Зазначте, хто входив до Кирило-Мефодіївського товариства (окресліть роки існування товариства), з якою фазою Національного Відродження пов’язують діяльність товариства.
січень1846 – березень 1847, до складу входило 12 осіб, з них М. Костомаров, П. Куліш, Ю. Андрузький, Т. Шевченко., 3 фаза (політична) Нац. Відр.
Випишіть назву представницької інституції, що репрезентувала інтереси західних українців під час революції в Австрійській імперії наприкінці другої чверті ХІХ ст. (зазначте, що це були за події і коли вони відбувалися).
Після проголошення конституції на західноукраїнських землях пожвавився суспільний рух. В травні 1848р. у Львові виникає Головна Руська Рада на чолі з Г.Яхимовичем. (в 1851 була розпущена) Видали маніфест, в якому висувалася ідея єдиності з українцями Наддніпрянщини та поділу Галичини на 2 провінції. офіційна влада відкинула політичні вимоги, але пішлі на поступки у культурній сфері (почалось друкування газет укр.. мовою, заснування бібліотек, створення у Львові кафедри укр.. мови)
Випишіть програмні документи українського політичного товариств, що існувало у Києві наприкінці другої чверті ХІХ ст. (зазначте його назву та хронологічні межі існування), укажіть їх автора.
Кирило-Мефодіївське товариство(січень 1846 – березень 1847р.). «Статут товариства св. Кирила та Мефодія» (Білозерський), «Книга бутя українського народу»(Костомаров).
Випишіть політичні партії Наддніпрянської України початку ХХ ст., в програмах яких національне питання домінувало над соціальним, укажіть імена їх лідерів і час утворення.
|
|
|
Революційна українська партія – Антонович, Руссов, Мацієвич, Каменський, 1900 р.;
Українська народна партія – Міхновський, Шемети, Степаненко, 1902 р.
Випишіть військові операції часів Першої світової війни (укажіть хронологічні межі), які відбувалися на Україні. Зазначте час їх проведення.
1 світова війна 28 июля1914- 11 ноября 1918рр.
Галицька битва - (10 серпня – 13 вересня) 1914, Бруси́ловський прори́в - від 21 лютого – 18 грудня 1916 року
Уровень.
Визначте причини та наслідки скасування кріпосного ладу в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.
Питання про необхідність реформи наприкінці 50х років 19 ст. опинилося в центрі суспільно-політичного руху, в якому брали участь представники всіх станів суспільства. Опинившись перед вибором: або скасувати кріпосництво «зверху», або воно буде знищено масовим селянським бунтом, царат змушений був піти на реформи. Мета реформи – зміцнення монархічної влади, збереження панування на селі її опори – поміщиків. Суть: селяни одержували особисту свободу: поміщик не мав права купувати, продавати, дарувати селян; селяни могли тепер брати шлюб без дозволу поміщика; селяни могли поступити на службу або до навчальних закладів, переходити до інших верств населення (міщан, купців). Селяни одержали економічні права: могли самостійно укладати договори і торгові угоди; могли вільно займатися промислами чи торгівлею; мали право придбати рухоме та нерухове майно, вільно їм розпоряджатися та одержувати його у спадщину за законом. Селяни одержали право на власну землю: розмір селянської земельної ділянки визначався відповідно до закону і за узгодженням з поміщиком, за землю селяни повинні були виплачувати викуп (20% суми викупу одноразово); 80% суми уряд повинен був компенсувати у вигляді облігацій, а селяни повинні були виплачувати урядові цю суму в % протягом 49 років; до переходу на викуп селянин вважався тимчасово зобов’язаний повинен був працювати на панщині або сплачувати оброк. Змінилася система взаємин між поміщиком і селянином – поміщик не мав права встановлювати додаткові повинності.
|
|
|
Позитивні наслідки: дала потужній імпульс розвитку ринкових відносин; пожвавилася технічне переоснащення сільско-господарського виробництва; підвищилася врожайність сільско-господарських культур в результаті використання машин, поліпшення посівів, більш чіткою стала спеціалізація окремих районів України.
|
|
|
Негативні наслідки: Залишалося багато пережитків феодальної системи господарювання; поміщицькі землеволодіння; безземелля селян, викупні платежі; юридично вільне селянство не мало реальної громадянської рівності з іншими членами суспільства. Реформа здійснювалася за рахунок селян. За соціально-економічним змістом реформа була феодальною. Отже, незважаючи на обмеженість реформи, її проведення поліпшило життя селянства і сприяло економічному і соціально-політичному розвитку України. Наділи, отримані селянами в результаті реформи, були недостатніми для організаціх повноцінної господарської діяльності. Особливо несправедливим селянство вважало зменшення свого землекористування у порівнянні з дореформеним періодом. Повернення селянам «відрізків» стала однією з найважливіших умов їхніх виступів у др. Половині 19 на початку 20 ст.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 248; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!