ПРОБЛЕМА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ МОЛОДІ КРІЗЬ ПРИЗМУ КОНЦЕПЦІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАОСВІТИ В УКРАЇНІ
Пов’язаний із глобалізацією інформаційного простору, сучасний етап життя українського суспільства створює не лише нові умови, але й нові проблеми для розвитку особистості. Сьогодні суттєво зменшилися обмеження для доступу до потоків різноманітної інформації, проте об’єми останньої постійно зростають, відмінності між Інтернет та телебаченням, пресою, книгою та мобільним зв’язком поступово зникають, а медіа-ресурси «світової мережі» стають доступними для людини буквально всюди.
Що ж до якості самої інформації, то вона часто суперечлива та агресивна, низьковартісна в художньому, смисловому та змістовному аспектах; її негативний характер впливає на соціально-моральні орієнтири життя й викликає деформацію та деструктивні зміни духовної сфери суспільства у вигляді спотворених моральних норм та критеріїв, неадекватних соціальних стереотипів та настанов, хибних орієнтацій та цінностей.
У зв’язку з цим виникає необхідність вирішення проблеми забезпечення інформаційної безпеки, перш за все молодого покоління. Саме діти та молодь – найактивніші споживачі медіа, опиняються у сфері шкідливої, неприродної для них інформації, штучних, віртуальних образів, «дорослих» проблем та розваг, стають «заручниками» медіасоціалізації, яка сьогодні часто виявляється вимушеною та відбувається без належної участі та підтримки дорослих, поза їхньою увагою та контролем.
|
|
|
Як вважає дослідниця проблеми соціалізації підростаючого покоління в агресивному медіасередовищі О. Петрунько, «більшість людей сьогодні інтуїтивно відчувають потенційні небезпеки медіа, але через свою некомпетентність із цих питань почуваються розгубленими і безпорадними. …Однак вони є заручниками медіа, які заполонили соціальне і приватне їх життя і цинічно й безжально маніпулюють ними» [2, с. 8]. Щоб уникнути вищезгаданих ризиків та актуалізувати позитивний потенціал медіа, людину потрібно готувати до ефективної та безпечної взаємодії із засобами інформації ще з дитинства.
Звичайно, постає необхідність пошуку шляхів розв’язання означеної проблеми, яку можна сміливо вважати і виховною, і соціально-педагогічною. Вирішення її буде можливим та ефективним за наявності багатьох чинників. Один з них - впровадження медіаосвіти, яка є, за визначенням ЮНЕСКО, окремим напрямом освіти та допомагає людині усвідомити способи використання масової комунікації в суспільстві; аналізувати медіатексти та критично оцінювати запропоновані в них цінності, політичні, соціальні, комерційні та культурні інтереси [3]. У багатьох країнах світу медіаосвіта уже тривалий час функціонує як система, як комплексна стратегія, що дозволяє готувати більш активних та більш зрілих споживачів інформаційного суспільства. На теренах нашої держави, на жаль, медіаосвітні процеси поки що не стали ні частиною загальноосвітньої підготовки молоді, ні концептуальною технологією взаємодії медіа з аудиторією.
|
|
|
Проте можна впевнено стверджувати: це лише справа часу, і доказом цього є розроблення та прийняття Концепції впровадження медіаосвіти в Україні [1]. Концепції, яка спрямована на підготовку та проведення широкомасштабного поетапного Всеукраїнського експерименту з упровадження медіаосвіти на всіх рівнях та має своєю головною метою сприяти розбудові в нашій країні продуктивної медіаосвітньої системи заради забезпечення всебічної підготовки молоді до ефективної, а головне безпечної взаємодії із сучасною системою медіа.
Основні завдання медіаосвіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, оволодівати засобами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів і сучасних інформаційних технологій. Крім того, завдання медіаосвіти – у системному та компетентному вихованні підростаючого покоління, яке повинно навчитися критично мислити, розвивати особистісне, оціночне ставлення до мас-медійної продукції загалом, використовувати можливості медіатехнологій, уміти захищатися від їхніх негативних впливів. Усе це вимоги часу, зумовлені змінами в соціокультурному та інформаційному просторі, і цим вимогам повинен відповідати кожен, хто намагається гідно існувати в сучасному медіасередовищі.
|
|
|
Тож процес медіаосвіти в Україні має впроваджуватися достатньо впевнено, бо лише медіаосвічена, медіаобізнана особистість – це людина, яка не лише вільно орієнтується у світі інформації, але й людина, для якої вирішена проблема інформаційної безпеки та яка на всіх рівнях захищена від деструктивних впливів сучасних медіа.
ЛІТЕРАТУРА
1. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. - [Електронний ресурс. – Режим доступу до порталу : http://osvita.telekritika.ua/material/koncepciya- vprovadzhennya-mediaosviti-v-ukrayini].
2. Петрунько О. Діти і медіа : соціалізація в агресивному медіасередовищі : Монографія / Петрунько О. – Полтава : ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс», 2010. – 480 с.
3. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization UNESCO. In Educational for the Media and Digital Age/ Vienna: UNESCO, 1999, P. 273-274. Reprint in: Outlooks on Children and Media. Goteborg: UNESCO & NORDICOM, 2001, P. 152.
УДК 930.85(477)(075.8) О.В. Головко, А.В. Бондар
/м. Харків/
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 212; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!