Задачі для самостійної роботи

1. Визначте концентрацію йонів в розчинах: а) ; б) ; в) в присутності розчину . .

2. Константа нестійкості йонів складає . Визначте концентрацію йонів в розчині , а також після додавання до цього розчину . Пояснить різницю.

3. Розрахуйте константу нестійкості йонів , якщо електрорушійна сила гальванічного елемента / // / дорівнює .

4. Обчисліть концентрацію іонів в розчині в присутності 6,5г/л . .

5. Мідний електрод занурений в розчини: а) ; б) ; в) . Константи нестійкості цих комплексних сполук відповідно дорівнюють , , . Визначте потенціал електрода в кожному розчині. .

6. Визначте, чи буде утворюватись осад Аргентум хлориду, якщо до розчину додати 0,1моль хлорид-іону? , .

7. Визначте, чи буде випадати осад , якщо до розчину , який вміщує 0,1моль/л , додати 0,01моль/л . ; .

8. Визначте, чи випаде осад Аргентум броміду, якщо до 0,01М розчину додати 0,1М ? , .

9. Скільки молей аміаку повинен вміщувати 1л 0,1М розчину , щоб при додаванні до цього розчину не утворювався осад ? , .

10. Розрахуйте масу йонів , що вміщує 1л 0,1М розчину . .

11. Розрахуйте константу рівноваги реакції при і та визначте, в який бік зсунута рівновага цієї реакції. ; .

12. Розрахуйте потенціал напівреакції при , ; . .

13. Розрахуйте потенціал напівреакції при , ; та визначте окисно-відновну здатність цієї системи. .

14. Напишіть йонно-електронне рівняння окисно-відновної пари / та розрахуйте потенціал цієї пари при , , . Якими властивостями володіє дана система в окисно-відновних реакціях? .

15. Складіть йонно-електронне рівняння окисно-відновної пари / та визначте потенціал цієї пари при ; ; .

16. Складіть йонно-електронне рівняння окисно-відновної пари / та визначте потенціал цієї пари при , ; .

17. Визначте добуток розчинності Аргентум хлориду, якщо електрорушійна сила елемента дорівнює . .

18. Розрахуйте добуток розчинності Аргентум хлориду, якщо електрорушійна сила гальванічного елемента , рівна . , .

19. Електрорушійна сила гальванічного елемента , дорівнює . Визначте активність йонів , якщо концентрація іонів становить 1моль/л. .

20. Визначте потенціал окисно-відновної пари / при , 10^-1моль/л, 10^-2моль/л, .

21. Визначте кислотність середовища, якщо потенціал окисно-відновної пари / при 10^-1моль/л; 10^-4моль/л, дорівнює . .

22. Розрахуйте потенціал срібного електрода, зануреного в насичений розчин , що вміщує йодид-іони, активність яких дорівнює 1моль/л. , .

23. Електрорушійна сила гальванічного елемента, що складається з платинового та насиченого каломельного електродів, занурених у розчин з йонами та , дорівнює . Знайдіть співвідношення . , .

24. Визначте, чи буде випадати осад Аргентум йодиду, якщо до розчину додати 16,6г ? , .

25. Розрахуйте електрорушійну силу і константу рівноваги реакції, що протікає в гальванічному елементі . , . Напишіть рівняння реакції.

26. Розрахуйте константу рівноваги реакцій, в яких уперед необхідно підібрати коефіцієнти:

а) , , ;

б) , , .

27. Для реакції розрахуйте константу рівноваги при і , прийнявши концентрації окисної та відновної форм однаковими. Вкажіть напрям реакції за даних умов.

; .

28. Для реакції розрахуйте константу рівноваги при і , прийнявши концентрації окисної та відновної форм однаковими. Вкажіть в який бік зсунута рівновага цієї реакції за даних умов? , .

29. Розрахуйте потенціал водневого електрода, зануреного: а) в чисту воду; б) в розчин з ; в) в розчин з .

30. Розрахуйте потенціал водневого електрода, зануреного: а) в розчин етанової кислоти, ; б) в розчин , ; в) в розчин, якого вміщує .

ХІМІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ

До хімічних методів аналізу відносяться гравіметричний (ваговий), титриметричний (об’ємний) і газооб’ємний методи.

Гравіметричний метод аналізу

Гравіметричним (ваговим) аналізом називають метод кількісного хімічного аналізу, заснований на точному вимірюванні маси речовини, що визначається. Це може бути маса компоненту, який виділяється в елементарному вигляді або у вигляді малорозчинної сполуки, або маса залишку після виділення компоненту, що визначається. За допомогою гравіметричного аналізу визначають масу або концентрацію багатьох речовин, металів, неметалів, складових часток сплавів, руд, природних і промислових об’єктів. Гравіметричний метод аналізу дозволяє визначити вміст речовини з точністю до 0,01-0,005%, але цей метод потребує багато часу і праці.

Гравіметричні методи аналізу діляться на три групи: методи виділення, відгонки і осадження.

У методах виділення компонент, який визначають, виділяють у вільному стані і зважують на аналітичних терезах.

У методах відгонки елемент або компонент, який визначають, переводять за допомогою будь-якого реактиву у летку речовину, потім її відганяють і поглинають. По збільшенню маси поглинача визначають кількість компонента, що визначається. Це прямий метод відгонки.

У непрямих методах відгонки компонент, що визначають, відганяють, а його масу знаходять як різницю між масами речовини до і після відгонки.

У методах осадження наважку речовини, яку аналізують, переводять у розчин, потім елемент, що визначають, осаджують у вигляді малорозчинної сполуки. Осад відокремлюють від розчину фільтруванням, потім його промивають, висушують, прожарюють, охолоджують і зважують. Виходячи з маси осаду, що одержали після прожарювання, обчислюють масу елемента, який визначають, і його масову частку у речовині, що аналізували.

З усіх перерахованих операцій найбільш важливою є операція осадження. Для осадження кристалічних ліофобних і аморфних ліофільних осадів рекомендують брати полуторний надлишок осаджувача і створювати умови, за яких буде досягнуте повне осадження компонента, що визначається. Залишкова концентрація компонента, що визначається, у розчині не повинна перевищувати 10^-6моль/л або 10^-4г/л - межа чутливості аналітичних терезів. Найкращим осаджувачем є такий, який утворює найменш розчинну сполуку. Бажано, щоб він був леткою речовиною, тоді домішки його в осаді будуть видалятись при прожарюванні. Окрім того осаджувач повинен реагувати тільки з йонами, які осаджують, і не реагувати з іншими, тобто бути специфічним. Специфічність реакції досягають умовами проведення цієї реакції: певною кислотністю та введенням маскуючих речовин, які зв’язують йони, що заважають визначенню.

У гравіметричному аналізі розрізняють осаджувану та гравіметричну форми осаду. Та форма, у вигляді якої переводять компонент, що визначають, в осад, називається осаджуваною, а форма сполуки, яку отримують після прожарювання осаду – гравіметричною.

Осаджувана і гравіметрична форми повинні задовольняти ряду вимог.

Сполука, що є осаджуваною формою, повинна бути малорозчинною, що необхідно для повного осадження елемента, що визначається. Бажано, щоб структура осаду давала можливість з достатньою швидкістю вести фільтрування і відмивання його від домішків. Цій вимозі відповідають крупнокристалічні осади. При прожарюванні форма осадження повинна легко і повністю перетворюватись у гравіметричну форму.

Гравіметрична форма повинна задовольняти наступним вимогам: склад її повинен відповідати певній хімічній формулі, вона повинна бути стійкою до зовнішнього середовища, не реагувати і не адсорбувати вологи та діоксиду вуглецю з повітря. Бажано, щоб частка компоненту, що визначають, у гравіметричній формі була якомога меншою. При цьому помилка визначення буде також меншою.

Важливим параметром гравіметричного аналізу є маса наважки речовини, яку аналізують. Її маса залежить від методу аналізу і характеру осаду. Вона не може бути дуже великою або малою. У першому випадку буде велика кількість осаду, промити його буде дуже важко. Якщо ж наважка занадто мала, то буде велика помилка при зважуванні і при виконанні інших операцій аналізу.

Дослідним шляхом визначили, що раціональною наважкою речовини, що аналізують, буде така, з якої отримують приблизно 0,5г гравіметричної форми, якщо форма осадження є кристалічним ліофобним осадом і 0,1-0,3г гравіметричної форми, якщо форма осадження є аморфним ліофільним осадом. Обчислити масу наважки речовини, що аналізують, можна, користуючись наступними формулами:

- форма осадження є кристалічним осадом

; (5.1)

- форма осадження є аморфним осадом

, (5.2)

де - молярна маса речовини, яку визначають, г/моль; - молярна маса гравіметричної форми, г/моль; і - коефіцієнти, г; 0,5 і 0,1 – раціональні наважки речовини, залежно від характеру осаду форми осадження.

Рівняння для обчислення вмісту речовини, що визначається, мають такий вигляд

, (5.3)

, (5.4)

де - маса гравіметричної форми, г; - маса наважки, г; - аналітичний множник (фактор перерахунку).

Аналітичний множник або фактор перерахунку – це відношення молярної (атомної) маси речовини, що визначають, до молярної маси сполуки, яка є гравіметричною формою. Молярні (атомні) маси речовин беруться з такими коефіцієнтами, щоб вони були еквівалентні одна одній, тобто, щоб вони містили однакову кількість атомів одного елемента.

(5.5)

де - молярна маса речовини, яку визначають, г/моль; - молярна маса гравіметричної форми, г/моль; і - відповідні коефіцієнти.

Розв’язування типових задач.

Задача 1. Розрахуйте фактори перерахунку для визначення: а) у вигляді ; б) у вигляді ; в) у вигляді ; г) у вигляді .

Розв’язування. Визначимо фактор перерахунку за рівнянням (5.5)

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

Задача 2. Визначте вміст хлорид-іонів в зразку, якщо з наважки масою 1,0000г отримали 0,2040г гравіметричної форми .

Розв’язування. Найбільш поширений метод визначення вмісту хлорид-іонів – це їх осадження у вигляді Аргентум хлориду.

Переведення осадженої форми у гравіметричну відбувається шляхом висушування осаду

Для розрахунку вмісту хлорид-іонів треба розрахувати фактор перерахунку за рівнянням (5.5)

Масову частку хлорид-іонів визначимо за рівнянням (5.4)

Задача 3. Розрахуйте об’єм 0,5М розчину сульфатної кислоти, необхідної для кількісного осадження йонів з наважки масою 0,5000г, що вміщує .

Розв’язування. При визначенні вмісту йонів використовують реакцію осадження

М( ) = 244г/моль; М( ) = 98г/моль.

З рівняння реакції для осадження 1моля солі барію потрібен 1моль сульфатної кислоти. Складемо пропорцію і визначимо масу кислоти

з 244г солі барію вступає у взаємодію 98г ,

з 0,5г солі барію вступає у взаємодію Хг .

г.

Враховуючи, що для повного осадження йонів потрібен полуторний надлишок сульфатної кислоти, маса кислоти становитиме

г.

Об’єм кислоти заданої концентрації, необхідний для повного осадження , визначимо з рівняння

мл.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 517; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 2 3 4 5 678 9 10 11 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!