ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
УДК:341.215.4–053.81(4)(043) Д.В. Ахбаш
/м. Маріуполь/
НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС І РАДИ ЄВРОПИ
Молодь – це не просто соціально-вікова група населення, це об'єкт національно-державних інтересів, оскільки вона є стратегічним ресурсом розвитку країни. Практика останніх десятиліть доводить, що в мінливому світі стратегічні переваги будуть у тих суспільств, які зможуть ефективно накопичувати і продуктивно використовувати людський капітал, а також інноваційний потенціал розвитку, основним носієм якого є молодь. На сьогодні європейська молодіжна політика є найбільш опрацьованою в сучасній системі політичних і міжнародних відносин, а досвід залучення до процесів реалізації європейської молодіжної політики соціальних структур і самої молоді по праву вважається одним з найбільш успішних з точки зору ефективності, що й обґрунтовує доцільність та актуальність обраної теми. А дослідження правового та організаційного підґрунтя реалізації молодіжної політики в ЄС та Ради Європи є метою даної роботи.
Особливості даного процесу вивчали такі дослідники, як М.В. Данилина [1], В.М. Георгієнко [2], О.В. Перфільєва [3], А.В. Соколов [4],та які розглядали внесок та значущість молодіжних організацій ЄС та Ради Європи.
|
|
|
До 1980-их рр.. в Європі сформувалися національні системи державної молодіжної політики. Сьогодні можна говорити про існування молодіжного законодавства в більшості європейських країн. Так, наприклад, у 1995 р. міжнародне співробітництво у сфері молодіжної політики було підтримано рішенням Європейського парламенту і Радою Європи про реалізацію третього етапу програми «Молодь за Європу» (перший етап програми стартував у 1988 р.) [4]. Рішенням було відзначено важливість посилення міжнародної співпраці в сфері молодіжної політики, враховуючи досвід реалізації даного виду діяльності спільноти. Крім того змістовну основу європейської молодіжної політики складають європейські хартії, угоди комюніке, та інші нормативні документи, серед яких слід відзначити:
– Європейську хартію участі молоді у муніципальному та регіональному житті, прийняту в березні 1992 р. Радою Європи. Цей документ складається з двох розділів і має 42 параграфи. В І розділі присвячена темам: організації дозвілля та об'єднанню в асоціації (пар. 3 - 7), працевлаштуванню молоді та боротьбі з безробіттям серед молоді (пар. 8 - 11), політиці в галузі освіти та професійного навчання (пар. 16 - 18), програмі створення інформаційних центрів і банків даних для молоді (пар. 24), діяльності, спрямованої на надання рівних можливостей для чоловіків і жінок (пар. 25 - 28), особливого напрямку діяльності в галузі культури (пар. 30). ІІ розділ оговорює особливості інститутів, призначених для участі молоді в житті муніципальних і регіональних утворень.
|
|
|
– Білу книгу «Нові стимули для молоді Європи», прийняту Європейською комісією в листопаді 2001 р. Вона не є законодавчим документом, проте поширюється серед інститутів Європейського союзу і приймається Європейською комісією. Книга містить пропозиції з розширення участі молоді в суспільному житті, підвищення рівня її інформування та обізнаності в питаннях європейської інтеграції та розвитку Європейського союзу [1].
– Європейський Пакт в інтересах молоді, прийнятого на самміті в березні 2005 р. Європейською Радою. В резюме цього документа відзначені проблемні теми поліпшення освіти і професійної підготовки, мобільності, інтеграції молодих людей Європи на робочому місці і соціальну інтеграцію [3].
– Комюніке Європейської комісії до Ради та Європейського Парламенту «Підтримка повноцінної участі молоді у сфері освіти, залученості в суспільному житті», прийнятого у вересні 2007 р. Статті цього документа відображають питання безробіття серед молоді через незадовільну освіту, у зв'язку з чим пропонується ряд нових ініціатив, спрямованих як на створення більш ефективних механізмів, що з'єднують освіту і зайнятість, так і на поліпшення участі молоді в європейських процесах прийняття рішень [2].
|
|
|
– «Повістки-2020» - план дій Ради Європи щодо майбутнього молодіжної політики на період до 2020 - значущий результат 8-ї конференції міністрів, відповідальних за молодіжну політику, країн-членів Ради Європи, що відбулася 10-11 жовтня 2008 р. в Києві. Цей документ поділяється на три розділи, присвячених питанням дотримання прав людини та розвитку демократії; міжкультурного діалогу і соціокультурної різноманітності; а також соціальній інтеграції молодих людей [3] .
Отже, в процесі розробки та реалізації європейської молодіжної політики ЄС виконує функцію координатора політики як усередині Союзу, так і за його межами, забезпечує фінансову підтримку європейських програм і проектів для молодіжної сфери. Політика молодіжного розвитку є також основною частиною місії Ради Європи з моменту її заснування; підходи до вирішення цих питань до цього часу були розроблені на гідному рівні, особливо з моменту створення Експертного комітету з питань молоді (CANJE, 1985 р.) і проведення першої європейської Конференції міністрів у справах молоді в 1985 р. Усе це доводить, що основним інструментом участі молодих людей в молодіжній політиці є молодіжні організації, серед яких хотілося б виділити[2,4] :
|
|
|
– Європейські центри молоді (ЄЦМ), розташовані в Страсбурзі та Будапешті, які є міжнародними центрами з підготовки та проведення зустрічей, в рамках яких навчені радники надають освітню та технічну підтримку з підготовки та проведення програм для молоді.
– Європейський фонд молоді (ЄФМ), що є фондом, створеним Радою Європи для фінансової підтримки національної або міжнародної діяльності молоді, який має в своєму розпорядженні щорічний бюджет приблизно в 2,3 млн. євро.
– Директорат з питань освіти і громадянства Європейської Комісії та Директорат з питань молоді та спорту Ради Європи, які підписали в листопаді 1998 р. угоду про партнерство. Ця програма складається з публікацій про підготовку молодих робітників у Європі, створення мережі наставників для працюючої молоді на європейському рівні, а також вироблення якісних стандартів у галузі підготовки молодих робітників у Європі.
– Європейське агентство молодіжної інформації та консультацій (ERYICA), яке відповідає за інформаційне забезпечення молодіжної політики, що сприяє співробітництву між національними молодіжними інформаційними та консультаційними мережами.
– Європейський інформаційний центр «Eurodesk» - забезпечує доступ до європейської інформації для молодих людей з 1990 р. Як європейська служба, центр враховує потреби молодих людей в інформації, зміни, що відбуваються в суспільстві, постійно адаптує нову інформацію у молодіжній сфері.
– Європейський молодіжний форум (ЄМФ) – найбільша і впливова молодіжна структура в Європі, об'єднує десятки мільйонів молодих людей. ЄМФ визначив вісім пріоритетних сфер діяльності: соціальні питання, освіта, мобільність, взаємозалежність і солідарність, права жінок, молодіжна політика та програми, розвиток демократичних молодіжних структур, тренінг [4] . Для освітлення значущих подій у сфері молодіжної політики та молодіжного руху в Європейському союзі ЄМФ видає щомісячний електронний інформаційний бюлетень «Flash».
Слід зазначити, що велику увагу Рада Європи приділяє освітнім виданням. Двічі на рік виходить журнал «Сoyotе», підготовлений Директоратом у справах молоді та спорту Ради Європи у співпраці з Відділом розвитку молодіжної політики Європейської комісії. Журнал висвітлює розвиток молодіжного руху в Європі в цілому, особливу увагу приділяє тренінговим програмам. «Сoyote» видається англійською мовою і розрахований на молодіжних працівників, тренерів, лідерів молодіжних громадських організацій [1]. Крім того, Рада Європи видає журнал «Forum 21», де можна знайти інформацію по реалізації молодіжної політики. Також публікується велика кількість методичних матеріалів, різної навчальної літератури, інформаційних бюлетенів.
Отже, виділення молодіжної політики в самостійний напрям діяльності держави, соціальних інститутів суспільства та громадських організацій є складним, але ефективним механізмом реалізації молодіжних проектів, головним завданням яких має стати створення умов для максимального використання інноваційного потенціалу молодого покоління заради забезпечення належного рівня конкурентоспроможності розвинутих держав.
ЛІТЕРАТУРА
1. Данилина М.В. Молодёжная политика СЕ и ЕС / М.В. Данилина // Новый университет. – 2011. – №5. – С.48-49. – Режим доступа:
http://www.universityjournal.ru/Journal.pdf
2. Георгиенко В.Н. Молодежная политика ЕС, СЕ и ООН. – Режим доступа: http://samlib.ru/g/georgienko_w_n/molodezhnajapolitikaesseioon.shtml
3. Перфильева О.В. Актуальная тема. Ключевые приоритеты будущей европейской молодежной политики и механизмы ее реализации: «Повестка 2020» / О.В. Перфильева // Вестник международных организаций. – 2008. – № 6 (21). – Режим доступа: http://ecsocman.edu.ru/data/2011/05/06/1268033042/Key_priorities.PDF
4. Соколов А.В. Современные институты молодежной политики в Европе: история становления и развития / А.В.Соколов // Вестник международных организаций. – 2009. – № 1 (23). – Режим доступа:
http://ecsocman.edu.ru/data/2011/05/06/1268031251/Youth_Policy.pdf
УДК – 37.015.31:070.1 О.В. Бурім
/м. Луганськ/
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 211; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!