ПИТАННЯ 39. Матеріальна відповідальність державних службовців
Матеріальна відповідальність згідно трудового права - це обов'язок працівника, службовця відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, в межах І порядку встановленому законодавством.
Матеріальна відповідальність державного службовця настає за службову провину, в результаті якої заподіяна матеріальна шкода державі (підприємству, установі, організації).
Відповідальність виражається у відшкодуванні державним службовцем заподіяної ним майнової шкоди. Відшкодування шкоди не розглядається як дисциплінарне стягнення і може застосовуватися поряд з ним.Матеріальна відповідальність за шкоду заподіяну державі, настає при наявності:
• реальної (прямої) шкоди;
• безпосереднього причинного зв'язку між провиною та шкідливими наслідками, що наступили (шкодою);
• провини правопорушника в заподіянні шкоди;
• якщо винні дії не містять складу злочину.
Матеріальна відповідальність настає в адміністративному порядку, або за рішенням суду.
Матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну установі, організації під час виконання службових обов'язків, покладається на службовцяза умови, якщо шкода заподіяна з його вини. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною грошового
70
^.оцщання службовця і не повинна перевищувати повного розміру '••яної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. ^визначенні розміру шкоди враховується тільки пряма дійсна шкода /неодержані доходи не враховуються).
|
|
|
За збиток, заподіяний установі, організації під час виконання службових обов'язків, службовці, з вини яких заподіяна шкода, несуть удюріальну відповідальність у розмірі прямої шкоди, але не більш свого середньомісячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середньомісячний заробіток допускається лише у випадках. визначених законодавством.
У відповідності зі статтею 134 Кодексу законів про працю працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їхньої вини підприємству, установі, організації, у наступних випадках коли:
• між працівником І підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
• майно та Інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
• шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь. переслідуваних у кримінальному порядку;
|
|
|
• шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
• шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі приїх виготовленні, а також Інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
• відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;
• шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;
• службова особа, винна в незаконному звільненніабо переведенні працівника на іншу роботу.
Законодавство про працю не поширюється на ^Йсьиовослужбовців.
Майнова відповідальність співробітників органів внутрішніх ^Рав, податкової служби може передбачатися контрактом про службу.
ПИТАННЯ 40. Підприємства І установи як суб'єкти адміністративного права Суб'єкт адміністративного права - особа (організація), що
71
відповідно до чинного законодавства є учасником управлінських відносин, що регулюються нормами адміністративного права, і наділена певними правами І обов'язками в сфері державного управління.
|
|
|
Підприємства І установиє колективними суб'єктами адміністративного права.
Підприємство- самостійний господарюючий суб'єкт, створений для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.
Установа виконує соціально-культурні або адміністративне-політичні функції. Установи створюють соціальні цінності в переважно невиробничого характеру (наприклад, установи освіти, охорони здоров'я).
Розбіжності між підприємствами та установами полягають в результатах їх основної діяльності.
Підприємства та установив залежності від видів власності можуть бути розділені на:
• державні;
• муніципальні (районного, міського, селищного і сільського значення);
• приватні;
• громадські;
• змішаних форм власності.
В залежності від організаційно-правових форм розрізняють:
• повні товариства;
• довірчі товариства;
• товариства з обмеженою відповідальністю;
• відкриті й закриті акціонерні товариства;
• державні та муніципальні;
• виробничі кооперативи.
В залежності від галузевої спвціалізацїї підприємства і установи поділяються на:
• промислові (заводи, фабрики, ша)сти. рудники, комбінати та ін.);
|
|
|
• сільськогосподарські (радгоспи, фермерські господарства та Ін.);
• будівельні (будівельні управління, кооперативи та ін.);
• транспортні (підприємства залізничного транспорту, підприємства водяного транспорту, аеропорти, підприємства цивільної авіації та ін.);
• зв'язку (вузли зв'язку, поштамти, телеграфи та ін.);
• торгівлі (універмаги, гастрономи та ін.);
• житлово-комунальні (ЖЕУ та ін).
Адміністративно-правовий статус підприємства (установи) - комплекс прав і обов'язків, які підприємство (установа)
77
.^Дуяяс і реалізує в процесі здійснення наступних дій:
• створення підприємства (установи)за рішенням власника удйна чи уповноваженого ним органу, абоза рішенням трудового ддпекгиву підприємства (установи);
• державна реєстрація, що здійснюється місцевим органом державної влади за місцем перебування підприємства (установи);
• одержання дозволу на заняття певними видами діяльності, що вдається в адміністративному порядку місцевим органом державної
впади;
• формування органу управління справами;
• визначення кола питань і повноважень вищестоящих державних органів у відношенні підприємства (установи);
• ведення і представлення бухгалтерської та статистичної звітності
В числогарантій прав підприємства входять деякі міри адміністративно-правового характеру:
• недопущення відмови в реєстрації підприємства (установи) за мотивами недоцільності;
• заборона втручання органів держави в діяльність підприємства (установи), за винятком випадків, передбачених законодавством;
• захист майна підприємства від незаконного вилучення;
• недопущення монопольного положення на ринку окремих підприємств і недобросовісної конкуренції.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 397; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!