Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
За рівнем і значенням інформації, яку містять об'єкти судової експертизи, вони можуть поділятися на високо-, середньо- і малоінформативні. Об'єкти, що не несуть жодної інформації, є непридатними для дослідження [7; 22].
Предмет кожної науки відображає її сутність. Поняття предмета експертизи є поняттям родовим для всіх експертиз. Предмет конкретного виду експертизи — поняття видове і поняття предмета конкретної експертизи — поняття конкретне [13]. У спеціальній літературі поняттю предмета експертизи приділяється багато уваги, але автори трактують його по-різному (О. Р. Шляхов, Ю. Г. Ко-рухов, О. Р. Россинська, Ю. К. Орлов, М. О. Селіванов, Г. М. Над-горний, В. Д. Арсеньєв, Р. С. Бєлкін, Т. В. Авер'янова, М. Я. Сегай). Більшість авторів вважають, що предметом експертизи є факти, обставини (фактичні дані), що встановлюються шляхом проведення експертизи на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла і дослідження матеріалів кримінальної або цивільної справи [13, с. 6].
Слідом за В. Д. Арсеньєвим автори колективної монографії, визначаючи предмет судової експертизи, виходили із загальнофіло-софського поняття предмета пізнання, зазначали, що «предмет судової експертизи — поняття науково-практичне...», воно тісно пов'язане з поняттям теорії судової експертології як науки, яке відноситься до експертної діяльності [13, с. 68]. З урахуванням цього вони визначили предмет судової експертизи як «вирішення завдань експертизи — встановлення фактичних даних, що відображаються в матеріальних носіях інформації про них, методичними засобами (методиками) експертного дослідження [13, с. 69]. Т. В. Авер'янова, аналізуючи це визначення, дійшла висновку, що предметом експертизи можна вважати встановлення фактів (фактичних даних), суджень про факт, що має значення для кримінальної, цивільної, арбітражної справи чи справи про адміністративне правопорушення, шляхом дослідження об'єктів експертизи — матеріальних носіїв інформації про подію.
|
|
|
М. Я. Сегай справедливо зазначає, що Т. В. Авер'янова, визначаючи предмет загальної теорії експертизи, не роз'яснила, що вона розуміє під експертною діяльністю у всьому різноманітті її аспектів. Судячи із запропонованої нею в 1992 р. структури предме-
19
Лекція 1
та, під судово-експертною діяльністю вона розуміє лише діяльність з проведення судових експертиз, оскільки виключила з предмета правові та організаційні засади судової експертизи. Такої думки про об'єкт і відповідно про предмет науки дотримувалися Р. Бєлкін, С. Бичкова, Ф. Джавадов, [11, с. 750]. Зрозуміло, що без однозначного тлумачення поняття «судово-експертна діяльність», її структури і функцій неможливо розкрити предмет судової екс-пертології, об'єктом вивчення якої є судово-експертна діяльність.
|
|
|
Отже, предметом судової експертології є закономірності формування, розвитку і функціонування експертної діяльності в цілому і предмети конкретних експертиз.
Судові експертизи проводяться у зв'язку з розслідуванням і розглядом адміністративних, кримінальних, цивільних і господарських справ. Вирішувані ними питання дуже різноманітні.
Зміст предмета судової експертизи можна також розглядати з двох позицій — наукової і практичної. З погляду наукової галузі знань предметом науки про судову експертизу є закономірності формування якостей об'єктів і їх зміни у зв'язку зі вчиненням злочину. З погляду практичної діяльності предметом судової експертизи є фактичні дані (обставини справи), що встановлюються на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, і дослідження матеріалів кримінальної, цивільної або господарської справи.
Стосовно конкретної експертизи, то її предметом є експертне завдання, яке слід вирішити експерту в ході і за результатами дослідження на підставі відповідного обсягу спеціальних знань з використанням засобів і методів, що знаходяться в його розпорядженні.
|
|
|
Суб'єкти загальної теорії судової експертології
Суб'єктами судово-експертної діяльності є особи і органи, що призначають експертизу, судові експерти і судово-експертні заклади. Взаємодія і правовідносини суб'єктів судово-експертної діяльності здійснюється у процесі встановлення доказових фактів у двох формах: процесуальній і непроцесуальній.
Судовий експерт — це не заінтересована в результаті справи обізнана особа, яка володіє необхідними для вирішення експертних завдань спеціалізованими знаннями і практичними навиками,
20
I
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 461; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!