ПИТАННЯ 34. Державний службовець. Види державних службовців
Державний службовець - це особа, яка займає певну посаду в державних органах або їх апараті, здійснює на професійній основі діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави, наділена у зв'язку з цим відповідними службовими повноваженнями та одержує за це заробітну плату за рахунок державних коштів.
Державні службовці мають як загальні обов'язки та права, так і конкретні обов'язки та права, які визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.
Державний службовецьповинен:
• сумлінно виконувати свої службові обов'язки;
• шанобливо ставитися догромадян, керівників І співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;
• не допускатидій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинутина репутацію державного службовця.
Державному службовцюзабороняється:
• брати участь у діях. що суперечать національним інтересам України, ускладнюють функціонування державних органів;
• вчиняти дії, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища в корисливих цілях у власних інтересах, а також Дії.які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;
• виявляти всупереч інтересам справи упередженість або "рихильність до будь-якого підприємства, установи, організації, органу, 00 єднання громадян або конкретної особи;
|
|
|
59
• проявляти бюрократизм вщомчість і місництво
Якуже зазначалось, державна служба нерозривно пов'язана із зайняттям посади Закон про державну службудає наступне визначення посади
Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень
Посада як первинна структурна частка державного органу виражає характер і зміст службової діяльності особи, уособлює в собі компетенцію службовця, коло його владних повноважень, обов'язків і прав щодо реалізації завдань і функцій держави в процесі організації діяльності певного державного органу, визначає його місце в ієрархічній структурі апарату цього органу
В ст 2 закону "Про державну службу" дається наступне визначення поняття посадових осіб
Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату інші державні службовці на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій
|
|
|
Посадові особи порівняно з іншими державними службовцями несуть, як правило, посилену матеріальну, дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність
Представники влади - це ті державні службовці, які мають право ставити юридично-владні вимоги, давати вказівки, робити приписи та застосовувати заходи адміністративного впливу щодо органів та осіб. які не зв'язані а ними службовими відносинами і не знаходяться в їхньому підпорядкуванні, -тобто щодо так званих третіх осіб (це працівники міліції та різних державних інспекцій, судово-прокурорські працівники, працівники державної податкової адміністрації тощо)
Чинне законодавство про державну службу передбачає класифікацію посад державних службовців, основними критеріями якої є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу Прийняття на державну службу просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов'язаних зі службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються
|
|
|
Встановлюєтьсясім категорій посад державних службовців в межах яких присвоюється15 рангів державних службовців (в межах кожної категорії може бути присвоєно три ранги)
Підпроходженням державної служби розуміється сукупність
60
шоидичних фактів, пов'язаних з виникненням, зміною та припиненням двржавно-службових відносин а саме з прийняттям на державну д^жбу, службовою кар'єрою (просуванням по службі) та припиненням служби (звільненням чи відставкою)
Службовцю при прийнятті на державну службуприсвоюється пангу межах відповідної категорії посад
Прийняття на державну службу та заміщення посад здійснюється різними способами, зокрема, шляхом призначення, за контрактом конкурсного відбору, обрання, самостійного добору і власного волевиявлення компетентних посадових осіб згідно зі штатним розписом і категорією та ін
Громадяни, які вперше зараховуються на державну службу приймають Присягу, текст якої ними підписується й надалі зберігається за місцем роботи
Законом встановлені певніобмеження, пов'язані з проходженням державної служби
Державний службовець не має права:
• займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників, крім випадків, передбачених чинним законодавством. або бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, де він працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності а також медичної практики),
|
|
|
• сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності з метою одержання за це винагороди у грошовому чи іншому вигляді. послуг, пільг.
• самостійно або через представника входити до складу керівних органів підприємств, господарських товариств тощо. організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.
• приймати подарунки чи послуги від фізичних або юридичних осіб у зв'язку із своєю службовою діяльністю
Державні службовці не можуть брати участі у страйках та вчиняти ^ш* Дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України Зокрема, такі додаткові обмеження, спрямовані на попередження корупції, встановлені законом Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 р, за порушення яких передбачена посилена адміністративна відповідальність аж до звільнення з посади або іншого усунення від виконання функцій держави та заборони займати посади в державних органах та їх апараті протягом 3-х років із дня звільнення
Службова кар'єра державного службовця передбачає його 61
просування по службі, яке здійснюється шляхом зайняття більш високої посади або шляхом присвоєння йому більш високого рангу.
На державних службовців поширюються загальні положення законодавства про працю з урахуванням певних особливостей того чи іншого виду служби та законодавства, що його регулює (в органах внутрішніх справ, наприклад, це закон "Про міліцію", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом від 29 липня
1991 р. та ін.).
Службова кар'єра закінчується припиненням державної служби. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про
працю України,державна служба припиняється у разі:
• порушення умов реалізації права на державну службу;
• недотримання пов'язаних із проходженням державної служби
вимог;
• досягнення державним службовцем граничного віку
проходження державної служби;
• відставки державних службовців, які займають посади першої
або другої категорій;
• виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають
перебуванню державного службовця на службі;
• відмови державного службовця від прийняття або порушення
Присяги;
• неподання або подання державним службовцем неправдивих
відомостей щодо його доходів.
Зміна керівників або складу державних органів не може бути
підставою для припинення службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників (крім державних
службовцівпатронатної служби).
Законодавством про державну службу передбаченограничний вік перебування на державній службі, який становить 60 років для
чоловіків І 55 років для жінок.
Для проведення єдиної державної політики та функціонального управління державною службою створеноГоловне управління державної служби України (Головдержслужба України). Поло ження про яке затверджено указом Президента України від 2 жовтня 1999 р. Головдержслужба України як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом підконтрольний і підзвітний Президентові України, здійснює функціональне управління державною службою, забезпечує реалізацію загальних напрямів державної політики у сфері державної служби в державних органах та їх апараті.
З метою підвищення ефективності державної служби, її реформування указом Президента України від 11 лютого 2000 р. "Про підвищення ефективності системи державної служби" при
62
Президентові України утворено Координаційну раду з питань державної служби. Положення про яку затверджено указом Президента України від 21 березня 2000 р. Уряду країни доручено розробити стратегію реформування системи державної служби.
Указом Президента України від 11 лютого 2000 р. "Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів" Кабінету Міністрів України доручено переглянути нормативно-правові акти щодо оплати праці державних службовців з метою забезпечення залучення на державну службу здібних, перспективних фахівців, заінтересованих у результатах своєї праці, та підвищення стимулюючої ролі посадових окладів в оплаті праці. Крім того. уряду доручено доопрацювати законопроект про внесення змін до Закону України"Про державну службу" з метою вдосконалення класифікації посад, посилення статусу керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підвищення щодо них кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності.
Указом Президента України "Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні" від 14 квітня 2000 р. передбачені заходи щодо оптимізації управління державною службою, удосконалення класифікації посад держслужбовців та їх адміністративної культури, підвищення їх професійного навчання та Інші заходи реформування державної служби в Україні.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 410; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!