Концепція вдосконалення вир-ва (1860-1920)
Ек-ці США і країн Європи на початку 20 ст була притаманна наявність ринку продавців, де попит на товари перевищував обсяги проп-ня. Споживачі бажали придбати абсолютно все, що продукувалось. Сей так визначив головне в бізнесі тієї пори: «Вир-во створює свої осн потреби». Згідно з цим, гол у мислинні під-в було уявлення про те, що товари продаватимуть себе самі, а тому маркетинг фокусував увагу на збільшенні обсягів вир-ва традиційної продукції обмеженого асортименту, масовому її розподіленні, розвитку вироб потужностей, економії на масштабах тощо. Саме тому ця концепція отримала назву: виробнича концепція м.
Головна ідея: Вир-во товарів, для яких є можливості.
Осн. Інструментарій: продуктивність вир-ва, собівартість товарів.
Мета: збільшення обсягів продаж, мах прибутку.
Концепція вдосконалення товару.
Гол.ідея: вир-во якісних товарів.
Осн.інструментарій: технологічне вдоск-ня товарів, покращення його дизайну і пакування.
Гол.мета: вдоск-ня споживчих якостей товарів.
Гол. рез-том викор-ня вироб концепції стало насичення ринку товарами, форм-ня ринку споживачів (пропон-ня товарів перевищило попит на них). Тому актуальним стало прирощення зусиль за рахунок поліпшення якості, функціон харак-к, асортименту, упаковки, дизайну продукції. Така концепція отримала назву товарної концепції М (1920-1930).
Компанії, які використовували товарну концепцію, обгрунтовували свою д-ть тим, що споживачі завжди віддадуть перевагу товарам високої якості з найкращими функціон характеристиками. Разом з тим на цьому етапі виникає поняття маркетингова міопія (маркетингова короткозорість). Наприклад, керівникам залізничих компаній колись здалося, що пасажирам необхідні потяги, а не перевозки, і вони втратили з виду зрост-ня конкуренції із боку авіатранспорту, автобусів та автомобілей. Вир-во більш досконалих потягів не змогло задов-ти потребу клієнтів у пересуванні й перевозках, але це було зроблене за допомогою ств-ня інших видів транспорту й розширення спожив вибору.
|
|
|
Отже, концепція вдоск-ня товару – підхід до управління М, який стверджує, що споживачі віддають перевагу товарам кращої якості, ефективності й максимальних можливостей, тому організації слід направляти основні зусилля на постійне вдоск-ня продукції.
Схема к. удоск. товару:
1. Дослідження можливостей підвищення якості товарів;
2. Вир-во товарів;
3. Представлення товарів на ринку;
4. Продаж товарів високої якості за відповідною ціною.
Концепція збуту.
Із середини 30-х років центр уваги підпр-ців зміщується на питання щодо систем і процесів збуту продукції. Якщо раніше вважали, що споживач буде купувати тоді, коли йому буде запропоновано товари в достатніх обсягах, належної якості і відповідних хар-тик, то тепер трансакції вважають можливими тоді, коли товаровиробник буде дотримуватися агресивної і винахідливої збутової пол-ки. Відповідно до цього підпр-ва-товаровир-ки вважали найдоцільнішим найняти на роботу якомога більшу к-сть товарних агентів, викор-ли нові методи торгівлі, розвивали мистецтво торг працівників, канали розподілення тощо. Управ-ня виробничо-збутовою д-стю спрямовували на подолання труднощів і перепон, які поставали на шляху руху товарів від місць їх вир-ва до місць їх спож-ня, на активний пошук споживачів, орган-цію агресивного прибуткового збуту і просування продукції, виходячи із можливостей товаровир-ків. Звідси і назва концепції – збутовий М. (1930-1950).
|
|
|
Гол.ідея: виробник повинен змусити споживача купувати товар.
Осн.інструментарій: збутова пол-ка; просування товару; стимул-ня збуту товару.
Гол.мета: інтенсифікація комерц зусиль по збуту товарів.
Схема к. збуту:
1. Вир-во товарів;
2. Представлення товарів на ринку;
3. Активізація збутової д-сті;
4. Досягнення значних обсягів продажу товарів.
Концепція соціально-етичного маркетингу.
|
|
|
Соц-етичний М виник у 80-х роках ХХ ст. причиною його появи була негативна реакція сусп-ва на деякі рез-ти бізнесу, зокрема: погіршення стану навкол прир середовища, винищення прир ресурсів; зменшення реального рівня доходів населення; високі темпи інфляції; недостатній розвиток сфери соц послуг.
Одна з причин появи полягає також у тому, що М не завжди гарантує етичність поведінки підприємця, поскільки, 1) має на меті отримання прибутку, 2) може порушувати права якоїсь частини споживачів (напр., алкоголь, тютюн задовольняють потреби одних, а для інших – стоврюють проблеми).
Гол.ідея: вир-во товарів, потрібних споживачеві, з урахуванням інтересів сусп-ва.
Осн.інструментарій: комплекс М-мікс, дослідження соц і екол наслідків вир-ва і спож-ня товарів.
Гол.мета: задоволення потреб цільових ринків за умови збереження здоров`я споживачів, дотримання етичних норм і охорони навкол середовища.
Згідно з концепцією соц-відп М кожен споживач має право на повну інформацію про товар, на безпеку його спож-ня чи викор-ня, і отримання цінностей, які відповідають ціні товару.
Етичний кодекс Амер асоц М містить наст вимоги щодо компонентів комплексу М: товар – забезп-ня безпеки викор-ня, повідомлення про можливі ризики; ціна – не встан-ти фіксовані чи грабіжницькі ціни; розподіл – не ств-ти штучний дефіцит для збільшення рівня цін; просування – запобігати брехливості і оманливості рекламних повідомлень, відкидати тактику нав`язливого збуту, маніпулювання свідомістю споживачів.
|
|
|
Отже, соц-відп М передбачає: 1) дотримання підпр-вом етики стосунків як із своїми працівниками, так і суб`єктами навкол бізнес-середовища; 2) задоволення не тільки власних потреб і потреб своїх споживачів, але й потреб сусп-ва загалом.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 340; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!