Мігранти як провідні суб'єкти міграційних процесів
Суб'єктом адміністративно-правових відносин у сфері міграції іменується той, хто наділений адміністративними правами і обов'язками у сфері міграції.
Суб’єктами міграційних процесів виступають фізичні та юридичні особи, що вступають у міграційно-правові відносини. Фізичні особи є індивідуальними суб’єктами міграційних процесів і можуть бути класифіковані:
1) за належністю до громадянства: громадяни України; закордонні українці; громадяни інших держав; особи без громадянства.
Виходячи з понять, що містяться у національному законодавстві України, можна класифікувати іноземців та осіб без громадянства:
- які в установленому порядку прибувають в Україну на постійне місце проживання (іммігранти);
- які тимчасово перебувають на території України з метою:
1) службової діяльності;
2) ділової діяльності;
3) науково діяльності;
4) представництва релігійних місій;
5) навчання;
6) представництва засобів масової інформації;
7) культурного та спортивного обміну;
8) туризму;
9) лікування;
10) у приватних справах;
11) приватного відвідання України особами українського походження;
12) тимчасового працевлаштуванні (трудові мігранти);
13) обслуговування транспортних засобів міжнародного сполучення;
14) транзитного проїзду через територію України до третьої держави;
15) транзитного перевезення вантажним автотранспортом і пасажирським автобусним транспортом;
|
|
|
- які відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України захищені дипломатичними і консульськими імунітетами та привілеями;
- яким може бути надано притулок, у порядку, встановленому законом;
- яким надано статус біженця в порядку, встановленому Законом України "Про біженців";
- які мають невизначений статус і не відповідають вимогам в'їзду, перебування на території України (незаконні мігранти).
Сьогодні існує кілька класифікацій міжнародних мігрантів. Нижче наводиться перелік таких мігрантів за версією Міжнародної організації праці, який не є повним, що зазвичай характерно і для інших таких класифікацій, і Міжнародні мігранти, зважаючи на їх статус громадянина, іноземця чи особи без громадянства, класифікуються таким чином:
1) щодо громадян — мігранти, які повертаються (це люди, які перебували за межами держави свого громадянства як мігранти у державі, що не є їх державою громадянства, і які повертаються до держави свого громадянства для постійного проживання);
2) щодо іноземців та осіб без громадянства:
- етнічні групи, які повертаються: це групи людей, які завдяки історичним, етнічним або іншим зв'язкам з цією державою мають право в'їзду до неї, що не є їх власною, і яким надається право постійного проживання чи право набуття громадянства цієї держави (наприклад, етнічні німці, яких приймає Німеччина, євреї, яких приймає Ізраїль, понтійські греки, яких приймає Греція, кримські татари, яких приймає Україна);
|
|
|
- мігранти з правом вільного пересування — це особи, які на підставі міжнародних договорів, укладених між державою громадянства або державою постійного проживання, мають право в'їзду, перебування і працевлаштування на території держави, яка не є державою їх громадянства або державою постійного проживання;
- іноземці та особи без громадянства, допущені з особливою метою, — студенти, стажисти, пенсіонери тощо;
- постійні іммігранти — це особи, яким надається право протягом невизначеного терміну перебувати на території держави, що не є державою їхнього громадянства або державою постійного проживання, і користуватися тими самими правами і свободами, що й громадяни цієї держави, за винятками, встановленими конституцією, законами чи міжнародними договорами;
- трудівники-мігранти, які поділяються на сезонних робітників-мігрантів, трудівників-мігрантів, пов'язаних з виконанням визначених робіт, трудівників-мігрантів, які працюють за контрактом, тимчасових трудівників-мігрантів, осілих трудівників-мігрантів, висококваліфікованих трудівників-мігрантів; це люди, допущені державою, яка не є державою їхнього громадянства або державою постійного проживання, для здійснення економічної діяльності;
|
|
|
- економічні мігранти — це особи, які переїжджають до іншої держави з метою економічної діяльності, яка не оплачується в цій державі або вимагає певних капіталовкладень з боку самого мігранта. З-поміж них розрізняють мігрантів з діловою метою, іммігрантів-інвесторів тощо;
- мігранти, яким надається притулок. Міграція, пов'язана з наданням притулку, охоплює цілу гаму міжнародних переміщень, зумовлених переслідуваннями і конфліктами. До них належать: біженці; особи, прийняті з гуманітарних причин (перебувають у статусі, подібному до статусу біженця, оскільки не повністю відповідають критеріям Конвенції про статус біженців 1951 року); особи, які шукають притулку, — люди, які подали клопотання про надання їм притулку в державі, яка не є державою їхнього громадянства або державою постійного проживання; особи, яким надано статус тимчасового захисту; особи з відкладеним рішенням про депортацію (видворення);
|
|
|
- мігранти з неврегульованим статусом ~ це особи, які перебувають у державі, що не є державою їхнього громадянства або державою постійного проживання, яких не задовольняють умови і вимоги, встановлені цією державою, щодо в'їзду, перебування або здійснення економічної діяльності;
- мігранти для возз'єднання сімей. Оскільки більшість мігранті для возз'єднання сімей — це родичі інших мігрантів, вони мають розглядатися як окрема підкатегорія тієї категорії, до яке належить первинний мігрант.
Адміністративно-правовий статус індивідуальних суб’єктів міграційних відносин визначається комплексом прав та обов’язків, гарантій їх реалізації та відповідальності останніх у відносинах із суб’єктами владних повноважень у сфері регулювання міграційних правовідносин. Він визначається не лише їх набором, а й обсягом – ступенем розвитку правосуб’єктності, яка складається з правоздатності, дієздатності, деліктоздатності.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 297; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!