Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
— повідомити слідчому в письмовій формі необхідні для фор
мування висновку дані;
— заявляти клопотання особі, органу, які призначили експерти
зу про:
• надання додаткових матеріалів (зразків для порівняльного
дослідження, технології виготовлення виробів, умов їх знаходжен
ня);
• проведення процесуальних (слідчих) дій або прийняття про
цесуальних рішень з метою встановлення обставин, що мають зна
чення для кримінальної справи;
• уточнення чи роз'яснення питань, які поставлені на вирішен
ня експертизи;
Судові експерти незалежно від виду судочинства мають право:
— ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються пред
мета експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових
матеріалів;
— групувати питання постанови і викладати їх у послідовності,
яка забезпечує доцільний порядок дослідження;
— вимагати копію висновку первинної або основної експертизи
для проведення додаткової або повторної експертизи;
— заявляти клопотання керівнику державного експертного за
кладу або слідчому, який призначив експертизу, про залучення для
проведення експертизи інших експертів тієї ж або іншої спеціаль
ності, коли це необхідно для проведення дослідження і формуван
ня висновку;
— вказати у своєму висновку на виявлені під час проведення
експертизи факти, що мають значення для справи, щодо яких йо
му не були поставлені питання. Це право є експертною ініціати
вою;
|
|
|
— вказати на неможливість дати висновок, коли поставлені пи
тання виходять за межі його спеціальних знань або подані мате
ріали недостатні або непридатні для вирішення питань, а додат
кові матеріали не були отримані, а також коли сучасний рівень
розвитку науки не дає змогу відповісти на поставлені питання;
— вказати причини розходження висновків повторної експер
тизи з результатами первинної і формування протилежних вис
новків;
23
Лекція 1
Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
—з'явитися на вимогу особи або органу, які призначили експер
тизу, з метою допиту стосовно даного ним висновку або повідо
млення про неможливість дати висновок і відповісти на постав
лені питання;
—за вказівкою особи або органу, що призначили експертизу,
проводити експертне дослідження у присутності слідчого, обвину
ваченого (підозрюваного), надаючи йому можливість давати пояс
нення, або лікаря лікувально-профілактичного закладу;
- забезпечити збереження об'єктів після проведення дослідження (ст. 12 Закону України «Про судову експертизу»);
—з дозволу особи або органу, які призначили судову експерти
зу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і за
являти клопотання щодо предмета судової експертизи;
|
|
|
—подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває
справа, якщо її виконання не є службовим завданням;
—проводити на договірних засадах експертні дослідження з пи
тань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з ура
хуванням обмежень, передбачених законом (ст. 13 Закону України
«Про судову експертизу»).
У Законі України «Про судову експертизу» в 2003-2004 pp. значно розширені права експерта.
Проте новий закон передбачає, що експерт не має права самостійно збирати матеріали для проведення експертизи, здійснювати в окремих випадках судово-експертну діяльність як недержавний експерт тощо.
Якщо експертиза призначається у кримінальному процесі, здійснюється взаємодія експерта і слідчого. Експерт може бути запрошений для проведення будь-якої слідчої дії, зокрема для проведення експерименту на місці події. Проте слідчий не має права здійснювати якесь керівництво експертом.
Взаємодія експерта і судді має свою специфіку. Експерт викликається в судове засідання для формулювання висновків або допиту в суді. Експерт у суді може формулювати питання, давати пояснення про можливість проведення експертизи у приміщенні суду або в лабораторних умовах, коли потрібно використання технічних засобів і приладів для проведення досліджень. Відбувається взаємодія експерта із керівником експертного закладу.
|
|
|
24
Судовий експерт є самостійною фігурою процесу, несе особисту відповідальність за свій висновок. Вольовим рішенням керівника експертного закладу або особи (органу), яка призначила експертизу, призначається експерт або створюється група експертів (комісія) для проведення дослідження.
Особливий правовий статус мають судові експерти недержавних судово-експертних закладів або приватні експерти. Вони здійснюють діяльність на підставі відповідних ліцензій. Останнім часом створено ряд асоціацій і лабораторій незалежних експертиз або приватних експертів.
Непроцесуальна форма взаємодії експерта і слідчого (судді) здійснюється у вигляді консультацій і надання довідок. Експерт може надати допомогу слідчому (судді) у виборі необхідного виду експертизи, роз'яснення ЇЇ можливостей, кількості та якості матеріалів для її проведення, формулювання питань експерту.
Перелік розглянутих суб'єктів судово-експертної діяльності не є вичерпним. Це не тільки орган розслідування і суд, а й захисник, нотаріус, слідчі органи митниці, органи виконавчої влади, прикордонної служби тощо.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 275; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!