Методи визначення оцінки якості продукції.

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 11Следующая ⇒

Для визначення оцінки якості продукції викладено багато найрізноманітніших підходів, їх застосування у тій чи іншій практичній ситуації зумовлюється особливостями продукції, що оцінюється, кількістю представлених для оцінки зразків, числом властивостей, що враховуються.

Математично якість продукції виражають через рівень якості продукції. Це відносна характеристика продукції, заснована на співставленні значень, що входять до комплексного показника якості продукції, з базовими значеннями відповідних показників. Проводять вимірювання кожного показника досліджуваного зразка і базового, вводять коефіцієнти вагомості кожного параметра. Потім проводять «зважування» зміни кожного параметра та проводять «зведення» отриманих зважених відносин до єдиного комплексного показника.

Найбільш простим у застосуванні є диференційний метод.Він заснований на співставленні сукупності значень одиничних показників якості даної продукції з аналогічними значеннями базових показників. Таким чином визначають відносні значення показників, що оцінюють, користуючись формулами:

q_i=P_i/P_i_баз

(17)

або

q_i=P_i_баз/P_і,

(18)

де P_і – значення і-го показника (і = 1,2,3… n) якості продукції, що оцінюється;

P_i_баз – базове значення і-го показника;

n – кількість показників, що оцінюються.

Залежність 17 вибирають у тому випадку, якщо підвищення значення показника спричиняє підвищення якості продукції загалом; і навпаки, формулу 18 використовують, коли зниження показника спричиняє підвищення якості.

Якщо відносні показники не «враховують», то таким чином оцінюють рівень якості продукції. Якщо всі відносні значення більші (дорівнюють або менші) одиниці, то рівень якості продукції вище (дорівнює або менше) базового рівня, що оцінюється.

Комплексну оцінку якості продукції проводять інтегральним, середньозваженимтазмішанимметодом.

Комплексний показник якості інтегральним методом розраховують з використанням функціональної залежності комплексного показника якості від одиничних показників. Розрахунок визнають спроможним, якщо обрана залежність відображає фізичну суть явища, що розглядається, або відповідає дійсному процесу використання продукції за призначенням.

Зазначимо також, що при розрахунку комплексного показника даним способом число властивостей, що входять до формули, є кінцевим (на відміну від величезної різноманітності властивостей, притаманних реальному об’єкту). Подібні обмеження вводяться експертами, щоб уникнути зайвої складності розрахунків або, навпаки, не обліку найбільш важливих, визначальних властивостей продукції.

Комплексну оцінку якості методом визначення середньозваженого показника розраховують за формулами:

для середньозваженого арифметичного показника:

(19)

для середньозваженого геометричного показника:

(20)

та

> 0,

(21)

де – коефіцієнти вагомості окремих показників якості;

q_i – відносні показники якості.

Комплексну оцінку змішаним методом проводять у тих випадках, коли частина показників якості зразків, що досліджуються, та базовий об’єднані математичною залежністю. Тоді розраховують на їх основі інтегральний показник та відносний інтегральний показник. Ті показники, які не увійшли до інтегрального, використовують для розрахунку відносних показників (диференціальним методом).

У рамках реалізації інтегрального методу можна регулювати межі області задоволення найбільш важливих показників. І якщо значення таких показників виходять за встановлені межі, то їх можна приймати рівними нулю (якщо функціональна залежність являє собою вироблення співмножників) або взагалі не проводити розрахунок комплексної оцінки. При використанні середньозваженого геометричного показника один або декілька показників, що відносяться до найбільш важливих та є співмножниками добутку, можуть приймати тільки два значення – 1 (відповідає вимогам) або 0 (незадовільний за якістю). У такому випадку або всі інші множники множать на одиницю, або добуток (а значить і комплексний показник) дорівнює нулю. Якщо розрахунок ведуть за допомогою середньозваженого арифметичного показника, то вплив на комплексну оцінку низького важливого показника регулюють величиною коефіцієнта його вагомості.