ПИТАННЯ 21. Адміністративно-правові гарантії прав і свобод громадян



Споконвічним та універсальним гарантом прав громадян є закон. Будь-які владні структури і посадові особи зобов'язані діяти в рамках закону, і тільки в рамках закону вони можуть бути наділені властивостями організаційно-правових гарантів. Закон може виконуватифункцію гаранта при дотриманні наступних умов:

• положення, які містятьсяв законі, повиннібути адекватні економічній та політичній ситуації в країні,а також мати юридичну стабільність;

• відповідати високому рівню юридичної техніки;

• містити в собі конкретні норми й механізми їх реалізації;

• визначати коло державних органів і посадових осіб, на яких покладені обов'язки створюватиумови для реалізаціїправ і свобод;

• передбачати відповідальність органів іпосадових осіб за обмеження прав та обов'язків громадян;

Для забезпечення адміністративно-правових гарантій прав і свобод громадян сформульовані наступніположення:

• в Україні неповинні видаватися закони, щоскасовують чи применшують права та свободи людини й громадянина;

• обмеження прав можливо тількипри наявностіпевних обставин і повинне бути встановлено законодавством;

• визначено перелік прав і свобод, що підлягають обмеженню взагалі;

^^ • будь-які нормативні акти, що стосуються прав, свобод та обов'язків людини й громадянина, не можуть застосовуватися без офіційного опублікування.

31

Організаційно - правові гарантії можна підрозділити на два види:

судові, тобто такі, що реалізуються судами в процесі здійснення правосуддя. Порядок розгляду справ, що виникають з адміністрагтивно-правових відносин, встановлений законодавством про цивільне судочинство (справи по скаргах на дії державних органів і посадових осіб в зв'язку з накладенням адміністративних стягнень;

справипо скаргах на дії державних органів,громадських організацій І посадових осіб, які порушуютьправа і свободигромадян). Справи по економічних спорах,які виникають із адміністративних правовідносин, підвідомчіарбітражному суду (наприклад, справи про визнання недійсними цілкомабо частково ненормативнихактів державнихорганів, органів місцевогосамоврядування та іншихорганів, такими, що не відповідають законам та іншим нормативно-правовимактам та порушуютьправа і законніінтереси громадян);

адміністративні, тобто ті. що реалізуються в позасудовому порядку. В рамках управлінської компетенції посадові особи вправі, а в багатьох випадках - зобов'язані розглядати питання забезпечення адміністративно-правових гарантій прав громадян і вживати заходів для їх реалізації.

Конституцією України і Законом "Про звернення громадян" закріплене право громадянзвертатися особисто, а також направляти індивідуальні й колективнізвернення в державні органи і органи місцевого самоврядування.

Основні види звернень громадян:

пропозиція - звернення уваги на недосконалість організації, діяльності або регулювання в тій чи іншій області й визначення шляхів їх усунення;

• заява-звернення громадянина з приводу реалізації права або законного інтересу, не пов'язаного з його порушенням;

скарга - звернення в державні або інші офіційні органи, до посадових осіб, з приводу порушеного права чи законного інтересу громадянина.

ПИТАННЯ 22. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства

На території України поряд з її громадянами проживають Іноземці.До іноземців законодавство України відносить осіб, які належать докатегорії громадяніноземних держав і не є громадянами України, а такожосіб без громадянства, тобто осіб, які не належать до громадян будь-якої держави.

Конституція України ст.26 закріплюєза іноземцями ті ж права і свободи, що йза громадянами України, крім винятків, установлених самою Конституцією, законами та міжнародними угодами.

32

Особливості їх адміністративно-правового статусу визначаються колом спеціальних нормативних документів. Це, зокрема; Закон України "Про правовий статус іноземців" від 4 лютого 1994 р.;

постанова Кабінету Міністрів "Про тимчасовий порядок оформлення іноземним громадянам віз для перебування в Україні" від 26 лютого 1993 р-; Закон України "Про біженців" від 24 грудня 1993 р. та інші.

Аналіз нормативних документів показує, що права і свободи, встановлені для громадян України, рівною мірою стосуються й іноземних громадян. Іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що й громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, законами, а також міжнародними договорами України.

Іноземці е рівними перед законом незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.

Іноземні громадяни, щознаходяться на території України, та особи без громадянства підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питанняпро відповідальність за адміністративні правопорушення, скоєніна території України Іноземними громадянами, що відповіднодо діючих законів І міжнародних договорівкористаються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

Законодавство поділяє іноземних громадян на тих, щопостійно проживають на тих, щотимчасово перебувають на території України, а такожпроїжджаючих через територію України транзитом.

Постійно проживаючими є ті іноземні громадяни, які перебуваючи на території України мають дозвіл і посвідчення на проживання, видані органами внутрішніх справ. Іноземні громадяни, що перебувають на території України на інших законних підставах, -тимчасово перебуваючі.

Правосуб'єктність осіб, які знаходяться на території України і не є її громадянами, характеризуєтьсянаступними особливостями:

іноземні громадяни й особибез громадянства не можутьбути державними службовцями, займати деякіпосади, працювати ворганах внутрішніх справ;

• іноземні громадяни й особи без громадянства не допускаються ДО діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

' на іноземних громадян та осіб без громадянства не поширюється військовий обов'язок;

^^^^за ряд правопорушень до відповідальності можуть бути "ритягмуті тільки іноземні громадяни Й особи без громадянства;

тільки до іноземних громадянта осіб без громадянства

33

застосовується таке адміністративне стягнення, як видворення за межі України;

• іноземнігромадяни й особи без громадянства можуть в'їжджати натериторію України при наявності дозволу (виключення встановлене для громадянкраїн СНД, з якими укладені угоди про безвізовий в'їзд і виїзд);

• іноземнігромадяни і особи без громадянствапроживають і здійснюютьсвою діяльність на підставіспеціальних документів;

• для іноземних громадянможуть бутивстановлені обмеження в пересуванні тавиборі місця проживання;

• по території, відкритій для іноземців, вони можуть вільно пересуватися за умови повідомлення про це органів внутрішніх справ Після прибуття в пункт призначення вони повинні зареєструвати своє тимчасове перебування;

• при наявності обставин, встановлених законодавством, виїзд із України може бути не дозволений.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 335; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!