ЕЛЕКТРОНА КНИГА, ЯК ЗАСІБ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Сьогодні Україна поступово входить до числа країн з розвинутою інформаційною
інфраструктурою. Із середини 90-х років у нашій державі стрімко розвивається Інтернет,
комп'ютерні технології, інформаційні системи, соціальні мережі тощо, що приносить
революційні зміни не лише у сфері отримання інформації, якості її обробки, а й у способі
життя більшості людей у світі.
Тому людина все більше часу проводить за комп’ютером або іншим мобільним пристроєм та все менше часу лишається на читання листових книг, підручників і інших документів. Але ця проблема частково вирішується електронним форматом документів, видань та книг. І тому зовсім недавно з'явилося нове поняття — електронна книга.
Термін "електронна книга" походить від англійських слів еіесtгопіс bоок і в сучасній мові частіше всього зустрічається в скороченому варіанті еВоок або е-Воок. В українській мові — е-читалка, е-рідер, електронний читач книжок, е-книга. Електронна книга — це лише один із носіїв інформації і включає два основні поняття — носій та інформаційне наповнення. Носієм є електронний пристрій (в англійській термінології використовується поняття devace). Він може бути пристосований та спеціалізований.
Поняття електрона книга є концептуально невизначеним, у різних авторів воно має різне значення. Тому попередньо визначення є недостатньо коректним. За енциклопедією. електрона книга - це сукупність даних (текст, звук, статичне і рухливе зображення) в пам'яті комп'ютера, призначена для сприйняття людиною за допомогою відповідних програмних і апаратних засобів [2, 729]. Наведене визначення є надто широким, не містить чітку дефініцію, а ті ознаки, які зазначаються в наведеному визначенні, більшою мірою описують поняття електронний ресурс.
|
|
|
Більш інституалізованим є поняття електродний документ. Згідно з Законом України «Про електроні документи та електронний документообіг», електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа [4, 3]. Причому обов'язковим реквізитом електронного документа є електронний підпис. Межі електронного видання, порівняно з традиційним виданням, суттєво розширилися – бо у визначеннях основних видів електронних видань відсутня книжна форма.
«Реальність мережевого простору рушіть всі уявлення, сформовані книжковою культурою. Тексти, доступні в Інтернеті, в тому числі і копії традиційних книг, потрапляють туди, минаючи всі видавництва. Останні ж матеріально в ніякому разі не зацікавлені в тому, щоб представляти електроні копії своїх видань, оскільки електрона комерція є ще недостатньо освоєною практикою, в нашій страні вона взагалі гальмується нерозвиненістю системи електронних платежів. Більшість творів, що створюються в мережевому просторі, в тому числі і з використанням гіпертексту, є продуктом творчої активності ентузіастів» [1, 6].
|
|
|
Ще більшої термінологічної плутанини додає те, що до пристрою для читання електронних варіантів книг теж використовуються поняття електрона книга, або е-Ьоок, адже з текстом у електронному вигляді потребує застосування певних апаратних засобів, найменш зручним із яких є персональний комп'ютер, насамперед через його стаціонарність.
Найбільш пристосованим для нього є портативний комп'ютер, навіть мобільний телефон, і, нарешті, електрона книга, як пристрій, що являє собою книжкові планшети з рідкокристалічним екраном, кількома кнопками чи клавіатурою, дисководом, CD-ROM і модемом. Очевидно, що він повною мірою імітує традиційне друковане видання: пристрій має формат кишенькового видання в «шкіряній оправі». Хоча за формою е-Ьоок схожа на традиційну книгу, за змістом вона більшою мірою є персональною електронною бібліотекою.
Тому у вирішенні цієї плутанини необхідно розглянути порівняльну характеристику традиційної й електронної книг.
|
|
|
Переваги
¾ невеликий обсяг (на комп'ютері можна зберігати десятки і сотні
тисяч книг);
¾ можливість повнотекстового пошуку (якщо текст книги розпізнано чи набрано);
можливість переходу по гіперпосиланнях,
¾ відображення тимчасових виділень і зауважень;
¾ можливість швидкої і простої зміни гарнітури, кегля, шрифт і розмір шрифту;
¾ можливість читання книг при низькому рівні освітлення (на пристроях з підсвічуванням); можливість прослухати (англ. tехt-tо-sрееch, аудіокнига) текст книги;
¾ реалізований механізм пошуку по тексту, перехід по гіперпосиланнях. відображення тимчасових виділень і зауважень;
¾ можливість відображати анімовані малюнки, мультимедійні кліпи і відтворювати аудіо-книжки та mpЗ-файли;
¾ використання е-читалок зменшує шкоду, що завдається екології, оскільки при виробництві (на відміну від їх друкованих аналогів) «економиться» велика кількість паперу.
Недоліки
¾ потенційна несумісність з новими апаратним чи програмним забезпеченням (щоб уникнути цього, використовують прості або стандартизовані відкриті формати);
|
|
|
¾ екрани деяких пристроїв швидко перевтомлюють очі;
¾ розширення екранів більшості пристроїв сьогодні таке, що «якість зображення» на них поки що значно гірша, ніж у паперового аналога;
¾ час роботи переносного пристрою від батареї обмежений;
¾ значні незручності викликає переведення в такий формат паперових видань з великою кількістю ілюстрацій (наприклад, роботи з історії мистецтва, фотоальбоми, збірники карт тощо);
¾ окремі автори та паперові видавництва вважають цю технологію грабіжницькою; більш чутливі до фізичного впливу, ніж друковані книги;
¾ мають високу вартість, еквівалентну 50-100 друкованим книгам;
¾ деякі видавці не випускають електронні читалки паралельно Із паперовими, що призводить до значної затримки появи електронних варіантів;
¾ часто використовується DRM і навіть можливість виробника дистанційно видаляти інформацію з пристроїв користувачів.
Тому в сучасній ситуації визначити межі поняття електронна книга є справою неможливою, адже співвідношення між книжковою і електронною комунікацією невпинно змінюється на користь електронної, і ця тенденція зростатиме.
Оскільки підлітки дедалі більше освоюють кіберпростір, а використання ними новітніх технологій породжує багато проблем, які непокоять дорослих, й інтернет - потужний засіб для розвитку особистості, який вимагає від підлітка цілого комплексу знань і умінь, то саме молодь сьогодні - найактивніша соціальна група, яка легко засвоює нові інформаційні технології. Вона не має тих психологічних бар'єрів, що заважають дорослим, оскільки більш сприйнятливі до нового, багато хто з них уже в ранньому дитинстві знайомиться з комп'ютером. Це нове «мультимедійне покоління», в якого інші цінності, моделі поведінки й орієнтації у світі інформації [5, 361].
Тому автор пропонує розглянути наступну діаграму, в якій міститься інформація про наявність кількості електронних книг у молодого покоління. З цієї діаграми видно, що наявність електроних книг лише у восьми чоловік - 4% з загальної кількості опитуваних - 200 людей. У відповідях було те, що електроні книги зручні «при будь-яких умовах», дешеві у порівнянні з великою кількістю паперових книг.
З кількості тих людей, котрі не мають електроних книг(96 %) – 30% бажають купити з тих самих причин, за яких вже володіють ними попередні опитувачі; а 66% не виявили бажання її купувати за умов: великої коштовності (30%), віддання переваги паперовим книгам (22%), перевтомлення для очей (8%), а також не бачать в цьому великої необхідності, оскільки користуються ноутбуком або комп’ютером для читання (6%).
З цього можна зробити висновок, що на сьогоднішній день молодь Маріуполя не виявляє великого бажання мати або придбати електронну книгу.
Таким чином, починаючи з 2007 року ринок читалок е-книжок переживає бурхливий ріст у зв'зку з появою екранів, розрозблених на основі технології електронного паперу. «З кінця 90-х рр. в медіа-лабораторії Массачусетського технологічного інституту розроблялася «остання книга» — книга, яка здатна вмістити всі книги світу, її зовнішнє оформлення суто традиційне: обкладинка, сторінки, але замість друкарського способу використовуватимуться спеціальні електронні чорнила, що проступатимуть зсередини і, за бажанням володаря книги, проявлятимуть той чи інший текст. Таким чином, зазначена технологія передбачає поєднання книги з комп'ютером» [3, 69].
На зміну звичайній книзі приходить електронна книга, на зміну звичайній бібліотеці приходить електронна бібліотека, тобто бібліотека, де і каталог і самі книги мають електронний вигляд. І все велику популярність останнім часом набирають Інтернет бібліотеки, віртуапьні бібліотеки, доступ до яких можна здійснювати з будь-якої точки світу. Поняття «електронна книга» — новий термін і ще не сформувалося чіткого визначення. Серед фахівців ведеться суперечка про місце електронної книги в житті суспільства і заміні нею традиційного кодексу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Аністратенко В. Використання поняття «Електрона книга» в науковому обігу / В.
Аністратенко // Наука 2010: проблеми та перспективи розвитку: тези виступів та
доповідей учасників Всеукраїнської науково - практичної конференції. Черкаси. 22 -
23 квітня 2010 р. : у 2 т. - Черкаси: СУЕМ, 2010. - С. 6.
2. Гиляревский Р. С. Злектронная книга / Р. С. Гиляревский // Книга: Знциклопедия. -
1999.- С. 729.
3. Маркова В. А. Електрона книга: наукове поняття .чи метафора? / В. А. Маркова //
Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2009. - № 3. - С. 69
4. Про електроні документи та електронний документообіг: Закон України № 851 - іу
від 22 травня 2003 р. // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2004.
-№1.- С.3.
5. Степченко Л. Молодь в інформаційному просторі: читання та новітні технології.
Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 27 /
НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - К., 2010.
- С. 361
УДК 025.5(043) Ю.І. Тітішова
/м. Маріуполь/
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 339; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!