекційно-токсичний шок чи медикаментозна алергія.
· Можливе застосування імунотерапії.
· Показання до хірургічного лікування інфекційного ендокардиту: резистентна до терапії серцева недостатність, гостра деструкція клапанів серця, стійка бактеріемія з неефективністю антимікробної терапії, інтракардіальні абсцеси, великі рухомі вегетації на клапанах, грибковий ендокардит, інфекційний ендокардит клапанного протеза.
ПРОТОКОЛ ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ У ДІТЕЙ
При дентальному, оральному та респіраторному втручанні (включаючи тонзилектомію, апеноїдектомію, негнучку бронхоскопію): за 1 годину до хірургічного втручання призначають амоксицилін перорально в дозі 50 мг/кг.
В разі алергії до препаратів пеніцилінового ряду використовують кліндаміцин 20 мг/кг внутрішньо або цефалексин чи цефадроксил 50 мг/кг внутрішньо, або азитроміцин чи кларитроміцин 15 мг/кг внутрішньо, за 1 годину до процедури. У дітей, що не можуть приймати ліки перорально - ампіцилін 20 мг/кг в/в чи в/м за 30 хв. до процедури. Як альтернатива - кліндаміцин 20 мг/кг в/в за 30 хв. до процедури. При алергії на пеніцилін можливо використання ванкоміцину (20 мг/кг) за 1 годину до втручання в/в, повторна доза не є необхідною.
|
|
|
При гастроінтестинальних (включаючи трансезофагеальну ЕхоКГ) та урогенітальних втручаннях: за 30 хвилин до втручання в/в вводять ампіцилін (50 мг/кг) та гентаміцин (1,5 мг/кг). Потім амоксицилін 25 мг/кг внутрішньо через 6 годин або ампіцилін 25 мг/кг в/в через 6 годин після першої дози. В разі алергії до препаратів пеніцилінового ряду вводять в/в ванкоміцин (20 мг/кг) інфузією протягом години, за 1 годину до втручання та гентаміцин в/в 1,5 мг/кг за 1 годину до процедури, закінчити інфузію за 30 хвилин до втручання.
При середньому чи низькому ризику ендокардиту можна обмежитися введенням амоксициліну 50 мг/кг внутрішньо або ампіциліну 50 мг/кг в/в чи в/м за 30 хвилин до процедури, при алергії на пеніцилін – ванкоміцин 20 мг/кг протягом години в/в, закінчити інфузію за 30 хвилин до процедури.
|
|
|
ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ МІОКАРДИТУ У ДІТЕЙ
ШИФР МКХ-Х 140-141. Міокардит
140 – Гострий міокардит
Госпіталізація.
· Постільний режим у гострому періоді, тривалість його зумовлюється тяжкістю кардиту: при середньотяжких формах – від 3 до 5 тижнів, при тяжких – 8 тижнів і більше.
· Повноцінна дієта. В гострому періоді необхідно виключити харчові продукти, які викликають збудження серцево-судинної системи: каву, міцний чай, смажені страви, хрін, часник та ін. Збагачення дієти калієм (родзинки, курага, горіхи, банани, печена картопля, гречана крупа, ін.). Обмеження хлориду натрію та рідини при серцевій недостатності.
· Етіотропне лікування – противірусні та антибактеріальні препарати.
· Нестероїдні протизапальні засоби.
· При тяжкому гострому міокардиті, при хронічному міокардиті з ознаками серцевої недостатності та міокардитах алергійного походження - преднізолон внутрішньо 0,8-1,5 мг/кг на добу.
· При затяжному перебігу міокардиту, рецидивах хронічного міокардиту призначають делагіл або плаквеніл.
· Засоби кардіотрофічної терапії (панангін, L-карнітину хлорид, мілдронат, кардонат, фосфаден, АТФ-лонг та ін.)
|
|
|
· При серцевій недостатності – серцеві глікозиди (дигоксин), діуретики (фуросемід та ін.), інгібітори АПФ (каптоприл).
ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ КАРДІОМІОПАТІЙ У ДІТЕЙ
ШИФР МКХ-Х 142. Кардіоміопатії
142.0 Дилатаційна кардіоміопатія
· Специфічного лікування немає.
· Проводиться терапія серцевої недостатності: дигоксин у малих дозах,інгібітори АПФ (каптоприл, у підлітків – еналаприл), сечогінні (фуросемід та ін.). При тяжкій серцевій недостатності у відділенні інтенсивної терапії – допамін або добутамін, стероїдні протизапальні засоби, оксигенотерапія за показаннями.
· Лікування серцевих дизритмій за відповідними протоколами.
· При порушеннях мікроциркуляції та тенденції до тромбоутворення - гепарин (100-200 ОД/кг на добу підшкірно або внутрішньовенно), непрямі антикоагулянти.
· Використовують кардіопротекторні препарати (панангін, L-карнітину хлорид, мілдронат, кардонат, фосфаден, АТФ-лонг та ін.).
· При рефрактерній серцевій недостатності життєздатність пацієнтів пов’язана з трансплантацією серця.
142.1 Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія
· Обмеження фізичного навантаження, яке підсилює гіпертрофію міокарда, градієнт тиску.
|
|
|
· Я-адреноблокатори (пропранолол орально 0,5-2 мг/кг на добу у 2-4 приймання).
· Можливе використання антагоністів кальцію (верапаміл орально 4-10 мг/кг на добу у 3 приймання, після 5 років по 80 мг кожні 6-8 годин).
· Серцеві глікозиди та інші кардіотонічні засоби протипоказані.
· Показана вторинна профілактика інфекційного ендокардиту.
· При порушеннях серцевого ритму – відповідне лікування.
· При серцевій недостатності – інгібітори АПФ та діуретики.
· При обструктивній кардіоміопатії з градієнтом тиску понад 45 мм рт.ст., неефективності консервативнії терапії показане кардіохірургічне лікування.
142.7. Кардіоміопатія внаслідок дії лікарських засобів та інших зовнішніх факторів.
· Усунення етіологічного чинника (припинення контакту з токсином та іншим зовнішнім фактором).
· Лікування серцевої недостатності (за відповідним протоколом).
· Лікування порушень ритму та провідності (за відповідним протоколом).
· Метаболічна терапія (димефосфон, рибоксин, калію оротат, солкосерил, кверцетин, магне-В6, L-карнітину хлорид, мілдронат, кардонат, неотон фосфокреатинін, панангін або аспаркам, цитохром С, фосфаден, АТФ-лонг тощо).
143.0. Кардіоміопатія при інфекційних та паразитарних хворобах, класифікованих в інишх рубриках.
А36.8. Інша дифтерія
· Суворе дотримання постільного режиму.
· Лікування дифтерії згідно з відповідним протоколом.
· Лікування серцевої недостатності (за відповідним протоколом).
· Метаболічна терапія (L-карнітину хлорид, мілдронат, кардонат тощо).
143.2. Кардіоміопатія при розладах харчування
Кардіоміопатія при розладі харчування БДУ (Е63.9+) Е63.9 - недостатність харчування, неуточнена
Кардіоміопатія, пов’язана з білково-енергетичною недостатністю.
· Корекція дефіциту вітамінів, дієтотерапія, згідно з відповідним протоколом.
· Лікування серцевої недостатності (за відповідним протоколом).
· Метаболічна терапія (димефосфон, рибоксин, калію оротат, солкосерил, кверцетин, магне-В6, L-карнітину хлорид, мілдронат, кардонат, неотон фосфокреатинін, панангін або аспаркам, цитохром С, фосфаден, АТФ-лонг тощо).
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 259; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!