Бібліотечно-інформаційне обслуговування у ВНЗ України.



СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

У Національній програмі інформатизації визначено, що стратегічним завданням в Україні на сучасному етапі є «розв’язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення» [1, 483], а також формування національної інфраструктури інформатизації, зокрема, через створення системи аналітичних центрів різного рівня та національних інформаційних ресурсів [2, 501]. Адже інформація в сучасному суспільстві є важливим продуктом його соціальної діяльності, ефективність використання інформаційних ресурсів (ІР) – однією з головних передумов подальшого розвитку науки, яка розвивається в контексті європейського освітнього простору.

Суттєвий вплив на якість освіти має інформаційне забезпечення сучасних навчального та наукового процесів, що значною мірою визначається рівнембібліотечно-інформаційного обслуговування (БІО) у вищому навчальному закладі (ВНЗ).

Забезпечення повного, якісного та оперативного бібліотечно-бібліографічного й інформаційного обслуговування студентів, аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, співробітників ВНЗ згідно з їхніми інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та ІР – основне завдання сучасних бібліотек ВНЗ.

Основною проблемою більшості освітніх бібліотек України на сучасному етапі виступає низький рівень інтеграції електронних ресурсів науки в єдиний міжнародний інформаційний простір. Недостатньо організовано процес управління електронними ресурсами різних ВНЗ України, що призводить до дублювання процесів опрацювання інформації.

Досліджувана проблема відображена у роботах О. В Баркової [3], Г. В. Шемаєвої [4], О. І. Давидової [5]. Теоретичні, науково-методичні засади інноваційного розвитку бібліотек як складової інформаційної індустрії щодо забезпечення фахівців сучасними інформаційними продуктами та послугами розглянуто певною мірою в дослідженнях Л. В. Астахової [6], Л. Я. Філіпової [7] та Г. М. Швецової [8]. Трансформаційні процеси сучасних бібліотек вищої школи висвітлили дослідники М. С. Слободяник, Ю. М. Столяров, В. І. Лутовинова. Науковці підкреслюють, що сьогодні кардинально змінюється інформаційна інфраструктура науково-освітньої діяльності.

Отже, дослідження БІО у ВНЗ є перспективним та актуальним напрямком, яке дасть змогу визначити основні фактори оптимізації його функціонування та подальшого розвитку.

Метою пропонованої публікації є відображення стратегії розвитку бібліотек ВНЗ на основі аналізу сучасних напрацювань у галузі БІО.

У своїй діяльності бібліотеки ВНЗ України керуються Конституцією України [9], законами України «Про освіту» [10], «Про вищу освіту» [11], «Про бібліотеки і бібліотечну справу» [12], «Про Національну програму інформатизації» [1] та підзаконними нормативно-правовими актами. Сучасна бібліотека ВНЗ України забезпечує інформацією навчально-виховний та науковий процес ВНЗ, працює у напрямі належного зберігання, використання і поповнення власних фондів, комп’ютеризації та вдосконалення технічного оснащення.

Відповідно до глобальних процесів інформатизації інноваційний розвиток бібліотек здійснюється на кількох рівнях – комп’ютеризації, автоматизації функціональних підсистем та інформатизації на базі системно-мережевих технологій [13, 211]. Сучасний стан розвитку бібліотеки ВНЗ неможливо уявити без упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), сучасних напрямів і форм інформаційного обслуговування. Відбувається розширення номенклатури бібліотечно-інформаційних послуг, удосконалення традиційних і впровадження нових форм і методів роботи на основі новітніх інформаційних технологій та комп’ютеризації інформаційно-бібліотечних процесів, створення електронних баз даних, організація і ведення довідково-бібліографічного апарату з використанням як традиційних, так і новітніх інформаційних технологій. Посилюється інтерес до повнотекстових документів, поданих в електронному форматі. Значення бібліотеки нині визначається не кількістю фонду друкованих видань, не обсягом передплати, а тим, наскільки вона готова надати доступ до світових інформаційних ресурсів і швидкістю їх отримання.

Одним з важливих і пріоритетних напрямів науково-практичної діяльності традиційних бібліотек ВНЗ є формування базової інфраструктури, розвиток сервісів і ресурсів для створення електронних бібліотек.

Специфіка електронних бібліотек полягає в тому, що вони, з одного боку, виконують функції традиційної бібліотеки, а з іншого – грають роль, характерну для високотехнологічної автоматизованої інформаційної системи, яка полягає в організації та зберіганні власних і віддалених електронних ресурсів та в забезпеченні онлайн-доступу до них на основі комп'ютерних та інтернет-технологій [13, 72]. Основне завдання електронних бібліотек – інтеграція електронних інформаційно-освітніх ресурсів (ІОР), еффективна навігація в них і забезпечення доступу до них незалежно від розташування користувача. Інтеграція ІОР передбачає її об`єднання за допомогою зручного і уніфікованого користувальницького інтерфейсу з метою використання різної інформації зі збереженням її властивостей, особливостей представлення і користувальницьких можливостей маніпулювання з нею. При цьому об'єднання ресурсів повинно забезпечувати користувачу сприйняття доступної інформації як єдиного інформаційного простору [13, 74].

Завдяки електронним ресурсам змінюються форми БІО у ВНЗ, підвищується оперативність та якість надання інформаційних послуг. Внаслідок чого, бібліотеки ВНЗ України в Інтернеті представлені електронними каталогами, бібліографічними і повнотекстовими базами даних, розташованими на веб-сайтах тощо.

У ході перетворення бібліотек ВНЗ на бібліотечно-інформаційні центри слід починати з автоматизації традиційних бібліотечних технологій, наприклад:

• створення власних і зведених електронних каталогів і повнотекстових баз даних, автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем, які підтримують МАРК-формати;

• оформлення автоматизованої передплати на періодичні видання;

• організація віртуальних книжкових виставок;

• комп’ютерний облік користувачів;

• виконання замовлень за міжбібліотечним абонементом, електронна доставка документів тощо;

• надання доступу до світових інформаційних ресурсів через Інтернет;

• розроблення веб-сайтів і надання доступу до власних інформаційних ресурсів бібліотек.

Отже, для забезпечення високих показників якості, оперативності та повноти БІО у ВНЗ необхідно вдосконалювати його у таких напрямах:

• удосконалення структури та форм зберігання фондів і відтворення одиниць зберігання відповідно до реальних потреб користувачів на основі ІКТ;

• оптимізація видового складу фондів, створення необхідної матеріально-технічної бази;

• створення нового механізму аналітичного і змістовного збагачення фондів, їхнього перетворення на потужний інформаційний потенціал бібліотеки, за рахунок широкого підключення до Інтернет;

• організація ефективної системи використання інформаційного потенціалу бібліотеки шляхом розширення номенклатури послуг.

                                                                      

ЛІТЕРАТУРА   

1. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 4 лютого 1998 р. № 74/98–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27/28. – C. 482–493.

2. Про Концепцію Національної програми інформатизації : Закон України від 4 лютого 1998 р. № 75/98–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27/28. – С. 494–509.

3. Баркова О. В. Електронні ресурси як об’єкти універсальної електронної бібліотеки / О. В. Баркова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. — 2004. — № 2. — С. 75—80.

4. Шемаєва Г. Електронні ресурси бібліотек України в інформаційному забезпеченні науки: стан та перспективи розвитку / Ганна Шемаєва // Вісн. Кн. палати. — 2006. — № 8. — С. 29—32.

5. Давидова, І. О. Бібліотечно-інформаційне виробництво: технології інтелектуалізації та гуманізації / І. О. Давидова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2004. – № 2. – С. 38–45.

6. Астахова, Л. В. Научные основания библиографической деятельности: (Теоретико-методологическое исследование библиографического познания) : автореф. дис. … д-ра пед. наук : 05.25.03 / Астахова Людмила Викторовна. – М. : [б. и.], 1997. – 36 с.

7. Філіпова, Л. Я. Бібліографічні системи України в інформаційно-комп’ютерному середовищі: теорія, організація, технологія : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 07.00.08 / Філіпова Людмила Яківна ; Харк. держ. Академія культури. – Х. : [б. в.], 1999. – 34 с.

8. Швецова, Г. М. Документ і книга в системі соціальних комунікацій : ав то реф. дис. … д-ра іст. наук : 07.00.08 / Швецова Галина Миколаївна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К. : [б. в.], 2002. – 32 с.

9. Конституція України: від 13.07.96 р. / Верховна Рада України. – офіц. вид. (Закон України) – режим доступу: http://www.rada.gov.ua

10. Про освіту: від 23 травня в 1991 р. / Верховна Рада України. – офіц. вид. (Закон України) – режим доступу: http://www.rada.gov.ua

11. Про вищу освіту: від 17 січня в 2002 р. / Верховна Рада України. – офіц. вид. (Закон України) – режим доступу: http://www.rada.gov.ua

12. Про бібліотеки і бібліотечну справу: від 27 січня в 1995 р. / Верховна Рада України. – офіц. вид. (Закон України) – режим доступу: http://www.rada.gov.ua

13. Наукові праці Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського. Вип. 1. Науково-інформаційне забезпечення освітянської галузі України / АПН України, Держ. наук-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського; [редкол.: Л. А. Дубровіна, В. В. Дерлеменко, Т. І. Ківшар та ін.]. – К. : Четверта хвиля, 2008. – 402 с.

 

 

УДК                                                                                                                    О. В. Субочова

/м. Маріуполь/

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 261; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!