Зв'язок одиничних і комплексних показників якості.



Показники якості можуть бути одиничними і комплексними. Одиничні показники характеризують одну властивість, яка визначає якість, наприклад: смак чаю, колір хліба, масову частку жиру та інші. Комплексні показники характеризують декілька властивостей одночасно, наприклад: зовнішній вигляд виробу, харчову цінність продукту та інші. Комплексні показники пов’язані з одиничними показниками через функціональну залежність, які відображають об’єктивні закони природи. Різновидом комплексного показника якості, якій дає змогу з економічної точки зору визначати оптимальну сукупність властивостей виробу, є інтегральний показник. Інтегральний показник якості є узагальненим показником ефективності використання продукції і визначається як співвідношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції та сумарних витрат на її створення та експлуатацію або споживання.

Контрольні запитання для перевірки знань:

1.Дайте визначення терміну «кваліметрія».
2.Дайте характеристику взаємозв’язку кваліметрії з різними науковими дисциплінами.

3. Міра властивостей продукції та її характеристика.

4. Як класифікують показники якості продукції.

Лекція № 2. Методи кваліметрії (2 години)

 

 

План лекції:

2.1. Класифікація методів кваліметричної оцінки.

2.2. Експертна кваліметрія.

2.3. Індексна кваліметрія.

2.4. Вірогіднісно-статистична кваліметрія.

Рекомендована література: [2, 6-8]

 

 

Класифікація методів кваліметричної оцінки.

Основними задачами кваліметрії являються:

- розробка методів визначення чисельних значень показників якості продукції, збору та обробки даних для встановлення вимог до точності показників;

- розробка єдиних методів виміру та оцінки показників якості;

- розробку одиничних, комплексних та інтегральних показників якості продукції.

Ці задачі вирішуються за допомогою різноманітних методів кваліметрії.

До методів кваліметрії відносяться:

1) інструментальний, що заснований на використанні засобів виміру;

2) розрахунковий, що заключається у розрахунку по значенням параметрів продукції, які знайдені іншими методами;

3) статистичний, що використовує правила прикладної математичної статистики та заснований на підрахунку числа подій чи об’єктів;

4) органолептичний, заснований на аналізі сприйняття продукції органами почуття без застосування технічних вимірювальних засобів;

5) експертний, що враховує думку групи спеціалістів-експертів;

6) соціологічний, що заснований на зборі та аналізі думки споживачів даної продукції;

7) комбінований, що включає декілька методів визначення показників якості.

 

Найбільш розповсюдженим є інструментальний метод, за допомогою якого визначають показники якості шляхом використання технічних засобів вимірювань. За цим методом визначають масу продукції, габаритні розміри виробів, склад виробів тощо. Інструментальний метод дає змогу отримати числові значення властивостей продукції, які виражаються в конкретних одиницях: грамах, метрах, н’ютонах і т.д.

Експертний метод вимірювання показників якості застосовується тоді, коли використання технічних засобів вимірювання неможливо, складно чи економічно невиправдано. Його часто застосовують для визначення ергономічних і естетичних показників.

При органолептичному методі вимірювання оцінку якості продукції здійснюють за допомогою органів чуття експертів. Поєднання органолептичного метода з інструментальним являє собою комбінований метод, який широко використовують для вимірювання показників якості.

Соціологічний метод вимірювання показників якості здійснюється шляхом опитування населення чи окремих соціальних груп, члени яких виступають як експерти.

Розрахунковий метод полягає в обчисленнях за значеннями параметрів продукції, знайденим іншими методами.

Статистичний метод використовує правила прикладної математичної статистики і заснований на підрахунку кількості подій або об'єктів.

Експертна кваліметрія.

        

 

В основу експертного методу покладено наступні принципи:

ü у вирішенні завдань бере участь група осіб, які є експертами;

ü завдання полягає в отриманні нової інформації щодо досліджуваного об’єкта;

ü при вирішенні завдання не використовують певний, загальний для усіх експертів алгоритм;

ü рішення базується на кваліфікації, досвіді й інтуїції експертів;

ü отримана інформація щодо об’єкта має суспільне значення.

Оцінювання якості експертом – це його психологічна реакція на фізичні та хімічні характеристики продукції.

У харчовій промисловості, при виробництві непродовольчих товарів і торгівлі широко застосовуються експертні методи оцінки якості готової продукції. Для оцінки якості продукції за допомогою експертних методів створюють експертні комісії, якісний склад яких є важливою умовою ефективності використання методу. Експерти повинні бути компетентними при вирішенні конкретних питань, їх відповіді – бути однозначними і забезпечувати можливість математичної обробки.

Експертна комісія складається з двох груп: робочої та експертної. Робоча група здійснює підготовку і організацію проведення експертної оцінки якості продукції, аналіз її результатів. До складу робочої групи входять організатор, консультант по продукції, яку будуть оцінювати, технічні робітники. До експертної групи можуть входити декілька підгруп, що спеціалізуються на вирішенні окремих питань. Для отримання даних, щодо висновків експертів застосовують методи опитування, які поділяють на індивідуальні та групові.

 

 


    Під час прямого опитування експерт висловлює свою думку особі, що проводить опитування. При непрямому опитуванні – такий контакт відсутній і експерт заповнює картку опитування.

    За груповим методом опитується частина експертної групи чи вся група. Опитування експертів включає інтерв’ювання, анкетування, змішане анкетування. Під час інтерв’ювання виявляють думку експерта в процесі вільного спілкування в рамках визначеного плану. При анкетуванні експерт заповнює картку опитування, відповідаючи на всі надані у ній питання. Під час змішаного анкетування експерт для заповнення картки опитування отримує необхідні роз’яснення від особи, що здійснює опитування.

    Експертна оцінка якості продукції здійснюється у наступній послідовності та включає такі основні операції:

I. Підготовчий етап:

1. Формулювання мети оцінки.

2. Формування робочої групи.

ІІ. Етапи діяльності робочої групи:

3. Уточнення мети оцінки.

4. Вибір методів, модифікацій, способів і процедур оцінки.

5. Визначення переліку операцій, які будуть виконані.

6. Підбір експертів та формування експертної групи.

7. Вибір методів, способів і процедур опитування експертів.

8. Підготовка анкет для опитування експертів.

9. Опитування експертів.

 

ІІІ. Етапи діяльності експертної групи:

10. Визначення класифікації продукції та споживачів.

11. Визначення номенклатури показників продукції.

12. Визначення коефіцієнтів вагомості показників якості продукції.

13. Визначення базових значень показників якості продукції.

14. Визначення оцінок одиничних показників якості продукції.

IV. Завершальний етап:

15. Обробка даних експертних оцінок.

16. Аналіз результатів і підготовка рішення експертної групи.

При додержанні правильної методології проведення досліджень за допомогою експертних методів, можна отримати похибку результатів експертних оцінок рівною 5-10%, що цілком порівнюється з похибкою багатьох технічних розрахунків.

 

Індексна кваліметрія.

В індексній кваліметрії вимір та оцінювання якості об’єктів і процесів у часі (оцінки динаміки) здійснюють за допомогою індексів.

Індекс якості – комплексний показник якості різнорідної продукції, що була випущена за досліджуваний період часу. Він рівний середньому зваженому відносних значень показників якості продукції. Індекс якості визначається за наступною формулою:

 

Ик=ΣВі·Кііб, (1)

 

де Ві – коефіцієнт вагомості і-го виду продукції; Кі – комплексний показник якості і-го виду продукції; Кіб – базовий комплексний показник якості і-го виду продукції; і= 1,…, s – число видів продукції.

Коефіцієнт вагомості визначається так:

 

Віі/ΣСі, (2)

 

де Сі – вартість продукції і-го виду у досліджуваний період.

 

Індекс в кваліметріїце міра якості, що побудована на застосуванні операцій нормування по базі індексації. Такими базами індексації виступають показники якості об’єктів і процесів в базовому періоді часу (зміні, декаді, місяці і т.д.) чи показники якості роботи організації, підприємства, галузі тощо.

В кваліметрії для оцінки якості застосовують одиничні (індивідуальні) та агрегатні (групові) індекси.

Індекс дефектності – комплексний показник якості різнорідної продукції, що випущена за досліджуваний період, рівний середньому зваженому коефіцієнтів дефектності цієї продукції, тобто середньозваженій кількості дефектів, що приходиться на одиницю продукції. Визначається за формулою:

Ид=ΣВі·Qі, (3)

 

де Qі – відносний коефіцієнт дефективності продукції і-го виду, що являється показником якості виготовлення продукції.

Коефіцієнт дефектності розраховують наступним чином:

 

Q=Д/Дб, (4)

 

де Д, Дб – значення коефіцієнтів дефектності продукції, що була вироблена у досліджуваний та базовий період.

Індекси якості та дефектності – універсальні. За допомогою них можна оцінювати якість продукції підприємства в цілому та аналізувати її зміни за ряд років.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 592; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!