ПИТАННЯ 35. Адміністративно-правове регулювання порядку проходження державної служби
1. Право надходження на державну службу мають тільки громадяни України незалежно від походження, соціального стану, матеріального становища, расової та національної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір.
При надходженні на державну службу, а також при її проходженні не допускається встановлення обмежень чи переваг в залежності від статі, раси. національності, мови, походження, майнового і посадового становища, місця проживання, відношення до РвпіпТ, належності до громадських об'єднань, створених в порядку, передбаченому законодавством.
Громадянин не може бути прийнятий на державну службу і зн93^итися на державній службі у випадках:
• визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним рішенням ^ДУ, що вступили в законну силу;
• позбавлення його правазаймати державні посади державної
63
служби протягом визначеного терміну рішенням суду, що вступили в законну силу;
• наявності підтвердженого висновком медичної установи захворювання, що перешкоджаєвиконанню ним посадових обов'язків;
• відмовлення від проходження процедури оформлення допуску до відомостей, що містять державну та Іншу охоронювану законом таємницю, якщо виконання посадових обов'язків на державній посаді державної служби, на яку претендує громадянин, пов'язано з використанням таких відомостей;
|
|
|
• близьких родинних зв'язків (батьки, чоловіки, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки і діти чоловіків) з державним службовцем, якщо їхня державна служба зв'язана з безпосередньою підлеглістю чи підконтрольністю одного з них іншому;
• наявності громадянства іноземної держави,за винятком випадків, якщо доступ до державної служби урегульований на взаємній основі міждержавними угодами.
Громадянин поступає на державну службу на умовах трудового договору, що укладається на невизначений термін чи на термін не більш п'яти років.
2. Для визначення рівня професійної підготовки і відповідності державного службовця займаній державній посаді державної служби, а також для вирішення питання про присвоєння державному службовцю кваліфікаційного розряду проводиться йогоатестація. Атестація проводиться не частіше одного разу в два роки, але не рідше одного разу в чотири роки.
3. Для державних службовців передбаченепереміщення за посадою:
• на вищестоящі посади;
• на нижчестоящі посади;
• на рівнозначні (у зв'язку з необхідністю).
4. Державна служба припиняється при звільненні державного службовця, у тому числі в зв'язку з виходом на пенсію.
|
|
|
Крім основ, передбачених законодавством України про працю, звільнення державного службовця може бути здійснене з ініціативи керівника державного органа у випадках:
• досягнення державним службовцем граничного віку проходження державноїслужби (граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок). У разі необхідності керівникдержавного органу за погодженням з Начальником Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів Україниможе продовжити термін перебування на державній службі, алене більш як на п'ять років. У виняткових випадках після закінчення цього терміну державні службовці можуть бути залишені на
64
державній службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного державного органу.
• припинення громадянства України;
• недотримання обов'язків і обмежень, установлених для державного службовця;
• розголошення відомостей, що становлять державну Й іншу охоронювану законом таємницю;
• відмовлення службовця від переведення в іншу місцевість;
• виникнення інших обставин, передбачених законодавством.
|
|
|
ПИТАННЯ 36. Основи адміністративно-правового статусу державних службовців.
Адміністративно-правовий статус державних службовців
характеризується наступнимиознаками:
• права та обов'язки державних службовців встановлюються, як правило, в межах компетенції органів, у яких вони перебувають на державній службі;
• діяльність державних службовців підпорядкована здійсненню задач, покладених на відповідний орган, і носить офіційний характер;
• службові права та обов'язки державних службовців мають єдність, своєрідність якого полягає в тому, що їх права одночасно є обов'язками (права повинні використовуватися в інтересах служби), а обов'язки - правами (інакше обов'язки не можна буде здійснити);
• здійснення службовцями службових прав і обов'язків гарантується законодавством;
• законні розпорядження І вимоги державних службовців повинні виконувати всі, кому вони адресовані;
• державні службовці мають право на просування по службі;
• передбачено обмеження загальногромадянських прав та обов'язків державних службовців з метою підвищення ефективності службової діяльності;
• для державних службовців передбачені визначені пільги, а також підвищена відповідальність за вчинені ними правопорушення.
|
|
|
Загальногромадянські права і обов'язки державних службовців такі ж, як і в інших громадян. Цивільні права і свободи державних службовців обмежені законом з метою нормального функціонування державної служби.
Службові обов'язки і права надаються державним службовцем для ефеюивного здійснення службової діяльності на займаній Державній посаді. Службові права й обов'язки поділяються назагальні Для всіх державних службовців іспеціальні, володіння якими зв'язане з конкретними посадами.
Характер і обсяг спеціальних обов'язків та права державних
65
службовців залежать від правового положення органу, у якому вони перебувають на службі Наприклад, спеціальними є обов'язки і права податкового інспектора в області контролю за дотриманням податкового законодавства.
Длядержавних службовців передбачені особливі умови декларування доходів Так, особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої - сьомої категорій, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця першої і другої категорій, повинна подати також відомості про належні їй та членам П сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери Зазначені відомості подаються державним службовцем щорічно Порядок подання, зберігання і використання цих відомостей встановлюється Кабінетом Міністрів України.
До правового статусу державного службовця органічно входять норми, які встановлюють певні обмеження для службовця у зв'язку з державною службою Передбаченодва види обмежень. По-перше, це обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу Відповідно до них,не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які- визнані у встановленому порядку недієздатними, мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади, у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками.
Окрім перерахованих, законами України можуть бути встановлені Інші обмеження щодо прийняття на державну службу.
По-друге, обмеження, пов'язані з проходженням служби. До них належать: обмеження загального порядку; заборона на здійснення дій, що є корупційними; спеціальні, з метою попередження корупції, обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених виконувати функції держави.
Обмеженнязагального порядку, які полягають в тому, що державні службовці не можуть брати участь у страйках та чинити інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу
В порядку спеціальних обмежень (передбачені ст 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 р) державний службовець чи інша особа, уповноважена виконувати функції держави, не має права
• сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним та юридичнимособам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а також в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з
бб
устою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
• займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики),
• входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність
Державний службовець, який є посадовою особою, не має також права:
• сприяти, використовуючи своє посадове становище фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ. послуг, пільг або інших переваг,
• неправомірно втручатися, використовуючи своє посадове становище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень,
• бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, діяльність якого він контролює,
• надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
Особи.які претендують на зайняття посади в системі державної служби або на виконання інших функцій держави, попереджуються про встановлені щодо них обмеження. Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 353; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!