У чому полягають особливості внутрішньополітичного життя західноукраїнських земель в складі Австро-Угорської імперії у 50-80-х рр. ХІХ ст.?



Характерною рисою розвитку з-х земель у склады Австрійської імперії було чергування періодів реформ з періодами реакції. Наприкінці XVIII ст.. імператриця А-У Марія-Терезія, а згодом її син Йосип ІІ провели реформи. Мета реформ – зміцнення держ влади, внутрішньополіт становища країни, що було нестабільним. Тому що гол їхнєю було збереження кріпосного ладу.

Реформа управління: центральна постать місцевої адміністрації – державний чиновник; проведено 1 статистичні переписи населення і земельних володінь; упорядковано систему обліку та контролю.

Військова реформа: обов’язкова воїнська повинність; рекрутський набір.

Реформи селянських відносин: 1779 р. – патент Марії-Терези (вимога від поміщиків поводитися з селянами по-людськи); 1782 р. – Йосип ІІ скасував особисту залежність селян від дідичів та надав ім. певні права обирати професії без згоди пана, одружуватися, переселятися, передавати майно в спадщину; 1784 р. – сільським громадам надано право самоврядування; 1786 – запроваджено 3-денну панщину.

Реформа релігії: церква підпорядкована державі; священик – державний службовець, 1773 – ліквідовано орден ієзуїтів, 1781 – цісарським патентом зрівняно в правах католицьку, протестантську, греко-католицьку церкви.

Реформи освіти: проголошено загальну середню освіту; створення для народу мережі навчальних закладів; держава оплачувала освіту; 1784 – відкрито Львівський університет; дозволено укр. Мову у початковій школі.

Тривалий період реакції для з-х земель характеризується поступовим відновленням феодалами втрачених позицій в аграрному секторі, посилення експлуатації селян, гальмування промислового розвитку, перетворення краю на колоніальну провінцію, поглиблення суспільної кризи. Реакцією народу на ці процеси було посилення соц і нац руху. Революційна хвиля започаткувала новий етап модернізації країни – було скасовано кріпосне право, проголошено конституцію, створено парламент. Всі ці зміни позитивно відбилися на житті з-х земель, активізували суспільну діяльність населення, особливо у культ. Сфері.

18.Як „столипінська реакція” позначилася на українському русі та соціально-економічному становищі українських земель у складі Російської імперії?

Оскільки Російська імперія залишалася за складом населення переважно селянською, то міністром внутрішніх справ П. Столипіним була зроблена справа здійснити реформу, яка б зняла гостроту земельного питання. Головне гальмо у розвитку с/г Столипін вбачав у селянській общині, до якої були прикріплені селяни і контроль якої тяжів над ними. Селянину важко було залишити общину, він не міг продати землю, якою користувався, оскільки вона належала общині. Община здійснювала періодичний перерозподіл земельних ділянок. Одного разу селянин мав землю в одному кутку села, наступного – в іншому. Тому він не був зацікавлений в застосуванні кращих засобів виробництва, с/г, машин, добрив і т.д. Такий стан речей сприяв збіднінню села і посилював його революційність. Петро Столипін поставив собі за мету зруйнувати общину, створити на селі міцне, заможне селянство, яке було б опорою існуючій владі. Реформа була започаткована Указом від 9 листопада 1906 р. і завершена Законами від 14 червня 1910 і 29 травня 1911. Скасувалися обов’язкові земельні общини і надавалося кожному селянинові право вимагати виділення йому землі в одному масиві, що мав назву «відрубу». Селяни могли переносити туди свої господарські будівлі і створювати «хутір». Тільки угіддя – ліс, сіножаті залишалися у спільному володінні. В Україні у 1905 до общин входило лише 43,6% селянських господарств, були міцніші традиції приватного землеробства, тому реформа сприймалася позитивніше, ніж в Росії. Але реформа мала лише частковий успіх, оскільки збереження поміщицького землеволодіння не дозволяло розв’язати проблему малоземелля та безземелля.

 

Питання до теми № 5 «Українська національно-демократична революція 1917 – 1921 рр.»

Уровень.

Випишіть українських діячів, які у 1917-на початку 1918 рр. очолювали Україну та її уряд, зазначте, яку назву мала тоді українська держава.

4 березня 1917 – створення УЦР, Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко. Українська Народна Республіка. Виконавчий орган –Генеральний секретаріат.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 241; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!