Методика формування власної мови по Є.Ф. Соботович.



На першому етапі формують знання та уявлення про навколишнє. У зв'язку з цим відпрацьовується диференційоване сприйняття кольору, форми, величини та їхнє співвідношення зі словесним позначенням на рівні імпресивної мови, відпрацьовуються елементарні узагальнення предметів по кольору, формі, величині, логічним категоріям. Велика увага приділяється розвитку довільної пам'яті, процесів аналізу, синтезу, формується розумовий аналіз у процесі предметно-практичної та ігрової діяльності дитини. При цьому не потрібно ніяких словесних відповідей.

Велика увага приділяється на цьому і наступному етапах формуванню дій упорядкування ряду /розкладання малюнків у заданій логопедом послідовності /по інструкції, а потім по пам'яті/, упорядкування ряду однотипних предметів /кружків, трикутників по величині/. Включення в побудований ряд проміжних елементів, упорядкування серії сюжетних картинок, даних у порушеній послідовності.

Дітям більш старшого віку, які володіють рахунком, давалися вправи з цифровим рядом, з абеткою. Тут же проводиться й уточнення пасивного словника, розширення розуміння граматичних категорій. Формування власної мови починається в такий спосіб:

1 етап роботи. Формування мовних узагальнень - навчання дітей практичному виділенню з мовного потоку основних мовних елементів /складів, слів, морфем, речень/. Спочатку проводиться робота, спрямована на складове сприйняття і відтворення мови в процесі проведення дидактичних ігор із звуконаслідуваннями /сюжетна гра "День народження у Тані", весь текст проговорюється педагогом із звуконаслідуваннями /складами/. Кожне звуконаслідування вимовляється на одному видиху з фіксацією уваги дитини на оральному образі голосного звуку, за рахунок якого утворюється склад, кожне звуконаслідування супроводжується порухом руки. При цьому слово поділяється на склади. Далі в гру включаються самі діти. У процесі проведення ігор у дітей виробляється складове сприйняття слів. Проводяться вправи по формуванню навичок виділення слів із речення і речень з мовного потоку. Потім дітям пропонується показати окремі іграшки, предмети, продемонструвати дії по інструкції педагога в ході проведення дидактичних ігор, читання коротких розповідей.

Відповіді на запитання шляхом показу дитиною відповідної картинки, безмовна відповідь.

Вправи на співвіднесення окремих речень із сюжетом картинок із серії.

Велика увага приділяється виділенню слів, що позначають дії. Виконання дітьми певних дій по ходу читання різних текстів /йшли - йшли, ягідку знайшли/. Діти не озвучують виконувані дії.

Виконання дітьми дій за інструкцією педагога.

Виконання дітьми цих же дій з іграшками.

Відгадування дій, виконуваних іншими дітьми.

Називання однієї й тієї ж дії, виконуваної різними предметами /лото - сидить жаба, їжак; їде машина, автобус, трамвай/.

Усі ці вправи проводяться на рівні імпресивної мови. На всіх заняттях використовується один і той же мовний матеріал. При цьому увага дітей привертається до звукового складу цих слів /логопед повинен брати невелику кількість слів/.

Для закріплення розуміння звукової наповнюваності, звукового складу слів на цьому етапі використовуються вправи, спрямовані на привертання уваги дитини до фонетичного складу слів. З цією метою використовуються вправи:

Робота зі словами - паронімами /пізнавання предметів за назвою: де стіл?, де стілець?/.

Закінчити речення, яке почав педагог, шляхом показу відповідної картинки /у норі живе_____ / миша/ демонструється картинка/.

Виконання речень по словесній інструкції - "Посади ведмедика на стілець".

Робота зі словами-омонімами /словами, що мають однакове звучання, але різними за змістом /лисички - тварини , лисички - гриби/.

З метою залучення уваги дитини до фонематичного складу слів проводиться зіставлення одних і тих же слів і речень, даних у різній граматичній формі. При цьому використовуються наступні граматичні форми:

Іменники в однині і множині /слон - слони/.

Дієслово в однині і множині /грають - грає/.

Основні та похідні іменники /порівнювання/ із зменшувальними, пестливими та збільшувальними суфіксами /вовк - вовченята - вовченя/.

Порівнювання дієслів чоловічого і жіночого роду минулого часу /знайшов - знайшла/.

Порівнювання дієслів із різними префіксами.

Порівнювання іменників у називному й у непрямих відмінках /це заєць, бачили зайця, підходимо до зайця, гралися із зайцем/.

Усі ці вправи проводяться на обмеженому лексичному матеріалі і сприяють закріпленню і фіксації дитини на звуковому складі обмеженої кількості слів, що сприяє мимовільному повторенню закінчень цих слів /лепетання, перекручування у вимові/.

2 етап роботи. На цьому етапі продовжується робота з використанням вищевказаних прийомів по розвитку словника, крім цього, значна увага приділяється засвоюванню граматичного стереотипу словотвору і словозміни. Спочатку відпрацьовуються форми зв'язку слів. Проводиться формування практичної навички вичленовування основних граматичних морфем і закінчень. На цьому етапі навчають виділенню наступних морфем:

1) Іменника і дієслова в однині та множині.

5. Відмінкових закінчень, і їхніх основних значень.

6. Родових закінчень дієслів, прикметників.

7. Словотвірних суфіксів.

Кожна морфема відпрацьовується в процесі наступних вправ:

привертають увагу до її звукового оформлення шляхом багаторазового повтору логопедом та привертання уваги до орального образу;

читання спеціальних текстів, насичених морфемами;

зіставлення словоформ із даною морфемою ("Ми бачили зайчика, білку, лисицю, що наприкінці?" - "Звук У" - звук пов'язується з буквою);

самостійне використання, закінчення слова "Бачив зайчик...(а)".

Формування цих процесів проводиться наступним способом:

1. Виділення іменника однини та множини /у різних ігрових ситуаціях дитині дається завдання на співставлення іменників в однині та множині /граматично однотипні закінчення/. Наприклад: показати - де листок - листя, дерево - дерева, слон - слони, заєць - зайці.

2. На другому занятті розкладати картинки з предметами в однині та множині, показати: де машина - машини, шафа - шафи.

3. На третьому занятті використовується гра лото, де є предмети в однині та множині, діти беруть предмети, а логопед називає їх, інтонуючи закінчення: Що у тебе? У кого кульки?

4. На четвертому занятті пропонують класифікувати предмети по типу — один - багато: розклади в один бік - де один, а в інший - де багато.

5. На п'ятому занятті добавляння до слова, яке вимовляє педагог, закінчення - Діти читали книгу.

6. На шостому занятті: логопед читає спеціально підібраний текст, у якому іменники фігурують в однині та множині.

Після проведення цих вправ здійснюються вправи на співставлення слів з однотипними закінченнями: слухай, столи, зайці і так далі, що ти чуєш наприкінці слів? Виділене закінчення співвідноситься з буквою. Далі формується навичка використання цієї морфеми самими дітьми, діти використовують це закінчення в мові.

Після цього усі вправи повторюються, але слова в цих вправах дитина називає сама (після пасивного засвоєння - до активного використання). У такому ж порядку відпрацьовуються відмінкові закінчення. Їхнє формування проводиться в наступній послідовності:

а)   закінчення знахідного відмінка, прямого об'єкта /у процесі відповідей на питання "Кого ти бачиш на картинці?". (Логопед відповідає зайчика). У цій клітці зебра, ми бачимо зебру. Тут лисиця - бачили лисицю.

Крім відповідей на питання можна використовувати ігри "Чарівний мішечок", "Що ти дістав?", гру "Магазин" - "Кого ти купив? Купила?..". Гру "Зоопарк", "У гостях у ведмедика" - пригощає зайчика /звертаємо увагу на закінчення а/, знайомимо з буквою, вправи на повторення закінчення, самостійне проказування дитиною.

Виконання доручень, (принеси книгу, дай ляльку) читання спеціально підібраних текстів, насичених цією словесною формою.

Далі відпрацьовується знахідний відмінок, просторові відносини в процесі відповідей на питання "Куди?".

б)   родовий відмінок матеріал з якого зроблений предмет: "З чого зроблена снігова баба?".

Родовий відмінок; його просторові відносини /відкіля?/. Усі слова в родовому відмінку зіставляються, виділяються закінчення і діти тренуються в самостійному їхньому використанні.

Корисно проводити ігри "Знайдіть своїх мам" - їжатчата в їжака. "Чого не стало на столі?" - Качки.

Гра - лото. "З чого зроблене?" /із глини, скла/.

"Готування обіду" /капусти, буряка/. "У кого пухнастий хвіст, довгі вуха?".

Усі слова називає педагог, виділяє закінчення.

в)   відпрацьовування давального відмінка непрямого об’єкта /кому, чому? Потрібні молоко, горіхи/. До чого? До кого?

Для формування виділення закінчення використовуються ігри "Хто що вдягає?", гра в лото, "Як люди пересуваються", "Кому що потрібно?". У всіх іграх здійснюється протиставлення називного і непрямого відмінків.

г)    місцевий відмінок: де? на чому? у чому? Використовуються дидактичні ігри "Хто, де живе", "Де, що росте", "Як люди пересуваються" /на машині, літаку/.

д)   орудний відмінок: має найбільшу кількість значень і розмаїтість оформлень:

7. орудний відмінок у значенні знаряддя дії : ким? чим?;

8. орудний відмінок для позначення часових відносин: коли? /взимку, влітку/;

9. орудний відмінок для позначення спільності дії /узимку, улітку/;

10. орудний відмінок для позначення просторових відносин: під чим? над чим?

Робота з кожною відмінковою формою проводилася за наступним планом:

1. Уточнюється значення кожної форми.

2. Навчання умінню співвідносити зазначені питання до відповідних слів у речення.

3. Увага фіксується на звуковому оформленні відмінкового закінчення. Тому у всіх іграх тексти вимовляються педагогом з підкресленням інтонації закінчення відмінку. Потім логопед називає слова з однотипними закінченнями і закінчення виділяються по кожному відмінку.

4. Виділене закінчення співвідноситься з графічним зображенням.

5. Формується навичка самостійного використання закінчення спочатку шляхом договорювання дитиною тільки закінчення, а потім називанням слова у відповідній граматичній формі.

Після такої системи вправ по відпрацьовуванню кожного відмінку після 4-5 місяців читаються спеціально підібрані тексти, де одне і те ж слово знаходиться в різних відмінках.


Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 380; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!