Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
з'явилися кібернетичні методи, що засновані на використанні нових інформаційних технологій, які дають змогу здійснювати пошук і автоматичну обробку інформації та комп'ютерне моделювання. Математичні методи, пов'язані з розрахунками і математичним моделюванням, вирішують лише частину завдань, які можуть розв'язувати кібернетичні методи.
На третьому рівні виокремлюють спеціальні методи судової експертології. Є три підходи до їх класифікації:
1. Окремі наукові методи (А. І. Вінберг, О. Р. Шляхов, 1977): інструментально-аналітичні й інші технічні методи, за допомогою яких вивчаються морфологічні і субстанціональні якості об'єктів дослідження. Серед них виділяють 12 класів: вимірювальні, мікроскопічні, фотографічні, фізико-технічні, спектральні, рентгенографічні, хроматографічні, електрохімічні, аналітично-хімічні, радіаційні, термографічні, електронно-обчислювальні.
У межах кожного класу вони поділяються на роди, види і підвиди за цільовим призначенням і засобами реєстрації отримуваних якостей об'єктів тощо. До методів, подібних фотографічним, належать: електрофотографія, термографія, дифузно-копіювальні способи.
2. Монооб'єктні методи (Т. В. Авер'янова, 1991). Вони викори
стовуються під час проведення експертиз одного роду, виду або
кількох експертиз, близьких за характером застосування знань
[13, с. 250].
3. Загальноекспертні методи (О. Р. Россинська, 1993). Це мето
ди досліджування речових доказів, до яких відносяться: методи
аналізу зображень, морфологічного аналізу, аналізу складу речо
вих доказів, аналізу структури речових доказів, аналізу фізичних,
хімічних та інших якостей. Такі методи створюються на основі
пристосування методів, що існують в інших галузях знань, або
створюються спеціально експертами на основі практики дослі
дження конкретних об'єктів [12].
|
|
|
Функції загальної теорії судової експертології
Описуючи функції загальної теорії судової експертології, вчені наводять різні їх переліки і найменування.
Так, Г. І. Рузавет називає інформаційну, систематизуючу, прогностичну, пояснюючу, І. Д. Андреев — пояснюючу, прогнозуючу,
28
синтезуючу, методологічну, практичну, Л. Б. Бажанов — пояснюючу, прогнозуючу, синтезуючу функції. А. І. Вінберг і Н. Т. Мала-ховська виділяють методологічну, інформаційну, пояснюючу, синтезуючу, евристичну, практичну та прогностичну функції.
На наш погляд, функціями загальної теорії судової експертизи слід вважати методологічну, пояснюючу, синтезуючу і прогностичну функції. Інформаційна функція об'єднує пояснюючу і синтезуючу, тому її не слід виділяти як самостійну.
|
|
|
Функції слугують науковим відображенням практичної експертної діяльності та її практичного призначення.
Зміст наступних функцій загальної теорії судової експертизи такий:
Методологічна функція. Закономірності об'єктивної дійсності, що відображені в загальній теорії, і методи, за допомогою яких вони розкриваються, органічно пов'язані між собою: теорія після відповідної трансформації і за певних умов переходить у метод пізнання, а методи наукового дослідження набувають риси теорії, мають певне теоретичне значення. Методологічна функція розкриває сам підхід до процесу пізнання, його принципи, світобачення, дослідження. Методологічна роль загальної теорії судової експертизи як концептуального засобу пізнання базується на широкому розумінні методології науки, що включає не тільки методологію дослідження, а й методологію наукового пізнання в цілому.
Методологія наукового дослідження складає лише частину методології пізнання, хоч і найбільш актуальну як з теоретичного, так і з практичного погляду. Роль методології може бути визначена, виходячи з уявлення про її рівні. Загальна схема рівнів методології включає:
—вищий рівень, що базується на філософській методології,
змістом якої є загальні принципи пізнання і категорій науки в
цілому;
—рівень загальнонаукових принципів і форм дослідження;
—конкретно-наукову методологію, тобто сукупність методів,
принципів дослідження і процедур, що застосовуються в тій чи
іншій спеціальній науковій дисципліні;
—методику і техніку дослідження, тобто набір процедур, що за
безпечують отримання єдиноподібного і достовірного емпірично-
29
Лекція 1
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 341; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!