Порядок складання об’єктних кошторисів



Об’єктні кошториси складаються на об’єкти в цілому за типовою формою шляхом підсумування робіт та витрат по наступним графам кошторисної вартості: „будівельних робіт”, ”монтажних робіт”, „устаткування, меблів і інвентарю”, „інших витрат”. За даними локальних кошторисів в об’єктні кошториси вноситься кошторисна трудомісткість і кошторисна заробітна плата.

Якщо вартість об’єкта може бути визначена за одним локальним кошторисом, то об’єктний кошторис не складається, а роль об’єктного кошторису виконує локальний кошторис.

При збігу понять „об’єкту” і „будови” до Зведеного розрахунку вартості будівництва включаються дані із такого кошторису.

В об’єктному кошторисі наводяться дані вартості на 1 м3 об’єму, на 1 м2  площі будівель і споруд, на 1 п. м довжини мереж.

За підсумком об’єктного кошторису показуються зворотні суми, що визначені в усіх локальних кошторисах, які відносяться до даного об’єкта.

В об’єктних кошторисах підсумкові цифри з локальних кошторисів зазначаються в тис. грн. та тис. люд.-год. Номери об’єктних кошторисів включають дві цифри номера глави Зведеного кошторисного розрахунку та дві цифри номера рядка в главі.

Порядок складання локальних та об’єктних кошторисних розрахунків та кошторисних розрахунків на окремі види витрат

Локальні та об’єктні кошторисні розрахунки розробляють за формами локальних та об’єктних кошторисів замість локальних та об’єктних кошторисів у тих випадках, коли:

а) обсяги робіт і розміри витрат ще остаточно не визначились і підлягають уточненню при розробці робочої документації;

б) обсяги робіт, характер і методи їх виконання уточнюються в процесі будівництва.

На підставі уточнень складається об’єктний (локальний) виконавчий кошторис.

Локальний і об’єктний кошторисні розрахунки складаються в поточному рівні цін на трудові і матеріально-технічні ресурси на підставі архітектурно-будівельних і технологічних рішень Ескізного проекту, ТЕО інвестицій, Проекту або Робочого проекту з використанням укрупнених ресурсних кошторисних норм та показників вартості будівництва, а також інших укрупнених нормативів.

При відсутності укрупнених кошторисних нормативів для складання кошторисних розрахунків приймаються вартісні показники об’єктів-аналогів, а при їх відсутності або великій трудомісткості розрахунків допускається використання укрупнених показників вартості окремих конструктивних елементів та видів будівельно-монтажних робіт, обчислених за проектами, що мають аналогічні проектні рішення. При цьому враховуються розбіжності в технологічних, конструктивних, об’ємно-планувальних та інших проектних рішеннях, розмірах загальновиробничих витрат шляхом зміни кошторисних даних об’єкта-аналога і приведення їх у відповідність з нормами будівельного і технологічного проектування до характеристик об’єкта, що проектується. З цією метою вартість за кошторисом до робочих креслень об’єкта-аналога коригується по окремим параметрам будівлі або споруди (зміни числа поверхів, ширини і довжини прогонів, кроків несучих конструкцій) або по окремим конструктивним елементам і видам робіт.

Вибір одиниці виміру при складанні кошторисних розрахунків за даними кошторисів до робочих креслень аналогічних об’єктів проводиться залежно від типу будівлі (споруди) або виду конструктивного елемента (виду робіт). Наприклад, для будівель ─ 1 м3 об’єму або 1м2 виробничої (загальної, робочої) площі; для лінійних споруд ─ 1 км довжини;для конструкцій покриття або перекриття ─ 1м2 площі конструкцій тощо

Одиниця виміру, на яку наводиться вартість по об’єкту-аналогу, повинна найвірогідніше відображати конструктивні і об’ємно-планувальні особливості об’єкта. За необхідністю показники об’єкта-аналога включається цінова поправка для приведення вартісних показників до поточного рівня.

Кошторисні розрахунки окремих видів витрат складаються, якщо ці види витрат не враховані в кошторисних нормативах.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 70; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ