Вищі органи державної влади України як суб’єкти регулювання міграційних процесів



 

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада Українидо виключних повноважень якої входить прийняття законів, які мають вищу юридичну силу і яким повинні відповідати нормативно-правові акти всіх інших державних органів. Верховній Раді належить утверджувати основи міграційної політики та законодавчо закріплювати управління у міграційній сфері.

Так, відповідно до положень ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються:

- права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод;

- основні обов'язки громадянина;

- громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

- права корінних народів і національних меншин;

- порядок застосування мов;

- засади зовнішніх зносин;

- засади регулювання демографічних та міграційних процесів;

- правовий режим державного кордону;

- порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;

- порядок утворення і функціонування спеціальних зон, що мають міграційний режим, відмінний від загального.

- засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Крім законодавчої функції, Верховній Раді належить і контрольна функція. Відповідно до положень ст. 101 Конституції Ук­раїни, парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі й усіх категорій мігрантів, здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. В свою чергу ч. 3 ст. 55 Основного Закону проголошує, що кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Упов­новаженого Верховної Ради України з прав людини.

Наступним суб’єктом регулювання міграційних процесів на вищому державному рівні єПрезидент України, який є главою держави і виступає від її імені. У сфері державного регулювання міграційних відносин він:

1) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

2) бере учать у законотворчому процесі шляхом підписання законів, які прийняті Верховною Радою України;

3) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні.

4) затверджує Положення про органи виконавчої влади, які беруть участь у регулюванні міграційних процесів.

Крім Президента України та Верховної Ради Українина вищому державному рівні управління міграційними процесами здійснюєКабінет Міністрів України,який є вищим органом у системі органів виконавчої влади, та здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.Кабінет міністрів є органом загальної компетенції, який бере участь у формуванні та реалізації державної міграційної політики. З цією метою Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями щодо:

§ забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

§ прийняття рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами тих іноземних держав, які встановили обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України на своїй території;

§ встановлення порядку пересування іноземців на території України;

§ визначення порядку формування квоти імміграції і встановлення квоти імміграції на кожний календарний рік;

§ визначення порядку провадження за заявами про надання дозволів на імміграцію і поданнями про скасування дозволів на імміграцію та виконання прийнятих рішень;

§ затвердження зразка посвідки на постійне проживання, правил та порядку її оформлення та видачі;

§ прийняття за пропозицією Державної міграційної служби рішення про тимчасовий захист осіб та про припинення тимчасового захисту;

§ затвердження положень про посвідчення біженця, про проїзний документ біженця для виїзду за кордон та інші необхідні документи;

§ затвердження порядку працевлаштування, навчання, надання медичної допомоги особам, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, порядку виплати особам, яким надано статус біженців, грошової допомоги, пенсії, інших видів соціального забезпечення;

§ встановлення порядку видачі в’їзних віз членам сім’ї осіб, яким надано в Україні статус біженців;

§ встановлення порядку державної реєстрації баз даних, що містять інформацію про особу;

§ затвердження правил оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в’їзду в Україну тощо.

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 298; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!