Правила побудови дерева властивостей.
В залежності від типу та специфіки досліджуваного об'єкту дерево властивостей може мати як горизонтальне, так і вертикальне розташування. Однак на практиці частіше використовується горизонтальне розташування, що обумовлено і зручністю побудови, і зручністю роботи з матеріалом.
Приблизна структура графічного зображення горизонтального ієрархічного дерева властивостей наведена на рис. 4.4.
 |
Рис. 4.4. Структура типу «Дерево властивостей»
Таким чином, дерево властивостей в графічному вигляді, показує взаємозв'язок між складними, квазіпростимі і простими властивостями об'єкта певного типу.
Однак для того, щоб побудова цієї структури була завершеною на ній необхідно побудувати ще і рівні дерева.
Приклад побудови структури дерева властивостей із зазначенням рівнів дерева приведений на рис. 4.5.
 |
Рис. 4.5. Структура «дерево властивостей» з позначенням рівнів
Рівні нумеруються зліва направо від 0-го до m-го.
На m-му рівні дерева повинні знаходитися тільки прості або квазіпрості властивості.
На практиці, з метою полегшення представлення та аналізу інформації дерево властивостей представляють в табличній формі. Дерево, зображене у вигляді класифікаційної таблиці представлено в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
| Рівні класифікації | ||||||
| 0 | 1 | 2 | 3-5 | |||
| Необхідно, щоб дерево властивостей забезпечувало
|
Покращення результатів аналізу, що отримуються при застосуванні дерева з урахуванням того, що: | для дерева як приватного випадку класифікації повинні виконувати вимоги: | розподіл по рівній основі | |||
| винятковість | ||||||
| коректованість | ||||||
| Для дерева як інструменту оцінки якості повинні виконуватися вимоги: | універсальність |
Табл. 4.2 | ||||
| визначеність | ||||||
| точність | ||||||
| практичність | ||||||
|
Зменшення витрат часу на досягнення отримуваних результатів, для чого необхідно:
| зменшення витрат на побудову дерева |
Табл. 4.3 | ||||
| зменшення витрат на застосування дерева | ||||||
Введені в табл. 1 визначення дозволяють в досить компактній формі представити нормативну класифікацію.
Основні вимоги, зазначені на рівні (3–5) табл. 1, являють собою правила побудови будь-яких дерев властивостей. Визначення і обґрунтування кожного з цих правил дається нижче відповідно до його місцезнаходженням (табл. 4.2).
Розподіл по рівній основі. Стосовно до дерева це загальновідома для кожної класифікації вимога означає, що для будь-якої групи властивостей, має бути єдина для всіх властивостей групи ознака поділу.
Винятковість. Це правило побудови будь-якої класифікації, хоча в явному вигляді формулюється порівняно рідко, але мається на увазі завжди. Стосовно дерева воно виражає вимогу, щоб властивості, що входять до групи, взаємно виключали одна одну.
|
|
|
Коректованість. Це правило побудови класифікацій означає, що класифікація повинна бути відкритою, тобто допускає можливість внесення або виключення з неї окремих елементів. (Таким чином, структура дерева повинна дозволяти додавати або виключати з нього окремі властивості).
Таблиця 4.2
| Рівні класифікації | |||
| 3 | 4 | 5 | |
| Універсальність |
незалежно від ситуації оцінки | облік взаємозв'язків у системі «людина - середа - об'єкт» | |
| жорсткість структури початкових рівнів дерева | |||
| в залежності від ситуації оцінки | облік витрат і результатів | ||
| Визначеність |
незалежно від ситуації оцінки | аксіологічна спрямованість формулювань властивостей | |
| споживча спрямованість формулювань властивостей | |||
| функціональна спрямованість формулювань властивостей | |||
| правильний облік суб'єкта оцінки | |||
| в залежності від ситуації оцінки | ясність ознаки поділу | ||
| Точність |
незалежно від ситуації оцінки | необхідність і достатність числа властивостей | |
| однозначність тлумачення формулювань властивостей | |||
| еталонне число властивостей | |||
| повнота врахування особливостей споживання об'єкта | |||
| неприпустимість залежних властивостей | |||
|
в залежності від ситуації оцінки | випадковий характер розташування властивостей | ||
| мінімум властивостей в групі | |||
| Практичність |
незалежно від ситуації оцінки | одночасність існування властивостей | |
| максимальна висота дерева | |||
| в залежності від ситуації оцінки | можливість оцінки інших об'єктів за допомогою піддерев | ||
Таблиця 4.3
| Рівні класифікації | |||
| 3 | 4 | 5 | |
| Зменшення витрат на розробку дерева |
незалежно від ситуації оцінки | виключення властивостей надійності | |
| перевага правостороннього дерева | |||
| перевага табличній форми дерева | |||
| коректованість | |||
| в залежності від ситуації оцінки | виключення однаково виражених властивостей | ||
| Зменшення витрат на застосування дерева |
незалежно від ситуації оцінки | перевага ознак поділу меншої розмірності | |
| виключення мало важливих властивостей | |||
| необхідність і достатність числа властивостей в групі | |||
| виключення властивостей надійності | |||
| в залежності від ситуації оцінки
| виключення однаково виражених властивостей | ||
| мінімум властивостей в групі | |||
| неповне дерево при спрощеній оцінці | |||
| наближене формулювання показників властивостей | |||
Таким чином, перший принцип кваліметрії може бути сформульовано таким чином: властивість і-го рівня визначається відповідними властивостями (і +1)-го рівня (i=0, 1, 2,…m).
Другий принцип кваліметрії: вимірювання окремих властивостей або самої якості в цілому в кінцевому підсумку повинно завершуватися обчисленням відносного показника (оцінки) якості К.
З другого принципу випливає, що неправильно оцінювати якість будь-якого об'єкта, попередньо не уточнивши, які до нього пред'являються вимоги або іншими словами, в яких умовах буде споживатися цей об'єкт.
Таким чином, можна вважати, що будь-яка оцінка якості якого - небудь об'єкта залежить від того, для якої мети і для яких умов застосування робиться ця оцінка. Тому один і той же об'єкт може мати декілька різних оцінок якості.
Третій принцип кваліметрії: оцінка (відносний показник, рівень) якості (К) визначається в кваліметрії з точки зору не індивідуальної потреби окремої людини, а з точки зору суспільної потреби, в ролі якої часто фігурує середня потреба більшості членів суспільства.
Четвертий принцип кваліметрії може бути сформульовано таким чином: різні шкали вимірювання абсолютних показників властивостей якості Pij обов'язково повинні бути трансформовані в одну загальну шкалу.
П'ятий принцип кваліметрії: кожна властивість якості визначається двома числовими параметрами – відносним показником К і вагомістю М.
Шостий принцип кваліметрії: сума вагомостей властивостей одного рівня є величина постійна.
Сьомий принцип кваліметрії: вагомість і оцінка властивостей і-го рівня визначається вимогами з боку пов'язаної з ним властивості (і -1) - го рівня.
Контрольні запитання для перевірки знань:
1. Дайте визначення «дереву властивостей».
2. Що розуміють під «групою властивостей».
3. Назвіть принципи кваліметрії.
Змістовий модуль 2
ПРЕДМЕТНА КВАЛІМЕТРІЯ
Лекція 5. Якість продукції.
(2 години)
План лекції:
5.1. Класифікація промислової продукції.
5.2. Алгоритм оцінювання якості.
Рекомендована література: [1, 3, 20-25]
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1002; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!