Зазначте причини та наслідки скасування кріпосного ладу в Галичині в середині ХІХ ст.



На початку 1848 р. у ряду Європейських країн, у тому числі і Австро-Угорщини, почалися буржуазно-демократичні революції. Уряд А-У змушений був відмінити кріпосне право(1848), щоб не допустити революційної кризи, відокремлюючи селян від революційного табору. Дії Авст. уряду спрямовані на посилення експлуатації селян, посилення інтенсифікації їхньої праці у комбінації з нестримною сваволею поміщиків зумовили зростання соцнапруження в суспільстві та відповідну реакцію селянських мас. Посилення експлуатації кріпацької праці спричинило деградацію та розррення селянських господарств. Посилення феодальної експлуатації не стумулювало процвітанню фільварково-панщінських господарств. Феодальні відносини, які гальмували не тільки розвиток сільского господарства, а й промислового виробництва Зах-Укр. земель. Ситуація ускладнювалася і колоніальною політикою Австрійської імперії. Отже, кріпосництво, занепад кріпосницьких маєтків, соц. напруження були основними причинами проведення селянської реформи. Це стало початковим кроком для проведення буржуазних реформ. Наслідком селянської реформи стала ліквідація юридичної залежності селянина проти поміщика, наділення селян землею, яка переходить у їхню власність, сплати селянами поміщикам вартості крітосних повинностей. Але юридично вільний селянин потрапляв в економічне кріпацтво. Суттево підірвало селянське господарство і сплата викупу за ліквідацію феодальних повинностей. Однак скасуваннякріпацтва, перетворення селянина на власника, отримання ним громадських прав відкрили шлях до модернізації аграрного сектору та переходу на катіталістичні рейки. Це сприяло пожвавлення сусп. руху З-У землях.

Зазначте причини та наслідки буржуазних реформ 60-70 років ХІХ ст. для  Наддніпрянської України.

Селянська реформа 1861 р.:

Причини:                                                                                   

-Подальше існування кріпосного ладу загрожувало перетворенню імперії на другорядну державу

-Кріпосне право сповільнювало темпи економічного розвитку країни

-Кріпосне право за своєю формою було схоже на рабство

Юридично вільне селянство не мало справжньої громадянської рівності з іншими верствами суспільства. Воно так і залишалося нижчим, податним станом – селяни отримували паспорт лише на рік, виконували рекрутську повинність, перебували в залежності від поміщика до того часу, доки не викуплять у власність землі, зберігалися тілесні покарання різками.

Реформа проводилася за рахунок селян, які мусили сплатити поміщику викуп. Формально цей викуп призначався за землю, а по суті, він був компенсацією за скасування феодальних повинностей.. Оскільки селяни не могли виплатити одразу всю суму, яка становила 11 річних податків з селянського двору, то посередником між поміщиками та селянами виступала держава.

Земська реформа 1864 р. :передбачала створення виборних місцевих органів самоврядування – земств. Діяльність земств суворо регламентувалася законом. Вони контролювали місцеве господарство, народну освіту, медичне обслуговування, шляхи сполучення. Уряд пильно стежив за діяльністю земств, не допускаючи обговорення на їхніх засіданнях політ. питань.

Судова реформа 1864 р. :базувалася на запровадженні низки прогресивних принципів: без становості судочинства, незалежності суддів від адміністрації, гласності судового процесу. Було запроваджено суд присяжних у карному судочинстві. Все це сприяло зростанню в народові громадянської самосвідомості, було практичним кроком до створення правової держави.

Військова реформа :замінила ненависну рекрутчину загальною військовою повинністю, скоротила термін військової служби до 6 – 7 років, заборонила тілесні покарання

Наслідки реформ 60-70рр.:

1. Реформи поклали початок капіталістичному розвитку Росії й Украї­ни, перетворивши феодально-кріпосницьку монархію на монархію як в економічній галузі (скасування кріпосного права), так і в політичній (бур­жуазні реформи 1864-1874 рр.).

2. Реформи сприяли більш швидкому капіталістичному розвитку країни.

3. Відбулася деяка демократизація суспільства, якщо порівнювати вну­трішню й зовнішню політику Миколи І та Олександра II.

4. Однак через те, що буржуазні реформи проводилися «зверху», у країні залишилося багато феодальних пережитків.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 301; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!