ЕТАП (1728-1734 РР.) - повернення Україні частини прав та вольностей.
1727-1734 рр. - знову дозволено вибори гетьмана і ним став Данило Апостол.
1727 р. - скасування Малоросійської колегії.
1728 р. - гетьман отримав „Решительные пункты", відповідно до яких: гетьман позбавлений права вести дипломатичні переговори з іноземними посольствами; генеральну старшину та полковників затверджував цар; на українській території скорочено російські війська; скасовано податки накладені Малоросійською колегією; під владу гетьмана було повернуто Київ.
Особливості цього етапу: формальне поновлення української автономії, фактично ж усе суспільне життя перебувало під контролем російської сторони.
3 ЕТАП(1734-1750 рр.) - посилення тиску на автономію України
Влада гетьмана Д.Апостола перейшла до тимчасового державного органу „Правління гетьманського уряду" Характерні риси цього етапу: втручання російських чиновників у суспільне життя; терор „Таємної канцелярії”; русифікація українського народу; під час Російсько-Турецької війни (1735-1739 рр.) Україна стала базою для російських військ.
ЕТАП (1750-1764 рр.) - тимчасове уповільнення процесу російської експансії
1750-1764 рр. - гетьманування К. Розумовського. 1754 р. - гетьману наказано складати фінансові звіти про прибутки та витрати Гетьманщини, ліквідовується митний кордон між Гетьманщиною та Росією; 1761 р. - Київ переходить під пряме правління Росії. Гетьман: провів судову реформу, наслідком якої Гетьманщину поділено на 20 повітів; починає скликати з'їзди старшин - Генеральні Збори; проведення модернізації війська: удосконалення артилерії, введено однакове озброєння та уніформа. Спроба добитися спадкового гетьманства для свого роду закінчилася втратою гетьманської булави.
|
|
|
ЕТАП (1764-1783 рр.) - остаточна ліквідація української автономії
1764 р. - зосередження влади в Україні в руках Другої Малоросійської колегії; 1775 р. - знищено Запорозьку Січ; 1781 р. - ліквідовано полкову систему на Гетьманщині та утворено 3 намісництва за російським зразком; 1783 р. - Указ Катерини II про закріпачення селян Лівобережжя; 1785 р. - українська знать зрівнювалась у правах з російським дворянством.
Отже, тотальний наступ російського царату на українські землі в XVIII ст. характеризувався прогресуючим обмеженням українських прав та вольностей; посиленням тенденцій централізації, уніфікації, русифікації; цілеспрямованим розколом українського суспільства (заохоченням чвар між старшиною та гетьманом, підбурюванням селян проти старшини); хижацькою експлуатацією людських та матеріальних ресурсів українських земель.
Питання до теми № 4 «Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій»
|
|
|
Уровень.
Укажіть декабристські організації, що розміщувалися в Україні у першій чверті ХІХ ст., зазначте час їх існування та найбільш відомих лідерів: Союз порятунку, Малоросійське товариство, З’єднані слов’яни, Південне товариство, Північне товариство, Любов до істині, Товариство об’єднаних слов’ян.
«Союз порятунку» (1816 р., Петербург) – дворянська таємна політична організація, яка ставила собі за мету шляхом воєнного перевороту встановити конституційну монархію та скасувати кріпосне право (30 осіб – брати Муравйови, С. Трубецькой, П. Пестель, Ф. Глінка). «Південне товариство» (1821 – 1826 рр., Тульчин) очолював П. Пестель. Програмний документ «Руська правда». «Товариство об’єднаних слов’ян» (1823 – 1826 рр., Новоград-Волинський), яке у 1825 р. приєдналося до Південного товариства (було створену четверту управу – Слов’янську (60 осіб). А. та П. Борисови., Малоросійське товариство 1821-1826рр. – Лукашевич, Кочубей.
Із переліку українських земель випишіть ті, що на початку ХІХ ст. перебували у складі Австрійської імперії, укажіть, за яких обставин вони потрапили під владу Габсбургів і на які адміністративні одиниці поділялися.
Унаслідок 1 (1772) та 3 (1795) поділів Польщі Східна Галичина відійщла до Австрійської імперії. Після укладення австро-турецької Константинопольської конвенції у 1775 р. під владою Австрійської імперії опинилася Північна Буковина. А з 17 ст. у її складі перебувало ще й Закарпаття під владою Угорського королівства.
|
|
|
Виберіть діячів пов’язаних із першою фазою Національного Відродження на Західній Україні, зазначте, до якого товариства вони входили і хронологічні межі існування товариства (Маркіян Шашкевич, Кость Левицький, Григорій Яхимович, Яків Головацький, Юліан Романчук, Михайло Куземський, Іван Вагилевич, Юліан Лаврівський).
Маркіян Шашкевич, Яків Головацький і Іван Вагилевич входили до суспільно-культурного обєднання «Руська Трійця» (1833-1837р.)
Випишіть культурних і громадських діячів першої фази Національного Відродження на Наддніпрянщині (зазначте її хронологічні межі), окресліть їх культурницьку діяльність: Іван Снігурський, Микола Маркевич, Володимир Антонович, Ізмаїл Срезневський, Іван Могильницький, Михайло Максимович, Йосип Левицький, Іван Котляревський.
1 фаза Національного Відродження – фольклорно-етнографічна. М. Максимович (етнограф, історик) видав серію збірок українського фольклору, Котляревський – засновник літературної укр.. мови, створив «Енеїду», письменник, Срезневський – філолог.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 295; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!