Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
витку предмета криміналістики та змісту її наукових галузей (криміналістичної техніки, криміналістичної тактики і криміналістичної методики). Зокрема, потребує уточнення усталений погляд на єдність криміналістичної техніки для слідчого і для експерта. Перша призначена для збирання «слідової інформації», друга — для поглибленого її дослідження на основі спеціальних знань з метою перетворення на інформацію доказову. Різні цілі забезпечуються різними за змістом засобами. Точніше, слід порушувати питання про взаємодію, «стиковку» двох, хоча і тісно пов'язаних, але ж самостійних галузей науково-технічних засобів, що обслуговують правосуддя.
На базі криміналістичних теорій ідентифікації і розпізнавання, наукові засади яких закладено С. М. Потаповим, теорії ситуаційного аналізу (Б. М. Комаринець, Г. Л. Грановський) сформувались теорії, методи і методики судово-експертної ідентифікації, діагностики та ситуалогії, які істотно відрізняються від слідчих методів ототожнювання, розпізнавання, ситуаційного аналізу обставин злочину.
Тактика призначення експертизи за змістом не збігається з поняттям тактики проведення експертизи. Зовсім інший зміст містить використання спеціальних знань слідчим у криміналістичній методиці розслідування окремих категорій злочинів і методики використання спеціальних знань експертом, який професійно «обслуговує» конкретні види злочинів (судовий медик, експерт-авто-технік тощо). Фахові знання слідчого і спеціальні знання експерта з приводу криміналістичної характеристики злочину і методики включення цих знань кожним у свою професійну діяльність мають деякі спільні, але й істотно відмінні ознаки.
|
|
|
Названі проблеми потребують спільного вирішення (в плані і взаємодії, і розмежування) науками криміналістики і судової експертології.
Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання
Система судової експертології А. І. Вінберга і Н. Т. Малахов-ської [1, с. 122, 123] включає декілька рівнів:
—фундаментальні базові (материнські) науки;
—предметні судові науки;
11
Лекція 1
Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
—галузі предметних наук;
—предметні судові експертизи.
Загальна теорія судової експертизи визначається як форма «достовірного наукового знання про закономірності й методологію формування і розвитку наукових основ судових експертиз» [1, с. 8]. Дані материнських фундаментальних (базових) наук формуються в систему спеціальних знань у предметній судовій науці. Ці знання реалізуються в практичній діяльності під час проведення судових експертиз.
|
|
|
Концепція В. С. Мітричева (1980) включає в систему судової експертології судову морфологію, судову експертну трасологію, судову субстанціологію і структури, пов'язані з експертними інформаційними фондами. Недоліком цієї концепції є те, що В. С. Мітричев включає в неї питання організаційної структури експертної діяльності тощо. О. О. Ейсман (1980) пропонує наступну систему судової експертології: вступ (наукова частина), методологія і методи, загальна теорія експертології, яка містить аналіз її основних понять і принципів, теорія оцінки експертом даних, встановлених у ході дослідження.
У загальній частині, на думку автора, розглядається класифікація родів і видів експертиз, завдання експертної практики, функції експертних заходів, їх організаційна структура. Тут має бути і систематика методів експертного дослідження. Ядром загальної частини експертології має бути теорія, спираючись на яку, експерт робить висновки.
Розділом експертології має стати вчення про логічну структуру висновку експерта і пов'язане з ним вчення про модальність висновку. Дослідження форми і обґрунтування висновку, а також його доказове значення повинно стати змістом третього розділу експертології. Цей розділ включає і вчення, або теорію оцінки експертом даних, встановлених у ході дослідження.
|
|
|
У межах загального вчення слід розглядати не конкретні методики виду експертних досліджень, а загальні основи — загальні для методик експертиз будь-якого виду. Як елементи експертології автор виділяє автоматизацію експертиз, психологію експертної діяльності, експертну етику.
Характеризуючи концепції загальної теорії судової експертології останніх років, С. Ф. Бичкова вказує, що вони є екстрапо-
12
ляцією на галузь судової експертології положень загальної теорії криміналістики, розробленої Р. С. Бєлкіним. У цьому, на її думку, і є подібність усіх підходів до визначення загальної теорії криміналістики і судової експертології. Концепція С. Ф. Бичкової зводиться до того, що система загальної теорії судової експертології складається з чотирьох підсистем:
—методологічні основи загальної теорії судової експертології;
—експертна техніка;
—експертна тактика;
—методика експертного аналізу окремих видів злочинів.
Розділ «Методологічні основи загальної теорії судової експертології» поданий у вигляді окремих вчень і теоретичних конструкцій (функції, система, мова, вчення про науково-практичну діяльність, про об'єкт, завдання, методи, про суб'єкт експертизи як професійної діяльності, про інформаційні принципи та експертне прогнозування). Автор фактично копіює систему криміналістики і навіть її основну термінологію. Викликає також сумнів розділ «Методика експертного аналізу окремих видів злочинів», оскільки це питання не може входити до компетенції експерта. Проблемним є і питання про систему судової експертології.
|
|
|
На наш погляд, більш вдалою є система судової експертології, викладена Т. В. Авер'яновою та І. А. Алієвим у роботі «Концептуальні основи загальної теорії судової експертизи» (Баку, 1992), Ф. М. Джавадовим у роботі «Экспертная деятельность и развитие науки о судебной экспертизе» (Баку, 1998). Вони запропонували таку структуру загальної теорії:
1.Концептуальні основи теорії — розглядаються посилання і
умови формування теорії, характеристика предмета, функцій і за
вдань.
2. Вчення про закономірності формування і розвитку судових
експертиз.
3. Вчення про об'єкт і предмет загальної теорії і судово-експерт
ної діяльності.
4. Вчення про суб'єкт експертної діяльності.
5. Вчення про методи загальної теорії судової експертизи і судо
во-експертної діяльності.
6. Теорія процесів, відносин і комунікацій у судовій експертизі.
Інформаційне забезпечення експертної діяльності, її автомати
зація, логічні основи процесу експертного дослідження.
13
Лекція 1
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 521; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!