Диференціальна діагностика алалії і затримки мовного розвитку і затримки психічного розвитку.
Nbsp;
АЛАЛІЯ
Слов’янськ
СДПУ
2004
Посібник для студентів дефектологічного факультету по спеціальності 7.010106 (спеціалізація "Логопед дошкільних та шкільних закладів")
Укладачі: Логвінова Людмила Леонідівна
Лактюшина Тетяна Леонідівна
Рецензенти:
професор, доктор пед. наук, зав. кафедрою логопедії Київського державного національного педагогічного університету ім.. М.Драгоманова Шеремет М.К.;
доцент, кандидат пед. наук, зав. кафедрою методик колекційного навчання СДПУ Тарасенко Н.В.
Л.Л.Логвінова, Т.Л.Лактюшина, 2004
Алалія як форма недорозвинення мови
1. Визначення, механізм порушення, причини.
2. Історія вивчення алалії.
3. Відмінність алалії від подібних станів.
4. Класифікація алалії.
5. Коротка характеристика окремих форм.
6. Психолого-педагогічна характеристика дітей, що страждають алалією.
Література:
Правдина О. В. Логопедия, М: Просвещение, 1973.
7. Расстройства речи у детей и подростков. Под ред. С. С. Ляпидевского, 1969.
8. Нарушения речи у дошкольников. Белова-Давид, М., Просвещение, 1969.
9. Е. Н. Винарская. Раннее речевое развитие ребёнка и проблемы дефектологии М., Просвещение, 1987.
10. Логопедия. Под ред. Л. С. Волковой.- М: Просвещение, 1993
Алалія - глибоке системне недорозвинення мови органічного характеру, обумовлене поразкою або недорозвиненням мовних областей у лівій півкулі /правші/, що наступило під час домовного періоду /до 1-2 років/.
|
|
|
При алалії страждає вся мовна система в цілому /фонетико-фонематична, лексико-граматична, семантична сторони мови/.
Цей розлад виникає на органічній основі. У результаті яких-небудь причин відбувається запізнення дозрівання нервових кліток у певних ділянках кори головного мозку: лобово-тім'яної та скроневої ділянки. При цьому нервові клітки припиняють свій розвиток. Недорозвинення мозку або його поразка в ранньому періоді приводить до зниження збудливості нервових клітин і до зміни рухливості основних нервових процесів, унаслідок цього знижується працездатність клітин кори головного мозку.
Таке порушення відбувається при вибірковій поразці мовнорухливого та мовнослухового аналізаторів і виникає у внутрішньоутробному періоді або в перші три роки життя дитини.
При алалії весь процес становлення мови відбувається в умовах патологічного стану центральної нервової системи дитини. Поширеність алалії приблизно 1% у дітей дошкільного віку, серед дітей шкільного віку - у 0,6 - 0,2 %. При більш легких формах прояву дефекту мова розвивається з 3-4 років, при більш важких - з 10-11 років.
Причини:
Біологічні.
11. Соціальні.
Біологічні: причини, що діють у внутрішньоутробному періоді та ранньому періоді життя дитини.
|
|
|
1. Різна патологія вагітності /токсикоз, вірусні, ендокринні захворювання, туберкульоз, сифіліс, травми, несумісність крові матері і дитини/, що приводить до порушення нормального протікання внутрішньоутробного розвитку плоду.
2. Родова травма. При опитуванні матері з'ясовується патологічний плин пологів /однак родова травма не обов'язково повинна бути великою/. Часто в результаті додаткових розпитів удається з'ясувати, що пологи були швидкими або затяжними, застосовувалися різні стимулятори, дитина після народження не відразу закричала. У таких випадках родова травма може бути підтверджена даними неврологічного обстеження.
3. Різні захворювання в перші роки життя дитини /диспепсія, дизентерія, інфекційні, вірусні захворювання, особливо якщо вони йдуть один за одним, менінго-енцефаліти й ін./, важкі форми рахіту.
4. Травми черепа, супроводжувані симптомами струсу або контузії мозку.
5. Несприятлива спадковість, обтяжена мовною патологією.
6. Нестача харчування, сну в перші роки життя дитини.
Соціальні: недостатня увага до мови дитини з боку дорослих, недостатня стимуляція до мовної діяльності, відсутність мовного зразка, двомовність та ін.
|
|
|
Причини, що викликають алалію, діють у різні періоди розвитку дитини: пренатальний, натальний, постнатальний.
Пренатальний: інтоксикації, інфекції, захворювання матері важкою формою грипу, токсикоплазмоз, порушення кровообігу плоду, крововиливу в мозок плоду, забиті місця, падіння матері з наступною травматизацією плоду, несприятливий плин вагітності /загроза викидня/.
Натальний: патологія родової діяльності і застосування родопомічних засобів, народження дитини з пухлиною, гематомою.
Постнатальний період: ранні травми голови, захворювання інфекційною жовтяницею, менінгітом, енцефалітом, довгостроково поточні соматичні захворювання, що викликають виснаження ЦНС дитини.
У неврологічному аспекті алалію вивчають, виходячи з даних рентгенографічних енцефалографічних досліджень.
У психологічному аспекті розлад вивчають з боку порушення взаємин мови й інтелекту, порушення пам'яті, мислення, особливостей поводження, емоційно-вольової сфери.
У психолінгвістичному аспекті алалію вивчають як несформованість мовних операцій, механізму породження мовного висловлення: програмування, розгортання, вибору слів, граматичного конструювання, вибору артикулем і їхнього комбінування в артикуляторну програму; а також як несформованість операцій механізму сприйняття мови: прийому, порівняння, сполучення фонем, пізнавання слів, словосполучень, розуміння повідомлення.
|
|
|
Виділяють три етапи в історії вивчення алалії:
1 етап - механічний. Цей розлад виділив Р.Коен /фоніатр/ у 1873 р. Потім Г.Гутцман, А.Лібманн у цей період лише описували зовнішню сторону прояву цього порушення та за зовнішніми ознаками робили висновок про внутрішні механізми даного розладу.
2 етап - кінець 19 століття. Етап діалектико-матеріалістичного зародження. Алалію вивчали як складний, багаторівневий розлад. Стан мови при алалії стали погоджувати зі станом організму в цілому, з його неврологічним і психічним статусом, з розвитком особистості /А.Олтушевський, М.В.Богданов-Березовський/.
3 етап - 30 роки 20 століття.
Відзначається поглиблення діалектико-матеріалістичних позицій у вивченні алалії / М.Е.Хватцев, Н.Н.Трауготт, Р.Е. Левіна, В.К.Орфінська, М.Зеєман, Є.Ф.Соботович та ін./.
В даний час алалія вивчається з фізіологічних, клінічних, психологічних, лінгвістичних, психолінгвістичних позицій. Основним при цьому є психолінгвістичний аспект вивчення алалії, представлений у роботах Е.Ф.Соботович, В.А.Ковшикова, Б.М Гриншпун та ін. дослідників.
Специфічні форми центрально-обумовленого недорозвинення мови, що спостерігаються у дітей з нормальним слухом і без виражених відхилень в інтелектуальному розвитку, були виявлені наприкінці минулого сторіччя І.Франком /1809/, Р. Коеном /1888/, А.Куссмаулем /1877/, Г.Гутцманом /1894/.
Для позначення зазначених форм мовного недорозвинення використовувалися різні терміни: слухонімота, алалія, афазія, уроджена афазія, дитяча афазія.
Таким чином, уже ці терміни вказують на те, що розвиток навчання про алалії було тісно зв'язане з проблемою афазії. Завдяки роботам вітчизняних і закордонних учених було встановлено, що між цими розладами є певні подібності і розходження в проявах. Завдяки чому виявилося можливим зіставлення окремих форм патологічного розпаду і несформованості мови.
Так, А.Лібманн ще в 1901 р. запропонував розподіл афазії розвитку на сенсорну, моторну і сенсо-моторну.
М.Майкібестоном була виведена й описана форма центральної афазії розвитку дітей, що відповідає центральної афазії дорослих, /розпад мови, обумовлений поразкою тім'яних областей кори головного мозку/.
У результаті досліджень вітчизняних клініцистів і фізіологів С.С.Мнухіна, Н.Н.Трауготт та її учнів Е.А.Михайлової, І.К.Самойлової, С.І.Кайданової були виявлені загальні закономірності порушення роботи слухового і мовно-рухливого аналізаторів у досліджуваних ними дорослих і дітей, що страждають названими розладами.
Дослідження В.К.Орфінської дозволило визначити загальні закономірності прояву мовних порушень при афазії й алалії.
У вітчизняній літературі термін "алалія" став уживатися для позначення специфічних форм мовного недорозвинення.
У 1951 р. Р.Е.Левіною була виділена оптична алалія - недорозвинення мови, зв'язане з порушенням оптико-просторового гнозиса.
В.К.Орфінською /1963/ була розроблена лінгвістична класифікація алалії, по якій форми алалії поділяються на 3 групи.
В даний час виникає питання про необхідність визначення синдрому моторної алалії й відмежування його від інших суміжних станів.
Дуже важливим моментом при постановці діагнозу є відмежування дітей з алалією від дітей, що страждають затримкою мовного розвитку (ЗМР), від слабкочуючих, розумово відсталих дітей, від дітей, що страждають анартрією.
Диференціальна діагностика алалії і затримки мовного розвитку і затримки психічного розвитку.
Затримка мовного розвитку і затримка психічного розвитку - носять тимчасовий характер і можуть розвиватися при недостатньому соціальному спілкуванні, ослабленні дитини через соматичні захворювання.
Основні відмінності: у дітей-алаліків відзначаються труднощі на всіх етапах розвитку їхньої мови. Навіть при кваліфікованій допомозі вони не усуваються. У дітей з тимчасовою затримкою навіть при невеликій допомозі з боку логопеда, а іноді і без неї мовний розвиток може досягти норми. При алалії навіть при навчанні в спеціальній групі для дітей з ОНР протягом трьох років мовний розвиток продовжує різко відставати від норми. Тому ці діти /алаліки/ мають потребу в подальшому навчанні в спеціалізованих школах та інтернатах для дітей з тяжкими порушеннями мови (ТПР).
Алалія - розлад органічного характеру, що виникає через поразку клітин головного мозку, певних його ділянок, зв'язаних з мовою. Тут чітко виражена неврологічна симптоматика. А при ЗМР і ЗПР дані явища не спостерігаються.
У дітей-алаліків спостерігаються загальні моторні утруднення: незручність, незграбність, утруднення в оволодінні навичками самообслуговування. У дітей ЗМР і ЗПР ці симптоми відсутні.
Діти з алалією мають сенсо-акустичний синдром, тобто вони не тільки погано говорять, але й погано розуміють сказане. У дітей зі ЗМР і ЗПР зазначені порушення не відзначаються.
Алалікам властивий амнестичний синдром /забування, зниження пам'яті/.
У дітей-алаліків відзначаються оптико-просторові утруднення /порушення гнозису і праксису/ - недоліки в розрізненні квітів, величини, форми предметів, відтворення за зразком, викладанні мозаїки. Інтелект в алаліків нижчий, ніж у дітей зі ЗПР і ЗМР.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 639; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!