Диференціальна діагностики сенсорної алалії.
Вивчення стану слуху в процесі діагностики не дає можливості визначити: хто це - сенсорний алалік або дитина із подібним порушенням.
Діагноз може бути поставлений на основі ретельного обстеження дитини, яке повинне включати:
Дослідження мислення /невербальні - безмовні завдання/. Необхідно відмежовувати алаліка від розумово відсталого /легкої - дебільності, тяжкої - імбецильності, найтяжчої - ідіотії/.
5. Дослідження слухової функції /гостроти слуху/. Досліджувати слух доводиться неодноразово /аудіометром, камертоном, звуковими іграшками/. При цьому в сенсорного алаліка буде спостерігатися розбіжність результату дослідження.
6. Дослідження розуміння мови /показ картинок, іграшок, виконання доручень/. Перевіряється уміння самостійно називати предмети, повторювати їхню назву. Якщо дитина лунолалічно самостійно повторює, не розуміючи значення предмета і не співвідносячи його назву із самим предметом, то в даному випадку - це сенсорний алалік.
7. Повторення окремих звуків і їхніх рядів. Варіанти виконання цього завдання: а) дитина не повторює ні звукового ряду, ні окремих звуків. Цей симптом може спостерігатися при алалії та глухуватості; б) повторює звуки і ряди звуків, але мови не розуміє. У даному випадку - це сенсорний алалік.
8. Спостереження за дитиною під час ігор /наявність лунолалій, логорея, наслідування інтонації дорослих, розуміння інтонації/.
|
|
|
Критерії оцінки для визначення діагнозу сенсорної алалії:
Дослідження розумових операцій /аналіз, синтез, висновок, причинно-наслідкових зв'язків/.
9. Спостереження за поведінкою дитини.
10. Виконання спеціальних завдань.
Для правильної оцінки важливо:
1. Установити рівень розвитку розумових операцій і визначити часовий розрив /дитина 7 років, здатна виконати завдання на рівні 5-літньої, це свідчить про затримку психічного розвитку, а якщо на рівні 3-літньої, те це розумова відсталість/. При цьому необхідно добре знати: якими можливостями /розумовими/ володіють у нормі діти у віці 3,4, 5 років. Пропонується перевірити рівень виконання однотипних завдань.
2. При виконанні завдань не можна задовольнятися кінцевим результатом при виконанні тієї або іншої вправи, необхідно робити дозовану допомогу. Якщо дитина не виконує завдання і при наданні допомоги, то експериментатор виконує його сам, а дитина повинна виконати його за аналогією. Загальна кількість підказок свідчить про стан розвитку обстежуваного.
3. Треба проаналізувати спосіб виконання завдання /імпульсивний, метод проб і помилок/.
4. Дуже важливо виявити диспропорції розвитку. У олігофренів відзначається дифузність, зниження всіх процесів.
|
|
|
При цьому слово сприймається як хаотичний набір звуків. Порушується сукцесивність сприйняття, відмічається можливість розрізнення звуків і їхньої послідовності в слові, але розуміння слів, усвідомлення їхнього смислового значення відсутнє. Порушено співвіднесення звукового та смислового образу слів.
Особливості формування мови дітей із сенсорною алалією.
Можна провести повну аналогію між нестійкістю слухового сприйняття у дітей із сенсорною алалією і нестійкістю розуміння мови цими дітьми. Ці діти то реагують на звернені до них доручення побутового характеру, то перестають реагувати навіть на своє ім'я, при цьому посилення голосності мови нічого не дає. Для розуміння мови велике значення має ситуація і контекст. Розуміння мови полегшиться, якщо дитині запропонувати ряд слів, що відносяться до одного й того ж кола уявлень /де рот, ніс, рука/ або показати предмети навколишнього оточення /де стіл, стілець, парта/, якщо дати слова окремо - розуміння мови погіршиться. Обсяг сенсорної /імпресивної/ мови при сенсорній алалії, так само, як і обсяг слухового сприйняття точно визначити неможливо. У залежності від умов дитина розуміє звернену мову то гірше, то краще. Більш постійною є реакція на інтонацію. Цим пояснюється адекватна реакція сенсорного алаліка на словесне звертання, у даному випадку мови він не розуміє, але правильно оцінює ситуацію. Розвиток експресивної мови починається після того, як сформується невеликий обсяг імпресивної мови. Однак надалі обсяг експресивної мови виявляється більш постійним, ніж обсяг імпресивної мови. Виявляється це у називанні того або іншого предмета в різних ситуаціях.
|
|
|
Експресивна мова характеризується рисами полісемантизму /одне й те ж слово означає багато предметів/. Експресивна мова таких дітей на відміну від глухих та глухуватих є багато модульованою. За даними Н.Н.Трауготт сенсорний алалік не тільки розуміє значеннєву сторону інтонації мови, але і може сам її відтворювати /питальну, спонукальну/. Цим він відрізняється від глухих та глухуватих. Відтворення звукових образів порушено, порушується звуковий склад слова, неправильно вимовляє закінчення, що виявляється в їхній заміні.
Характерна підвищена мовна активність, на відміну від моторної алалії ці діти не соромляться використовувати свій убогий словниковий запас, уживати перекручені, лепетні слова, у деяких присутня логорея. Поряд з підвищеною мовною активністю спостерігається підвищена мовна загальмованість: при зміні ситуації й у присутності незнайомих людей.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 291; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!