Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
го матеріалу і його первинну обробку, після якої він може включатися в наявне знання.
Пояснююча функція. Наукове пояснення — це розкриття зв'язків між фактами, явищами, подіями, процесами, об'єктами та іншими закономірностями об'єктів, закономірностями дійсності наукового пояснення (уже відомими) процесами, що дають змогу визначати пояснення в певній системі взаємозв'язків і законів.
Пояснення — це складний і тривалий дослідницький процес наукового пізнання, який досягається за допомогою певних прийомів і методів, у формі висновків. Пояснююча функція є основною, бо розкриває сутність теорії, розкриває закономірності розвитку об'єктів, їх наукове обґрунтування, з'ясування. У спеціальній літературі наводиться багато варіантів типології пояснень (причини пояснення, пояснення через закон, структурне, функціональне, генетичне пояснення).
Пояснення тісно пов'язане з описом. Опис — це початкове, відносно наближене пояснення того чи іншого факту чи явища, коли перелічуються відповідні ознаки, які більш-менш повно розкривають цей об'єкт [7; 8; 10; 13].
Синтезуюча функція упорядковує накопичений емпіричний матеріал своєї предметної галузі знань, узагальнює його, синтезує на основі певного єдиного принципу.
Синтезуюча функція виявляється також у тому, що вона здійснює закономірні зв'язки між частинами, елементами загальної теорії, окремими теоріями в галузі судової експертології, що дає можливість простежити нові зв'язки.
|
|
|
Синтезуюча функція зводить весь накопичений емпіричний матеріал і окремі теоретичні концепції в галузі судової експертології в єдину систему з єдиними принципами, а також через загальну теорію пов'язує її з іншими галузями наукового знання та іншими сферами діяльності.
Щодо прогностичної функції, то між поясненням і передбаченням існує зв'язок: пояснення є основою для передбачення. Пояснююча функція є внутрішньою функцією системи, а прогностична має зовнішню спрямованість, що виявляється в можливості передбачити перспективи розвитку судово-експертної галузі наукового знання і відповідної практичної діяльності, а також наукового по-
30
шуку. Реалізуються обидва аспекти прогностики — аналітичний (передбачення нового факту) і систематичний (створення нової теорії з передбаченням її ефективності). Прогностична функція загальної теорії судової експертології є основою створення вчення про експертне прогнозування.
Отже, загальна теорія є евристичною, дослідницькою програмою, визначає цілі та шляхи подальших наукових розроблень у галузі судової експертизи.
Окремі вчення у судовій експертології
|
|
|
Кожна наука має своє вираження у вигляді окремих теорій і вчень. Так, у судовій експертології слід виокремити дві групи вчень.
Перша група -— це вчення загальної теорії експертології, що є її структурними елементами, вчення про судово-експертну діяльність як вид практичної діяльності, вчення про предмет і завдання судової експертології, вчення про об'єкт, суб'єкт, методи загальної теорії, профілактику і прогнозування.
Друга група — це вчення, які є основою розроблення наукових методик окремих видів судових експертиз.
Морфологічне вчення про симптоми, якості та ознаки дослідження об'єктів (симптоматологія є основою постановки діагнозу і прогнозу) застосовується в діагностичних експертизах, у теорії криміналістичної ідентифікації, класифікація ознак впроваджена у предметних судових експертизах.
Вчення про судову субстанціологію — тобто про структуру і склад матеріалів (речовин), об'єктів (В. С. Мітричев). Завданням судової експертології є розроблення вчення про судову субстанціологію, яке повинно виявляти закономірності, що притаманні різним речовинам, класифікуючи ці закономірності за їх загальними ознаками.
Вчення про методи науку судових експертизах, тобто про те, що сприяє пізнанню предмета й об'єктів кожної судової науки, є інструментом виявлення і пізнання її закономірностей. Вчення про методи відображає і форми трансформації методів наукових досліджень у методи практичної діяльності, тобто методи загальної теорії судової експертизи і методи експертних досліджень (Р. С. Бєлкін, Т. В. Авер'янова).
31
Лекція 1
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 560; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!