ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ



        

    Електрохімічні методи аналізу відносяться до групи фізико-хімічних методів аналізу. У порівнянні з класичними хімічними методами аналізу вони мають ряд переваг.

 1. Більш велика чутливість, можливе визначення речовин у розчинах з концентрацією до 10-8моль/л.

2. Більш велика вибірковість, що іноді наближається до селективності.

3. Відсутність суб’єктивної помилки експериментатору.

4. Можливість титрування забарвлених і каламутних розчинів.

5. Можливість послідовного титрування з одного розчину декількох елементів, якщо їх потенціали відрізняються один від одного на 0,2-0,3В.

6. Достатньо велика швидкість виконання аналізу.

7. Можливість автоматизації аналізу.

    В залежності від фізичних властивостей, які використовують в аналізі, електрохімічні методи поділяють на декілька груп.

1. Методи, засновані на перебігу електродних реакцій у відсутності електричного струму (I=0) – потенціометрія.

2. Методи, засновані на перебігу електродних реакцій під дією струму (I≠0) – полярографія, амперметрія, електрогравіметрія, кулонометрія.

3. Методи, в яких електродні реакції не протікають – кондуктометрія.

    В усіх цих методах концентрацію розчину, який аналізують, або масу речовини визначають прямим або побічним (непрямим) методом.

    В прямому методі вимірюють аналітичний (фізичний) сигнал і розраховують кількість речовини – потенціометрія, кулонометрія, полярографія.

    В побічному методі розчин з речовиною, що визначають, титрують реагентом точно відомої концентрації, будують криву титрування, по якій визначають кінцеву точку титрування, і розраховують вміст компонента, що визначають.

 

Потенціометричний метод аналізу

    В основі потенціометричного методу аналізу лежить залежність окисно-відновного потенціалу від активності (концентрації) реагуючих речовин. Ця залежність виражається рівнянням Нернста

                                   .                                               (6.1)

    Розрізняють два потенціометричних методи: пряма потенціометрія і потенціометричне титрування.

    Пряма потенціометрія ґрунтується на вимірюванні електродного потенціалу з послідуючим розрахунком концентрації речовини, що визначається, за допомогою рівняння Нернста.

    В основі потенціометричного титрування лежить вимірювання потенціалу окисно-відновної пари в розчині, який аналізується, в процесі титрування з метою знаходження точки кінця титрування. Точку кінця титрування знаходять за допомогою кривої титрування, побудованої у координатах φ-V. Потім визначають об’єм титрованого розчину і розраховують масову частку або масу компоненту, що визначається.

    При потенціометричному титруванні можна обійтись і без побудови кривих титрування, зафіксувавши точку кінця титрування по різкому відхиленню стрілки гальванометра. Вимірюють об’єм реактиву, який було витрачено на реакцію з речовиною, що визначається, і розраховують вміст компоненту в розчині.

    В потенціометрії використовують два типи електродів: індикаторний та електрод порівняння.

    Індикаторний електрод – це електрод, який швидко і точно реагує на зміну концентрації речовини у процесі титрування.

    Електрод порівняння – це електрод, потенціал якого залишається сталим у процесі титрування.

 

Електрогравіметричний метод аналізу

    В електрогравіметрії аналізуємий розчин підлягає електролізу і по збільшенню маси електродів визначають кількість речовини, що визначається. В основі електрогравіметричного методу аналізу лежить закон Фарадея

                                        ,                                                      (6.2)

де - маса речовини, що виділяється на електроді в процесі електролізу, г; - молекулярна маса речовини, що виділяється на електроді, г/моль; - кількість електрики, Кл; - сила струму, А; - час електролізу, с; - число електронів, що приймають участь в електрохімічній реакції; - число Фарадея.

    Електрохімічний еквівалент визначається за рівняння

                                              .                                                  (6.3)

Він показує кількість речовини, яка виділяється на електроді за умови проходження через розчин 1 кулона електрики.

    Напруга розкладу речовини при електролізі визначається за рівнянням

                   ,                           (6.4)

де - електрорушійна сила зовнішнього джерела струму, В;  і - відповідно потенціал анода і катода при електролізі, В;  і - відповідно анодна і катодна поляризація електродів, В; - сила струму електролізу, А; - опір електролізу, Ом.

 


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 622; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!