Стан зв'язної мови дітей, що страждають моторною алалією.



Дослідження проведене Г.В.Гуровцем, свідчить про те, що ступінь недорозвинення зв'язної мови у цих дітей виявився різним:

1. 1 групу склали діти, що не могли скласти зв'язної розповіді за завданням,

2. 2 групу - школярі, розповіді яких характеризують різним ступенем зв’язності.

Перша група характеризується відсутністю контекстної форми викладу. В одних випадках учні не склали зв'язної розповіді через невміння розташувати серію картин у певній послідовності викладу. В інших - учні справилися з послідовним розташуванням картин, але не могли реалізувати цю послідовність у розповіді.

У даної групи дітей контекстна зв'язна мова не була сформованою в результаті порушення внутрішнього процесу планування /несформованості або нестійкості попереджувального синтезу у внутрішній мові/, а також у результаті недостатності процесу реалізації, тобто процесу утримання і перекладу внутрішньої схеми в зовнішню мову.

Друга група дітей характеризується наявністю зв'язної мови. Однак ця група є неоднорідною: одні діти зводили свою розповідь до перерахування основних елементів ситуації, інші - склали відносно повне оповідання з елементами власного привнесення.

При цьому розповіді дітей першого типу характеризуються надзвичайною стислістю, бідністю, неточністю за значенням, але члени речення у них розташовані в правильній послідовності, відбивають основні часові відносини сюжетної лінії. В основному, тут використовуються ті самі дієслова, одні дієслова можуть замінюватися іншими. Найчастіше у дітей не вистачає необхідних для вираження думки словесних засобів, тому вони удаються до повторення тих самих слів.

Другий тип розповідей у цієї групи дітей включав відносно повні, розгорнуті по основних ланках повідомлення. Тут також відзначалася тенденція до фіксованості й указання, іноді використовувався власний досвід дітей, елементи власного привнесення. Найчастіше вони вводяться в початок розповіді.

Для третьої групи характерне володіння фразовою мовою, основними граматичними категоріями мови.

В анамнезі їх відзначається пізніша поява мови і своєрідний її розвиток: словник розвивався повільно, використовувався в мовній практиці неправильно, ці діти пізно оволодівають граматичними закономірностями.

Мовні можливості їх набагато ширші, ніж на другому рівні. Іноді спостерігається багатослівність: включення у фразу зайвих слів, заміна конкретної назви описом, повтореннями, уточненнями. Це компенсаторне явище, формується через недостатню розвинуту зв'язну мову.

В інших випадках спостерігається бідність, лаконічність мови, однотипність фраз.

Такі діти не можуть поставити запитання до задачі, підібрати визначення до слова. У більшості випадків утруднення в мові спостерігаються при засвоєнні найбільш важких розділів граматики, рідко уживаних правил, або виключень із правил. Особливі труднощі у дітей відзначалися при складанні плану в зошиті.

Обстеження мови дітей-алаліків.

При обстеженні виникають труднощі в зв'язку із з'ясуванням рівня розвитку інтелекту алаліка. В окремих випадках інтелект алаліка наближається до норми, в інші - спостерігається значна затримка психічного розвитку.

При диференціальній діагностиці з олігофренією показником може служити тенденція олігофренів до більш швидкого формування у них мови. У дітей з моторною алалією і значним зниженням інтелекту мовний недолік більш стійкий.

Обстеження повинне бути комплексним: психолого-педагогічним, логопедичним, неврологічним і психолінгвістичним.

Починається зі збору анамнестичних даних, що стосується з'ясування спадкоємних факторів, протікання вагітності і пологів у матері, загального розвитку дитини в ранньому дитинстві, мовного і психомоторного розвитку.

При моторній алалії відзначається патологія вагітності, пологів, токсикоз, пологи в переважній більшості швидкі, відзначаються явища асфіксії, фізичний розвиток в основному проходить вчасно, а в окремих випадках із затримкою. З боку батьків скарги на мовчазність, нерозуміння, небажання говорити, докори в упертості, або у використанні жестикуляції, міміки.

Відзначається пізніший розвиток мови: перші слова з'являються в 3-5 років, речення - у 5-6 років, словниковий запас наростає повільно.

При неврологічному обстеженні виявляється виражений у різному ступені пірамідний синдром: зглаженість правої носогубної складки, девіація /відхилення/ кінчика язика вправо.

Обстеження повинне бути тривалим, тому що вже в ході перших занять у дітей виявляється негативізм, логопед установлює, як алалік відноситься до обстеження, до даної ситуації, реакцію на дефект і бажання його виправити, інтерес до іграшок, ігор, книг (чи може грати, наслідувати процес гри), знання форми, величини, місцезнаходження.


Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 280; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!