Виникнення та основні етапи формування судових експертиз



Історія розвитку теорії судової експертології в багатьох випад­ках повторює історію розвитку теоретичних основ криміналісти­ки. І це є закономірним, пояснюється певними причинами. Перш за все, це однорідність, односпрямованість наукового знання в обох галузях пізнання.

Інша причина дозволяє деякою мірою моделювати теорію судо­вої експертизи на основі досвіду криміналістики, бо саме в надрах криміналістики, на ЇЇ теоретичній базі відповідно до загальної та окремих теорій створювалися і розвивалися основні принципи су­дової експертології.

Історію зародження і становлення спеціальних знань у прак­тиці розслідування злочинів поділяють на три етапи [4, с. 49-63].

Перший етап пов'язаний з розвитком криміналістичних знань і створенням перших експертних закладів.

На початку XX ст. спостерігався бурхливий розвиток спеціаль­них галузей знань, на основі яких створювалися нові експертні установи. У 1912 р. припинила своє існування Державна судово-фотографічна лабораторія при прокуратурі Судової палати в Пе­тербурзі, замість неї було створено Кабінет науково-судової екс­пертизи з фотографічними, кримінально-технічними та хімічним відділами.

Експертно-криміналістичні установи, тобто кабінети з анало­гічними функціями, були відкриті у 1912-1914 pp. у м. Києві, Харкові, Москві, Одесі. З цього періоду розпочався перший етап їх становлення і розвитку.

Після збройного повстання більшовиків експертні установи за­лишилися тільки в Україні: Київський та Одеський кабінети на­уково-судової експертизи, оскільки Петербурзький кабінет згорів, а Московський взагалі припинив своє існування.

Українські кабінети науково-судової експертизи працювали з перервами внаслідок обставин, що постійно змінювалися. Так,

35


Лекція 2


Історія розвитку судової експертології в Україні


 


внаслідок пограбування білополяками у 1920 p., тимчасово припи­нила свою роботу така установа у Києві.

Внаслідок законотворчої діяльності в Україні було створено си­стему слідчих органів, до якої входили народні слідчі та їх помічни­ки, які перебували при контрольно-слідчих підвідділах місцевих юридичних відділів; особливі народні слідчі — при ревтрибуналах і верховні народні слідчі у складі контрольно-слідчих відділів НКЮ.

Постановою Раднаркому УРСР від 10 квітня 1923 р. у Харкові, Києві, Одесі було створено кабінети експертизи, які поновили свою роботу на базі раніше утворених кабінетів. Вони виконували функції проведення судових експертиз і надання практичної допо­моги під час розслідування конкретних злочинів, були осередками запровадження наукових знань у слідчу і судову практику.

25 квітня 1925 р. Раднарком УРСР ухвалив нове «Положення про кабінети науково-судової експертизи», згідно з яким вони по­чали не тільки проводити експертизи, а й здійснювати наукові дослідження.

У жовтні 1925 р. кабінети науково-судової експертизи були перетворені в інститути науково-судової експертизи. Відтоді й розпочинається науково-дослідницька та експертна діяльність експертних установ України, на базі яких сформувалася перша школа українських професорів-криміналістів: М. С. Бокаріуса, В. І. Фаворського, М. О. Петрова, М. П. Макаренка, С. М. Мат­веева, Ю. С. Сапожнікова та ін.

Професор судової медицини М. С. Бокаріус, який очолив Харківський інститут науково-судової експертизи у 1925 p., ще в 1915 р. у праці «Судебная медицина в изложении для юристов» порушував питання про обов'язкове викладання судової медици­ни на юридичних факультетах університетів. За його безпосеред­ньою участю на юридичному факультеті Харківського університе­ту почали викладати курс криміналістики.

Монографію М. С. Бокаріуса «Судебно-медицинское микро­скопическое и микрохимическое исследование вещественных до­казательств» (1910) уперше було видано в Україні. Він також видав монографію «Первоначальный наружный осмотр трупа при мили­цейском розыскном дознании» (1925), яка мала велике значення для подальшого розвитку теорії та практики судової експертизи.

36


М. С. Бокаріус був засновником журналу «Архив криминоло­гии и судебной медицины», котрий почав виходити з 1926 р. Разом з М. С. Бокаріусом в інституті працювали відомі криміналісти О. А. Єлісєєв, С. Д. Каплан, В. Я. Павленко, які залишили поміт­ний слід у науково-судовій експертизі. О. А. Єлісєєв ще у 1924 р. видав «Справочный подручный альбом для работников уголовно­го розыска при составлении словесного портрета».

Перші директори Київського інституту науково-судової екс­пертизи В. І. Фаворський, М. О. Петров, Ю. С. Сапожніков, Б. О. Вахліс були не тільки організаторами науки, але й зробили істотний внесок у практику судової експертизи, запровадивши гістологічні та фізико-хімічні методи дослідження речових доказів [1,с.7-10].

Одеський інститут науково-судової експертизи очолив профе­сор С. М. Матвеев, спеціаліст у галузі ідентифікації вогнепальної зброї за стріляними кулями. Він розробив оригінальну методику визначення напрямку руху кулі, яка проходить крізь скло, що да­ло змогу встановлювати, з якого боку скло розбито кулею (дро­бом). Це «правило Матвеева» й зараз застосовується у кримі­налістичній експертизі й судовій практиці. Перший завідувач одеського кабінету науково-судової експертизи М. П. Макаренко займався методикою розслідування злочинів. Його монографія «Техника расследования преступлений» (Одеса, 1925) була однією з перших праць криміналістки.

Другий етап розвитку науки пов'язаний з відбудовою зруйно­ваного господарства України у складі колишнього СРСР, прове­денням нової економічної політики. Цей період характеризується зростанням злочинності й посиленням масових репресій.

У роки Великої Вітчизняної війни криміналістичні заклади про­довжували роботу в тилу. В місцях, тимчасово окупованих німець­ко-фашистськими загарбниками, були пограбовані Київський НДІСЕ, Одеський НДІСЕ, Харківський НДІСЕ, Білоруський НДІСЕ, науково-технічні відділи органів міліції. Після звільнення території, де знаходились вказані заклади, були вжиті заходи щодо їх відбудови. Так, у листопаді 1943 р. відновив свою роботу Київський НДІСЕ, а в серпні 1944 р. — Одеський НДІСЕ (в 1950 р. реорганізований у лабораторію судової експертизи).

37


Лекція 2


r


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 477; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!