Історія розвитку судової експертології в Україні

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 66Следующая ⇒

Велика увага приділялася проблемам судового почеркознавства (С. І. Тихенко, 1946; О. А. Єлісєєв, 1939; Г. Д. Маркова, 1956; С. А. Ципешок, 1962; Г. В. Рожкова, 1946; А. Б. Бродська, 1965; В. Ф. Берзін, 1970; І. М. Можар, 1972); цифрового письма (А. А. Компанієць, 1972; В. Г. Грузкова, 1967), підписів (В. В. Ли-повський, 1969), дослідженню рукописних текстів, виконаних українською мовою (Н. І. Клименко, 1969; С. М. Вул, 2002) та ін.

Оригінальними були роботи українських криміналістів у галузі техніко-криміналістичного дослідження документів та інших речових доказів, впровадження в них фотографічних й інших фізичних методів (М. М. Зюскін, М. С. Романов, Є. Ю. Брайчевська, І. В. Постіка, 3. О. Ковальчук, С. Д. Павленко, В. В. Аксьонова та ін.). Особливий інтерес викликала монографія В. К. Лисиченка про застосування радіоактивних ізотопів для дослідження документів (1960) і його роботи про роль документів у кримінальному судочинстві (1972).

В останні роки криміналісти України займалися дослідженням проблем лінгвістичної статистики в судовому почеркознавстві (Л. Ю. Ароцкер, В. К. Воинов, І. В. Сироджа), неідентифікаційни-ми дослідженнями почерку (колектив авторів Харківського НДІСЕ), портретно-криміналістичною експертизою (Н. В. За-визіст), питаннями психології почерку (1970) і письма, методами теорії імовірності, математичної статистики і кібернетики (Харківський, Київський НДІСЕ), дослідженнями речовин, матеріалів і виробів (В. С. Мітричев — ВНДІСЕ).

Наукові праці українських криміналістів публікувалися у різних журналах і збірниках: «Право України», «Вісник прокуратури» (нині видається як «Прокуратура. Людина. Держава»), «Вісник Київського університету. Серія «Право», «Труды Киевской высшей школы МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского» (нині — «Науковий вісник Національного університету внутрішніх справ України»), республіканських міжвідомчих збірниках наукових і науково-методичних робіт «Криминалистика и судебная экспертиза» (Київ), «Теорія і практика судової експертизи і криміналістики» (Харків), «Криміналістичний вісник» ДНДЕКЦ МВС України та ін.

Багато робіт перекладено та опубліковано в зарубіжних країнах.

Судов о-експертні заклади

В Україні система експертних закладів відомча. У системі Міністерства юстиції України функціонують 7 науково-дослідних інститутів судової експертизи (НДІСЕ): Київський (з 1915 p.), Харківський (з 1915 p.), Львівський, Дніпропетровський, Донецький (з 1995 p.), Одеський, Кримський (з 2002 р.) і 12 відділень (Тернопільське, Черкаське, Чернігівське, Вінницьке, Сумське, Полтавське, Севастопольське, Луганське, Волинське, Миколаївське, Кіровоградське, Херсонське).

Інститути та лабораторії здійснюють такі експертизи: 1) усі види криміналістичних (почеркознавчі, авторознавчі, судово-трасо-логічні, балістичні, холодної зброї, газової зброї, ідентифікації особи за ознаками зовнішності, фототехнічні, техніко-криміналістич-не дослідження документів); 2) економічні; 3) товарознавчі; 4) технічні (пожежно-технічні, автотехнічні, будівельні); 5) технологічні; 6) експертизи матеріалів, речовин і виробів, зокрема наркотичних речовин, металів і сплавів, фарб і лаків, пально-мастильних матеріалів (волокон, скла і кераміки, пластмас і полімерів); 7) фармацевтичні та фармакологічні; 8) харчових продуктів; 9) ґрунтознавчі та судово-біологічні — тільки об'єктів рослинного (листя, стебел, кори, плодів, насіння) і синтетичного походження; тваринного походження (пір'я, вовни, луски); продукти переробки рослинних та тваринних матеріалів (хутра, шкіри, тканини); продукти життєдіяльності (меду, смоли, камеді); 10) психологічні.

Останнім часом у теорії криміналістики і слідчій практиці виникли нові види судових експертиз: судово-акустичні (фоноскопічна, фонетична, електроакустична), лінгвістична, одорологічна, вибухова, експертиза комп'ютерної техніки і програмних засобів.

Судові експертизи проводяться Експертною службою МВС України, перш за все, для забезпечення потреб дізнання, досудово-го слідства, оперативно-розшукових заходів, а саме в Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України (ДНДЕКЦ МВС України), науково-дослідних експертно-криміналістичних підрозділах при головних управліннях МВС в областях, Севастополі, Києві та київській області і на транспорті.

Основними завданнями експертно-криміналістичних підрозділів є: а) техніко-криміналістичне обслуговування органів дізнан-

Лекція 2

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 252; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 10 11 12 13 141516 17 18 19 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!