Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)



витку предмета криміналістики та змісту її наукових галузей (криміналістичної техніки, криміналістичної тактики і кримі­налістичної методики). Зокрема, потребує уточнення усталений погляд на єдність криміналістичної техніки для слідчого і для екс­перта. Перша призначена для збирання «слідової інформації», друга — для поглибленого її дослідження на основі спеціальних знань з метою перетворення на інформацію доказову. Різні цілі за­безпечуються різними за змістом засобами. Точніше, слід порушу­вати питання про взаємодію, «стиковку» двох, хоча і тісно пов'яза­них, але ж самостійних галузей науково-технічних засобів, що об­слуговують правосуддя.

На базі криміналістичних теорій ідентифікації і розпізнавання, наукові засади яких закладено С. М. Потаповим, теорії ситуацій­ного аналізу (Б. М. Комаринець, Г. Л. Грановський) сформува­лись теорії, методи і методики судово-експертної ідентифікації, діагностики та ситуалогії, які істотно відрізняються від слідчих методів ототожнювання, розпізнавання, ситуаційного аналізу об­ставин злочину.

Тактика призначення експертизи за змістом не збігається з по­няттям тактики проведення експертизи. Зовсім інший зміст міс­тить використання спеціальних знань слідчим у криміналістичній методиці розслідування окремих категорій злочинів і методики використання спеціальних знань експертом, який професійно «об­слуговує» конкретні види злочинів (судовий медик, експерт-авто-технік тощо). Фахові знання слідчого і спеціальні знання експерта з приводу криміналістичної характеристики злочину і методики включення цих знань кожним у свою професійну діяльність мають деякі спільні, але й істотно відмінні ознаки.

Названі проблеми потребують спільного вирішення (в плані і взаємодії, і розмежування) науками криміналістики і судової екс­пертології.

Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання

Система судової експертології А. І. Вінберга і Н. Т. Малахов-ської [1, с. 122, 123] включає декілька рівнів:

—фундаментальні базові (материнські) науки;

—предметні судові науки;

11


Лекція 1


 


Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)


 


 


—галузі предметних наук;

—предметні судові експертизи.

Загальна теорія судової експертизи визначається як форма «до­стовірного наукового знання про закономірності й методологію формування і розвитку наукових основ судових експертиз» [1, с. 8]. Дані материнських фундаментальних (базових) наук форму­ються в систему спеціальних знань у предметній судовій науці. Ці знання реалізуються в практичній діяльності під час проведення судових експертиз.

Концепція В. С. Мітричева (1980) включає в систему судової експертології судову морфологію, судову експертну трасологію, судову субстанціологію і структури, пов'язані з експертними інформаційними фондами. Недоліком цієї концепції є те, що В. С. Мітричев включає в неї питання організаційної структури експертної діяльності тощо. О. О. Ейсман (1980) пропонує наступ­ну систему судової експертології: вступ (наукова частина), мето­дологія і методи, загальна теорія експертології, яка містить аналіз її основних понять і принципів, теорія оцінки експертом даних, встановлених у ході дослідження.

У загальній частині, на думку автора, розглядається класифі­кація родів і видів експертиз, завдання експертної практики, функції експертних заходів, їх організаційна структура. Тут має бути і систематика методів експертного дослідження. Ядром за­гальної частини експертології має бути теорія, спираючись на яку, експерт робить висновки.

Розділом експертології має стати вчення про логічну структуру висновку експерта і пов'язане з ним вчення про модальність вис­новку. Дослідження форми і обґрунтування висновку, а також йо­го доказове значення повинно стати змістом третього розділу екс­пертології. Цей розділ включає і вчення, або теорію оцінки експер­том даних, встановлених у ході дослідження.

У межах загального вчення слід розглядати не конкретні мето­дики виду експертних досліджень, а загальні основи — загальні для методик експертиз будь-якого виду. Як елементи експерто­логії автор виділяє автоматизацію експертиз, психологію експерт­ної діяльності, експертну етику.

Характеризуючи концепції загальної теорії судової експерто­логії останніх років, С. Ф. Бичкова вказує, що вони є екстрапо-

12


ляцією на галузь судової експертології положень загальної теорії криміналістики, розробленої Р. С. Бєлкіним. У цьому, на її думку, і є подібність усіх підходів до визначення загальної теорії криміна­лістики і судової експертології. Концепція С. Ф. Бичкової зво­диться до того, що система загальної теорії судової експертології складається з чотирьох підсистем:

—методологічні основи загальної теорії судової експертології;

—експертна техніка;

—експертна тактика;

—методика експертного аналізу окремих видів злочинів.

Розділ «Методологічні основи загальної теорії судової експер­тології» поданий у вигляді окремих вчень і теоретичних конструк­цій (функції, система, мова, вчення про науково-практичну діяльність, про об'єкт, завдання, методи, про суб'єкт експертизи як професійної діяльності, про інформаційні принципи та експертне прогнозування). Автор фактично копіює систему криміналістики і навіть її основну термінологію. Викликає також сумнів розділ «Методика експертного аналізу окремих видів злочинів», оскіль­ки це питання не може входити до компетенції експерта. Проблем­ним є і питання про систему судової експертології.

На наш погляд, більш вдалою є система судової експертології, викладена Т. В. Авер'яновою та І. А. Алієвим у роботі «Концепту­альні основи загальної теорії судової експертизи» (Баку, 1992), Ф. М. Джавадовим у роботі «Экспертная деятельность и развитие науки о судебной экспертизе» (Баку, 1998). Вони запропонували таку структуру загальної теорії:

1.Концептуальні основи теорії — розглядаються посилання і
умови формування теорії, характеристика предмета, функцій і за­
вдань.

2. Вчення про закономірності формування і розвитку судових
експертиз.

3. Вчення про об'єкт і предмет загальної теорії і судово-експерт­
ної діяльності.

4. Вчення про суб'єкт експертної діяльності.

5. Вчення про методи загальної теорії судової експертизи і судо­
во-експертної діяльності.

6. Теорія процесів, відносин і комунікацій у судовій експертизі.
Інформаційне забезпечення експертної діяльності, її автомати­
зація, логічні основи процесу експертного дослідження.

13


Лекція 1


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 521; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!