Визначення витрат на розробку проектно-кошторисної документації та супутніх витрат
Вартість проектно-вишукувальних робіт ─ це сума коштів, необхідних для відшкодування прямих та загально-виробничих витрат, понесених проектною організацією при виконанні зазначених робіт, з урахуванням нормативних витрат матеріально-технічних ресурсів, вільних цін, податків, зборів та обов’язкових платежів, а також економічно обґрунтованого кошторисного прибутку та адміністративних витрат.
Правила (ДБН Д.1.1-7-2000) передбачають визначення вартості проектно-вишукувальних робіт двома методами:
─ на основі діючих в Україні збірників цін на проектно-вишукувальні роботи з використанням відповідних коефіцієнтів і індексів для будівництва об’єктів усіх галузей і підгалузей національної економіки;
─ застосуванням усереднених відсоткових показників вартості проектних робіт до вартості будівельно-монтажних робіт для будівництва об’єктів житла і соціальної сфери.
Базою визначення проектних робіт за усередненими відсотковими показниками є вартість будівельно-монтажних робіт за номенклатурою
глав 1-9 (графи 4-5) ЗКР. Показник вартості проектних робіт приймається за Додатком 1 до ДБН Д.1.1-7-2000 в залежності від кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт і категорії складності об’єктів будови.
Категорія складності об’єктів будови, що проектується встановлюється виконавцем проектних робіт разом з замовником в залежності від типу об’єктів будови на підставі „Переліку об’єктів за категоріями складності, наведеного в Додатку 6 до ДБН Д.1.1.-7-2000, виходячи з питомої ваги кожного об’єкта в складі будови.
|
|
|
У випадку, коли об’єкт, що проектується, в Додатку 6 не найдений, то вибір категорії складності проводиться за Додатком 7 (ДБН Д.1.1.-7-2000).
Кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, необхідних для проведення будівельно-монтажних робіт, а також для обслуговування працівників будівництва в межах будівельного майданчика з урахуванням можливості пристосування й використання для потреб будівництва існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу визначаються калькуляційним методом за даними проекту організації будівництва, або за усередненими відсотковими показниками, що надаються Держбудом. Усереднені показники обчислені за видами будівництва і виражені у відсотках від вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-7 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва
(Додатки 6, 7 до ДБН Д.1.1.-1-2000).
Якщо розмір коштів на зведення і розбирання титульних тимчасових будівель і споруд визначено за усередненими показниками, то вони є лімітом на відшкодування цих витрат підрядника.
|
|
|
Витрати зі спорудження, складання, розбирання, амортизації, поточного ремонту і переміщення не титульних тимчасових будівель і споруд враховуються в загальновиробничих витратах
Додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період просто неба та в приміщеннях, що не обігріваються, при температурі зовнішнього повітря нижче 00С визначаються за усередненими показниками, що надаються Держбудом, розрахованими за видами будівництва і виражені у відсотках від вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-8 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (Додатки 8-9 до ДБН Д.1.1.-1-2000). Ці показники є середньорічними і враховують усі додаткові витрати, пов'язані з ускладненням виконання робіт в зимовий період. Визначений за усередненими показниками розмір коштів є лімітом на відшкодування підряднику зазначених витрат тільки при виконанні робіт у зимовий період.
Додаткові витрати при виконанні робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +270С визначаються за усередненим відсотковим показником, який складає 0,35% від вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-8 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (п. 3.1.15.3 ДБН Д.1.1.-1-2000). Ці кошти є лімітом на відшкодування цих витрат тільки при виконанні робіт у зазначених умовах.
|
|
|
Частина коштів на супутні роботи і витрати що враховуються в
главах 1, 9 Зведеного кошторисного розрахунку ─ кошти пов'язані з відведенням і освоєнням території будівництва (глава 1); кошти на додаткові витрати при виконанні протипаводкових заходів, витрати на утримання та відновлення діючих постійних автодоріг, витрати пов'язані з випробуванням паль, витрати на проведення геолого-розвідницьких робіт (глава 9) ─ визначаються або на підставі чинних нормативних документів, або на підставі даних проекту (робочого проекту) за локальними та об’єктними кошторисами (розрахунками).
Кошти на перевезення працівників будівельно-монтажних організаційавтомобільним транспортом розраховуються або калькуляційним методом на основі даних будівельної організації, або як ліміт коштів за усередненим відсотковим показником, що складає 1,5% від кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-8 Зведеного кошторисного розрахунку (п. 3.1.16.6 ДБН Д.1.1.-1-2000).
Решта супутніх робіт івитрат (глави 1,9 ЗКР), характер і методи яких не можуть бути визначені при проектуванні і уточнюються в процесі будівництва, відшкодовуються підряднику за рахунок коштів на покриття ризиків.
|
|
|
Визначення розмірів супутніх витрат, що враховуються в главах
10 ,12 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, встановлюється окремими чинними нормативними документами:
Витрати на утримання служби замовника (включаючи витрати натехнічний нагляд) визначаються в розмірі 2,5% від вартості будівництва за підсумком глав 1-9, графа 8 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (п. 2.8.13 ДБН Д.1.1.-1-2000).
Витрати, пов'язані з проведенням тендерів, визначає замовник. Розмір цих витрат, як правило, не перевищує 0,8% від загальної кошторисної вартості будівництва за підсумком глав 1-9 ЗКР вартості будівництва (п.2.8.13 ДБН Д.1.1.-1-2000).
Витрати, пов'язані з формуванням страхового фонду документаціїУкраїни, визначаються в розмірі 0,2% від кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт за підсумком глав 1-9, графи 4 та 5 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (п. 2.8.13 ДБН Д.1.1.-1-2000).
Вартість комплексної державної експертизи визначається за „Порядком визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
5 квітня 2006р. № 427 шляхом застосування усереднених відсоткових показників до розрахункової кошторисної вартості будівництва (сума вартості будівельно-монтажних робіт і вартості устаткування з
коефіцієнтом 0,1) за підсумком глав 1-9 Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (Додаток до зазначеного Порядку). При визначені вартості комплексної державної експертизи залежно від стадії проектування до зазначених показників застосовуються такі коефіцієнти:
─ для техніко-економічних обґрунтувань та розрахунків, ескізних проектів ─ 0,6;
─ для робочих проектів ─ 1,1.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 341; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!