Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)




 


 


Т. В. Толстухина (1999) — на ідентифікаційні, класифікаційні, діагностичні, реституційні, прогностичні, ретроспективні (останні характерні для судово-слідчих дій, де необхідна допомога експер­та чи спеціаліста, тому вони тільки приєднуються до експертних). Р. С. Бєлкін і Т. В. Авер'янова (2001) — на ідентифікаційні і діагно­стичні. Автори монографії «Основы судебной экспертизы» по­діляють діагностичні завдання на класифікаційно-діагностичні, власне діагностичні, обстановочні, причинно-динамічні. Ці автори пропонують поділити експертні завдання на: кінцеві_( кінцева мета С/ дослідження), проміжні та допоміжні. ВважаємоГщо і така кла­сифікація має правоІналсІнуванняТоскільки відповідає етапам про­цесу експертного дослідження і його меті.

Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології

Проблемним питанням є і питання про об'єкт загальної теорії судової експертизи. Т. В. Авер'янова вказує, що її об'єктом є судо­во-експертна діяльність як єдине ціле (1992). Більшість авторів визначають об'єкт судової експертизи як носії обставин справи, що потребують експертного дослідження (В. Г. Галкін, 1968), або як носії інформації про факти і події, джерела даних, які отриму­ються шляхом використання спеціальних знань (О. Р. Шляхов, 1969).

Ф. М. Джавадов (1998) відносить до предмета загальної теорії закономірності експертної діяльності, закономірність форму­вання і розвитку окремих родів і видів судових експертиз, а та­кож методи експертного дослідження, В. Д. Арсеньєв (1981), М. Я. Сегай і В. К. Стринжа (1997) трактують об'єкт судової екс­пертизи в широкому розумінні як фактичні обставини, що пізна­ються засобами експертизи на підставі матеріальних джерел інформації. Автори словника основних термінів (Москва, 1980) визначають предмет експертології як закономірності формуван­ня, розвитку і функціонування окремих родів, видів і підвидів експертизи.

Найбільш повно і системно, на наш погляд, закономірності, що вивчаються загальною теорією судової експертизи, проаналізовані в роботах Т. В. Авер'янової та І. А. Алієва.

Об'єктом експертології є експертна діяльність, окремі теоре­тичні побудови в цій галузі наукового знання, методи розвитку

16


теорії і здійснення експертного дослідження, процесів і відносин, тобто комплексне наукове відображення судово-експертної діяль­ності як єдиного цілого.

Об'єкт експертизи — це носій інформації про факти, події, дже­рела фактичних даних, що отримуються за допомогою застосуван­ня спеціальних знань.

Об'єкт експертного дослідження є невід'ємною і визначальною ознакою видової належності експертного дослідження. Такі визна­чення з деякою текстуальною різницею дає більшість авторів (М. О. Селіванов, Н. К. Орлов, Д. Я. Мірський). Проте В. Д. Ар­сеньєв і М. Н. Ростов уточнюють, що матеріальні носії інформації є допоміжними стосовно експертизи в цілому. Основним об'єктом є «реально існуючі явища, на які спрямована експертиза», «індивідуально-певна річ».

Автори колективної монографії з судової експертизи вказують, що об'єкт слід розуміти як складну систему, елементами якої є: а) матеріальні носії інформації про факти; б) джерело інформації про факт; в) механізм передачі інформації від джерела до носія, тобто відображаючий і відображуваний компоненти, а також ме­ханізм їх взаємодії [13, с. 89].

Якісні ознаки об'єкта є основними елементами предмета екс­пертного дослідження. Існують різні їх класифікації. Розглядаючи погляди на класифікацію ознак як одного з видів окремих кримі­налістичних класифікацій, P. C. Бєлкін, як і більшість авторів, виділяє загальні й окремі (об'єктові) класифікації ознак.

До загальних класифікацій він відносить субстанційні, об'ємні, функціональні, до окремих — класифікації ознак матеріальних об'єктів, навичок і процесів [6, с. 336-339].

Існує також класифікація якостей і об'єктів судової експертизи як функціонально-динамічних комплексів, навичок і локомоційні (рухові), комунікаційні (мовні), трудові (професійні), побутові (В. Ф. Орлова). Практичне значення цих класифікацій не викли­кає сумніву, оскільки вони є наслідком системно-структурного підходу до вивчення якостей і ознак об'єктів судової експертизи.

Поняття об'єкта розглядають з погляду науки і з погляду прак­тики. Стосовно науки об'єкт — це рід (вид) об'єктів, якийсь клас, категорія предметів, що характеризуються загальними якостями.

17


Лекція 1

З погляду практичної діяльності об'єкт — це певний предмет, що надається експерту на дослідження. В основному — це речові докази, до яких належать різні відображення людей і тварин, пред­метів, механізмів, агрегатів, частини цих предметів, речовин, матеріалів, виробів, документи, поліграфічна продукція, трупи людей і тварин, їх частини, різноманітні об'єкти рослинного і тваринного походження тощо.

Вважаємо, що до об'єктів експертизи, крім предметів, відносять також події, факти, явища й інші нематеріальні об'єкти, необхід­ність вивчення яких у процесі розслідування потребує спеціаль­них знань і проведення експертного дослідження. Однак вивчення цих подій, фактів і явищ здійснюється шляхом дослідження матеріальних носіїв інформації про них.

У спеціальній літературі можна зустріти різні погляди на кла­сифікацію видів об'єктів.

Об'єкти судової експертології класифікуються за такими підставами на:

загальні (матеріальні носії інформації про факти, що інтере­
сують слідство і суд);

родові (предметні) (сукупність матеріальних носіїв інфор­
мації, що об'єднані загальними якостями);

спеціальні (матеріальні носії інформації певної природи);

конкретні і безпосередні.

Отже, об'єкт судової експертизи — конкретний індивідуальний предмет, наданий для проведення експертизи у конкретній справі.

За видом носія інформації об'єкти судової експертизи поділя­ються на об'єкти-відображення і об'екти-предмети.

До об'єктів-відображень відносять такі носії інформації, в яких відображені дані про інший об'єкт, що виникає внаслідок меха­нізму слідоутворення.

Об'екти-предмети бувають слідоутворюючими і такими, що несуть інформацію про подію самим фактом свого находження в певному місці і часі, що мають значення для його вивчення.

Залежно від місця у процесі вирішення експертного завдання, об'єкти судової експертизи підрозділяються на основні і допоміж­ні, а залежно від обсягу інформації — повні або окремі, одиничні або множинні.

18


 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 577; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!