ПИТАННЯ 18. Види адміністративно-правових відносин
Існує декілька критеріїв класифікації адміністративних правовідносин.
1. Залежно від адміністративне - правового статусу суб’єктів , що беруть участь у правовідносинах існують наступні види адміністративно-правових відносин:
• між підпорядкованими суб'єктами виконавчої влади, що перебувають на різному організаційно-правовому рівні (вищестоящі і органи нижчого підпорядкування);
• між непідпорядкованими суб'єктами виконавчої влади, що знаходяться на однаковому організаційно-правовому рівні (два міністерства, адміністрації двох областей);
• між суб'єктами виконавчої владий державними об'єднаннями, підприємствами та установами, які знаходяться вїхньому організаційному підпорядкуванні;
• між суб'єктами виконавчої влади йдержавними об'єднаннями, підприємствами та установами,які не знаходяться в їхньому організаційному підпорядкуванні (фінансовий контроль, адміністративний нагляд);
• між суб'єктами виконавчої влади і виконавчих органів системи місцевого самоврядування;
• між суб'єктами виконавчої влади та недержавними господарськими й соціально-культурними об'єднаннями, установами (комерційні структури);
• між суб'єктами виконавчої влади і громадськими об'єднаннями;
• між суб'єктами виконавчої влади і громадянами. 2. Залежно від виконуваних функцій вони поділяються на регулятивні та правоохоронні.
До регулятивних належать ті, що пов'язані з реалізацією позитивних завдань державного управління. Це організація роботиапарату управління, керівництво нижчими структурами, задоволення запитів громадян тощо.
|
|
|
27
Правоохоронні відносини виникають між правопорушником і правозастосовчим органом (його посадовою особою). До них належать відносини, які є зв'язками з приводу відповідальності за адміністративні провини.
3. У залежності від конкретних цілей виникнення суспільних відносин виділяють:
• внутрішнівідносини, пов'язані з формуванням управлінських структур,визначенням основ взаємодії між ними і їхніми підрозділами, з розподілом прав іобов'язків, прав і відповідальностіміж працівникамиапарата органауправління. Сторони в цихвідносинах - супідрядні виконавчі органи, їхні структурні підрозділи,посадові особи;
• зовнішні - відносини, пов'язані з безпосереднім впливом на об'єкти, що не входять у систему виконавчої влади (наприклад, на громадян, громадські об'єднання, комерційні структури).
4. За характером юридичних фактів адміністративно-правові відносини поділяються на:
• спричиненіправомірними діями;
• спричиненінеправомірними діями.
5. Залежно від галузевої належності розрізняють наступні види адміністративно-правових відносин:
|
|
|
• матеріальні - суспільні відносини в сфері управління, що регулюються матеріальними нормами адміністративного права,
• процесуальні - відносини, що складаються в сфері управління в зв'язку з вирішенням індивідуально-конкретних справ, які регулюються адміністративно-процесуальними нормами.
ПИТАННЯ 19. Суб'єкти адміністративного права Суб'єкт адміністративного права - носій (власник) прав та обов'язків у сфері державного управління, які передбачені адміністративне - правовими нормами, здатний надані йому права реалізовувати, а покладені обов'язки виконувати.
Суб'єкти адміністративного права можуть стати суб'єктами адміністративних правовідносин,якщо мають місце:
• адміністративно-правові норми,що передбачаютьправа і обов'язкисуб'єкта;
• адміністративна правоздатність і дієздатність суб'єкта;
• підстави виникнення, зміни й припинення правовідносин. Адміністративна правоздатність - встановлена і
забезпечена державою можливість суб'єкта вступати в
адміністративно-правові відносини.
Адміністративна дієздатність - здатність суб'єкта
самостійно, осмисленими діями реалізовувати надані йому права і
|
|
|
виконувати покладені на нього обов'язки у сфері державного управління
28
Як суб'єктів адміністративного права можна розглядати державу, державні і недержавні організації. У цій ролі вонимають імперативну правоздатність. Однак у конкретних адміністративно-правовихвідносинах вони участі не беруть. Адміністративною -здатністюволодіють їхні органи виконавчоївлади чи управління. Суб'єкт адміністративно-правових відносин -особа або організація,які відповідно до чинного законодавства е учасниками управлінськихвідносин, що регулюються нормами адміністративного права, наділені певними правами й обов'язками в сфері державного управління і здатні їх здійснювати.
Суб'єкти адміністративного права (адміністративно-правових відносин) можуть бути індивідуальними і колективними.
Індивідуальні суб'єкти:
•громадяни України;
• іноземні громадяни;
• особи без громадянства.
Колективні суб'єкти:
а) державні організації:
• органи виконавчої влади (державного управління);
• державні підприємства, установи та їхні об'єднання;
• структурні підрозділи органів виконавчої влади, наділені власною компетенцією.
б) недержавні організації;
• громадські об'єднання (партії, союзи, громадські рухи і т.п.);
|
|
|
• трудові колективи;
• різні комерційні структури;
• органи місцевого самоврядування.
ПИТАННЯ 20. Громадяни як суб'єкти адміністративного права Обов'язки громадян у сфері державного управління.
1.Адміністративно-правовий статус громадян України - частина загального правового статусу, встановленого Конституцією України, Законом України "Про громадянство України" та іншими актами законодавства.
Адміністративно-правовий статус громадянина - комплекс прав і обов'язків громадян, закріплених нормами адміністративного права, а також гарантії реалізації прав і обов'язків (охорона законом і механізм захисту органами держави й місцевого самоврядування). Правове положення громадян визначається обсягом і характером адміністративної правосуб'єктності-
Елементами правосуб'єктності є:
• адміністративна правоздатність - здатність громадянина мати певні права, передбачені нормами адміністративного права, й
29
виконувати покладені на нього обов'язки в сфері державного управління. Моментом виникнення правоздатності є народження, а моментом припинення - смерть;
• адміністративна дієздатність - здатність громадянина своїми діями набувати та здійснювати права й обов'язки, передбачені нормами адміністративного права, а також нести відповідальність згідно з адміністративно-правовими нормами.
Види адміністративної дієздатності:
• повна-з 18 років;
• обмежена - з 16 років;
• часткова - з 7 років.
На адміністративну дієздатність впливає наявність у громадян певних захворювань (психічна хвороба, слабоумство). У силу зазначених обставин громадяни можуть бути визнані обмежено дієздатними або недієздатними.
Стаття 20 Кодексу про адміністративні правопорушення України говорить: "Не підлягає адміністративної відповідальності особа, що під час скоєння протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану".
2. В залежності від механізму реалізації права громадян підрозділяються на:
• абсолютні (безумовні) права -- права, якими особи користаються за своїм розсудом, а суб'єкти влади зобов'язані створювати умови і не заважати їхній реалізації та захищати їх (право на адміністративну скаргу, працевлаштування й т.п.);
• відносні права - права, для реалізації яких потрібно акт державного органа (наказ про призначення на посаду, ліцензія на здійснення певної діяльності).
В залежності від кола осіб, яким надаються права, і підстав їх виникнення розрізняють:
• загальні права громадян, що поширюються на всі галузі і сфери управління (наприклад, право громадян на участь у державному управлінні, право на оскарження дій державних органів і посадових осіб);
• спеціальні права - права громадян у тій чи іншій сфері або галузі управління (наприклад, у сфері економіки кожен громадянин має право на здійснення підприємницької діяльності).
По змісту виділяють наступні групи прав:
• право на участь у державному управлінні (право на державну службу, внесення пропозицій, одержання необхідних документів, припинення протиправних дій та ін.);
ЗО
. право на державну участь, сприяння, допомогу компетентнихорганізацій (одержання організаційної, технічної, епідеміологічної, медичної допомоги тощо);
• право на захист (основними формами реалізації права на захист е: адміністративна скарга, скарга, захист в адміністративно-юрисдикційному провадженні, право на допомогу недержавних організацій).
3. По ступеню можливості реалізації адміністративне-правові обов'язки громадян підрозділяються на:
• абсолютні - покладаються на кожного і не залежать від конкретних обставин (наприклад, дотримання законів, сплата встановлених податків і т.п.);
• відносні - виникають із правомірних дій. спрямованих на придбання прав і користування ними (обов'язок власника автомобіля - платити податки, які надходять у дорожні фонди й т.п.),
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 319; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!