Задачі для самостійної роботи
1. Характерна лінія Силіцію в спектрі випромінювання дорівнює 250,69нм. Визначте частоту випромінювань, хвильове число і енергію фотона.
2. Відстань між двома спектральними лініями Феруму з довжиною хвиль 
нм і 
нм дорівнює 10,5мм. Відстань від другої лінії Феруму до лінії елемента, що визначається, становить 2,1мм. Розрахуйте довжину хвилі цього елемента і частоту випромінювання.
3. Енергія фотона, що випромінюється, дорівнює 10,2еВ. Визначте частоту випромінювань, довжину хвилі і хвильове число.
4. Частота випромінювань збудженого елемента становить 3,1∙1015Гц. Розрахуйте довжину хвилі, хвильове число і енергію фотона.
5. Хвильове число випромінювання дорівнює 84340см -1. Визначте довжину хвилі, частоту випромінювання і енергію фотона.
6. Потенціал збудження елемента становить 8,5еВ. Обчисліть довжину хвилі, частоту випромінювань і хвильове число.
7. Визначте відстань до спектральної лінії Ніколу з довжиною хвилі 278,07нм від лінії Феруму з 
нм, якщо відстань від неї до другої лінії Феруму з 
нм дорівнює 3,8мм.
8. Відстань між спектральними лініями Купруму з довжиною хвиль 
нм і 
нм дорівнює 10мм. Відстань від першої лінії Купруму до лінії елемента, що визначається, становить 7,5мм. Визначте довжину хвилі елемента і енергію фотона.
9. Визначте масову частку Магнію в мідному сплаві за наступними даними спектрального аналізу
| Стандартний зразок | I | II | III | Аналізуємий зразок |
| 0,22 | 0,45 | 0,98 | Х |
| 0,732 | 0,833 | 0,958 | 0,755 |
| 0,531 | 0,545 | 0,560 | 0,550 |
10. Відстань між спектральними лініями основного елемента з довжиною хвиль 
нм і 
нм становить 8,5мм. Відстань від другої лінії основного елемента до лінії елемента, що визначається, дорівнює 3,5мм. Розрахуйте довжину хвилі визначаємого елемента та частоту випромінювань.
|
|
|
11. Визначте відстань спектральної лінії Купруму з довжиною хвилі 515,32нм від лінії Феруму з довжиною хвилі 
нм, якщо відстань від спектральної лінії Купруму до другої лінії Феруму з 
нм складає 4,5мм.
12. Розрахуйте масову частку Купруму в алюмінієвому сплаві за наступними даними спектрального аналізу
| Стандартний зразок | I | II | III | Аналізуємий зразок |
| 0,25 | 0,80 | 1,20 | Х |
|
| 0,25 | 0,54 | 0,61 | 0,48 |
| 0,50 | 0,51 | 0,55 | 0,52 |
13. Визначте масову частку Ніколу в сталі, якщо при спектральному аналізі отримані наступні дані
| Стандартний зразок | I | II | III | Аналізуємий зразок |
| 1,86 | 3,8 | 10,23 | Х |
| 0,082 | 0,108 | 0,122 | 0,105 |
| 0,062 | 0,066 | 0,047 | 0,067 |
14. Визначте масову частку Молібдену в сталі за наступними даними спектрального аналізу
|
|
|
| Стандартний зразок | I | II | III | Аналізуємий розчин |
| 0,80 | 1,23 | 4,17 | Х |
| 0,562 | 0,564 | 0,590 | 0,570 |
|
| 0,402 | 0,482 | 0,582 | 0,500 |
15. Оптична густина розчину Германій фенілфлуоронату, який вміщує 5мкг 
в 50мл розчину, дорівнює 0,450. При цьому була використана кювета товщиною 1см. Обчисліть величину молярного коефіцієнта поглинання.
16. Наважку сталі масою 0,5000г розчинили і довели об’єм розчину до 50мл. Потім 5мл цього розчину перенесли в колбу на 50мл і, створивши необхідні умови для утворення Нікол диметилгліоксимату, фотометрували забарвлений розчин в кюветі на 1см. Оптична густина розчину становила 0,350. Визначте масову частку Ніколу в сталі, якщо молярний коефіцієнт поглинання дорівнює 4,5∙104л/моль∙см.
17. Розрахуйте масову частку Хрому в сталі за наступними даними спектрального аналізу
| Стандартний зразок | I | II | III | Аналізуємий зразок |
| 0,50 | 1,23 | 4,17 | Х |
| 0,07 | 0,29 | 0,86 | 0,73 |
|
| 0,27 | 0,25 | 0,23 | 0,30 |
18. Визначте найменшу концентрацію розчину Ауруму, якщо мінімальна оптична густина цього розчину, яка вимірювалась в кюветі товщиною 2см, повинна бути не менше 0,05, а молярний коефіцієнт поглинання дорівнює 4,1∙104л/моль∙см.
|
|
|
19. Визначте об’єм розчину, який вміщує 1мкг/мл Ніколу, необхідного для отримання забарвленого розчину з оптичною густиною 0,6, якщо молярний коефіцієнт поглинання забарвленої сполуки дорівнює 3,7∙104л/моль∙см, а товщина кювети 2см.
20. Молярний коефіцієнт поглинання потрійного комплексу Германій – фенілфлуорон – ПАР дорівнює 2,4∙105л/моль∙см. Розрахуйте об’єм розчину, що вміщує 1мкг/мл Германію, який необхідно взяти для отримання розчину з оптичною густиною 0,65. Товщина кювети 1см, колба для розведення 50мл.
21. Визначте масову частку Мангану в сталі, якщо наважку сталі масою 0,5000г розчинили в колбі на 100мл. На фотометрування відібрали 20мл аналізуємого розчину і виконали його за таких же умов, що і стандартні розчини. Оптична густина аналізуємого розчину дорівнювала 0,520. Оптична густина стандартних розчинів становила
| 1 | 2 | 5 | 8 | 12 |
| 0,080 | 0,180 | 0,420 | 0,660 | 0,980 |
22. При визначенні Ауруму в сплаві за методом додатку наважку сплаву масою 0,2000г перевели у розчин, об’єм якого довели до 50мл. У дві мірні колби на 50мл відібрали аліквоти отриманого розчину в 1мл. В одну колбу додали стандартний розчин, що вміщує 0,0005г Ауруму, та усі необхідні реактиви. Потім об’єм цього розчину довели до 50мл. Результати вимірів: Ах=0,3, Ах+ст.=0,45. Обчислить масову частку Ауруму в сплаві.
|
|
|
23. Розрахуйте масову частку Хрому в сталі, якщо наважку сталі масою 0,2500г розчинили в колбі на 100мл. На фотометрування відібрали 25мл цього розчину і проводили його за тих же умов, що і стандартні розчини. Були отримані наступні дані
| 1 | 2 | 4 | 8 | 12 |
|
| 0,100 | 0,210 | 0,430 | 0,810 | 1,200 |
Оптична густина аналізуємого розчину дорівнює 0,620.
24. Визначте масову частку Ванадію в сталі, якщо наважку сталі масою 0,3000г розчинили в колбі на 100мл. На фотометрування відібрали 25мл цього розчину і провели його за тих же умов, що і стандартні розчини, для яких отримали наступні дані
| 4 | 8 | 16 | 26 |
|
| 0,2 | 0,4 | 0,8 | 1,3 |
Оптична густина аналізуємого розчину дорівнює 0,748.
25. Визначте масову частку Молібдену в сталі, якщо наважку сталі масою 0,5100г розчинили в колбі на 100мл. На фотометрування відібрали 20мл цього розчину. Фотометрували аналізуємий розчин за тих же умов, що і стандартні розчини, для яких отримали наступні результати
| 1 | 2 | 4 | 8 |
|
| 0,150 | 0,310 | 0,640 | 1,200 |
Оптична густина розчину, що аналізується, дорівнює 0,680.
26. Визначте масову частку Титану в сталі, якщо наважку сталі масою 1,0000г розчинили в 200мл. На фотометрування відібрали 25мл цього розчину і виконали його за тих же умов, що і стандартні розчини. Були отримані наступні результати
| 1 | 2 | 4 | 8 |
|
| 0,080 | 0,175 | 0,350 | 0,720 |
Оптична густина аналізуємого розчину дорівнює 0,545.
27. При визначенні Титану в сплаві за методом додатку наважку сплаву масою 0,5020г розчинили і довели об’єм розчину до 100мл. Аліквоту розчину в 20мл відібрали в дві мірні колби. Потім в одну з них додали стандартний розчин, що містить 0,0010г Титану, та необхідні реактиви і довели об’єм розчину до 50мл. Розчин фотометрували і отримали результати: Ах=0,320, Ах+ст.=0,435. Розрахуйте масову частку Титану в сплаві.
28. Наважку сталі масою 1,1000г розчинили і довели об’єм розчину до 100мл. У дві колби на 100мл відібрали аліквоти по 15мл цього розчину. В одну з колб додали стандартний розчин, що вміщує 0,0015г Молібдену, та необхідні реактиви і довели об’єм розчину до 100мл. Після фотометрування обох розчинів отримали результати: Ах=0,220 і Ах+ст.=0,315. Розрахуйте масову частку Молібдену в сталі.
29. При визначенні вмісту Ауруму в сплаві за методом додатку наважку цього сплаву масою 0,1500г перевели в розчин та довели його об’єм до 100мл. В дві мірні колби на 50мл відібрали аліквоти по 2мл отриманого розчину. В одну з колб додали стандартний розчин, що вміщує 0,0003г Ауруму, та необхідні реактиви і довели об’єм розчину до 50мл. При фотометруванні розчинів отримали наступні результати: Ах=0,246, Ах+ст.=0,352. Визначте масову частку Ауруму в сплаві.
30. Наважку зразка масою 0,1500г розчинили і довели об’єм розчину до 100мл. У дві колби на 50мл відібрали аліквоти по 10мл цього розчину. В одну з колб додали стандартний розчин, який вміщує 0,0010г Осмію. Після додавання необхідних розчинів довели об’єм розчину до 50мл і отримали наступні результати фотометрування: Ах=0,240, Ах+ст.=0,365. Визначте масову частку Осмію в зразку.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алексеев В.Н. Курс качественного химического полумикроанализа. – М.: Химия, 1973. – 578 с.
2. Алексеев В.Н. Количественный анализ. – М.: Химия, 1972. – 504 с.
3. Дымов А.М. Технический анализ. – М.: Металлургия, 1964. – 335 с.
4. Степин В.В., Курбатов В.И., Федорова Н.Д. Анализ черных металлов и сплавов. – М.: Металлургия, 1980. – 266 с.
5. Степин В.В. Анализ цветных металлов и сплавов. – М.: Металлургия, 1974. – 115 с.
6. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. – М.: Химия, 1979. – 479 с.
7. Булатов М.И., Калинкин И.П. Практическое руководство по фотоколориметрическим и спектрофотометрическим методам анализа. – М.: Химия, 1968. – 382 с.
8. Орешенкова Е.Г. Спектральный анализ. – М.: Высш. школа, 1982. – 375 с.
9. Кустанович И.М. Спектральный анализ. – М.: Высш. школа, 1972. – 352 с.
10. Годовская К.И., Живова Е.И. Сборник задач по техническому анализу. – М.: Высш. школа, 1970. – 216 с.
11. Поляк Н.А., Булацкая Г.Н., Бабаевская Т.Т. Сборник задач по количественному анализу. – Минск: Изд-во БГУ, 1973. – 168 с.
12. Гурецкий И.Я., Кузнецов В.В., Кузнецова Л.Б. и др. Практикум по физико-химическим методам анализа. – М.: Химия, 1987. – 248 с.
13. Пятницкий И.В. Теоретические основы аналитической химии. – К.: Вища школа, 1978. – 272 с.
14. Тулюпа Ф.М., Панченко І.С. Аналітична хімія. Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2002. – 657 с.
15. Толстоусов В.Н. Эфрос С.М. Задачник по количественному анализу. – Л.: Химия, 1986. – 160 с.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 639; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!