Ключові бар’єри, що стоять на шляху створення кластерів та інструменти їх подолання

Обмеження розвитку кластерів	Інструменти подолання перешкод	Виконавці
Відсутність Законодавчої бази із створення та розвитку кластерів	Інституційне регулювання кластерного розвитку	Центральні органи влади
Відсутність чіткої Державної політики підтримки розвитку кластерів	Впровадження стратегії конкурентоспроможності, складовою якої має стати кластерна стратегія	Центральні органи влади
Неефективність законодавства щодо за­провадження механізмів державно- прива­тного партнерства	Внесення змін до Закону «Про державно-приватне партнерство» та «Закону про концесії»	Верховна Рада України
Недосконале програмно- цільове забезпечення реалізації стратегій	Формування та реалізація цільових програм створення та підтримки розвитку кластерів	Центральні та місцеві органи влади
Недоліки нормативного визначення клас­тера, комплексу заходів щодо створення кластерів, нормативно-правового й інституційного середовища їх функціону­вання.	Затвердження Концепції створення кластерів в Україні	Верховна Рада України
Відсутність належної взаємодії між владою, бізнесом та наукою	Розвиток державно- приватного партнерства, створення платформи співпраці	Органи влади, підприємницькі асоціації, дослідницькі громадські організації
Нездатність бізнесу до самоорганізації, низький рівень інформованості органів виконавчої влади, підприємців і суспільства про сутність кластеру	Активізація діяльності щодо інформування пропереваги кластер них об’єднань та формування мереж співпраці	Органи влади та підприємницькі асоціації (торгові палати, промислові асоціації)

Продовж. табл. 3.14

Низький рівень Інституційного захисту прав власності (в т.ч. проти рейдерства), низький рівень довіри між підприємцями (загроза злиття та поглинання)	Забезпечення здорової конкуренції	Центральні органи влади Антимонопольний комітет
Висока концентрація бізнесу і власності, монополізація різних сфер торгівлі й вироб­ництва, низький рівень конкуренції, відпо­відно й конкурентоспроможності з ряду важ­ливих показників економіки, високий сту­пінь корупції.	Активізація антимонопольної політики	Центральні та місцеві органи влади, Антимонопольний комітет
Брак ефективної методологічної бази та підготовлених фахівців з питань організаційних технологій	Розробка та затвердження методичних рекомендацій щодо формування об’єднань. Підготовка фахівців з питань організаційних технологій	Міністерство економіки України Міністерство освіти і науки України, Академія наук України

Джерело: узагальнено автором на основі праць[149, 151, 33, 94, 51, 70, 75, 161]

Процес створення та розвитку кластерного об’єднання був досліджений автором на прикладі Запорізької області.

Запорізька Торгівельно-промислова палата провела дослідження, результатом яких були висновки про те, що підприємства Запорізької області мають потужний потенціал для розвитку економіки області на основі кластерного підходу. Аналогічні дослідження були проведені Міжнародною Фундацією сприяння ринку (МФСР) спільно з Союзом економістів України (СЕУ), Торгівельно-промисловою палатою Україні (ТППУ) та ВАТ «Укрімпекс», результатом яких стала пропозиція щодо створення в Запорізькій області одинадцяти територіально-галузевих кластерів.

З врахуванням цих досліджень (щодо кластерного потенціалу Запоріжжя), автором розроблено пропозиції в першому питанні даного розділу зі створення логістичного центру, який може виконувати функцію

об’єднання трьох територіально-галузевих кластерів, зазначених у цих дослідженнях: кластер машинобудування, транспортно-логістичний кластер та інноваційно-освітній кластер. Пропозиції автора також можна розглядати як продовження програми Національного інноваційного кластера «Нові машини». Роботи з формування Національного інноваційного кластера «Нові машини» проводить Державне агентство України з інвестицій та інновацій (далі – Держінвестиції) України сумісно з НАН України, їх науковими центрами та МОН України з середини 2009 року. До сфери цієї масштабної програми ввійшла значна кількість машинобудівних підприємств Запорізької області.

Реалізація цієї програми в Запорізькій області почалася зі створення в місті Мелітополь кластера сільгоспмашинобудування «АгроБУМ». Головною метою проекту є перетворення м. Мелітополь на центр сільсько-господарського машинобудування України.

Ця форма об’єднання потенціалу бізнесу, влади і науки викликала зацікавленість у широких підприємницьких колах.

Враховуючи власні пропозиції, надані та розраховані в питанні 3.1, в межах діяльності національного інноваційного кластера «Нові машини», подальший розвиток своєї ідеї автор бачить у кластерному розвитку економіки, початок якого – в об’єднанні логістичного центру, створеного досліджуваними підприємствами-партнерами з вже існуючим кластером АгроБУМ.

Кластер підприємств машинобудування має стати чимось більшим, ніж проста сума окремих його частин, і матиме тенденцію до постійного зростання, залучаючи до інноваційного процесу малі та середні підприємства, а поступовий розвиток кластера призведе до переходу усіх видів ресурсів з інших галузей, які не спроможні ви­користовувати їх так само ефективно.

Консолідуючу функцію цього кластера виконуватиме створюваний логістичний центр з технічним, інноваційним та інформаційним потенціалом, з інноваційно-науковою структурою, яка надалі переросте в бізнес-інкубатор. Своє бачення цього об’єднання автор відобразив схематично на рисунку 3.10.

 

Загальні збори Кластера

Виконавчий комітет Кластеру

Виконавчий комітет Кластеру

Голова виконавчого комітету

Заступник голови виконавчого комітету «Бізнес»

Заступник голови виконавчого комітету «Наука»

Заступник голови виконавчого комітету «Влада»продукції виробничо-технічного призначення

Створення Бізнес-інкубатора

Підприємства - партнери

 

 

Рис. 3.10 – Структура Громадської організації «Кластер «АгроБум» за участю логістичного центру

Джерело: удосконалено автором на основі власних пропозицій

Створюваний логістичний центр являтиме важливу ланку мезологістичної системи, спроможну виконувати функцію об’єднання трьох територіально-галузевих кластерів, створення яких запропоновано в результаті досліджень економічного потенціалу Запорізької області: машинобудівний кластер, транспортно-логістичний та інноваційно-освітній кластери (рис. 3.11).

Таке бачення подальшого розвитку на основі кластерної моделі господарювання та державно-приватного партнерства можна вважати обґрунтованим, оскільки досвід провідних країн світу, які перейшли на кластерну модель господарювання і мають майже піввіковий досвід такої організації господарювання свідчить, що об’єднання підприємств міста або галузі в кластер завжди стимулює створення інших кластер них об’єднаннь, з підприємствами яких сформований кластер має тісні економічні зв’язки.

Державно – приватне партнерство

Інноваційно – освітний кластер

Транспортно – логістичний кластер

Кластер машинобудування “Агро-Бум”

Підприємства-партнери

Бізнес- інкубатор

Логістичний центр

 

 

 

 

Рис. 3.11 – Логістичний центр як координатор між підприємствами, державою та кластерними утвореннями

Джерело: власна розробка автора

 

Ця система створення кластерів є міцним фундаментом кластерного розвитку національної економіки (прикладом цього є Фінляндія, економіка якої є повністю кластеризованою). Підтвердженням цього є також практика країн світу, яка наголошує на наявності підприємства-лідера при створенні кластера, навколо якого об’єднуються інші підприємства.

Дослідження історії розвитку логістики, завдань логістики в ринкових умовах, розвитку логістичних систем, кластерної моделі розвитку економіки [8, с. 117-135; 50, с. 71-87; 107, с. 51-57; 201, с. 171-177; 49, с. 15-37; 108, с. 201-203; 87, с. 11-15; 96, с. 285-287; 120, с. 14-15; 174, с. 21-22] дозволили запропонувати за допомогою функціонування переваг логістичної концепції теоретико-методичний підхід щодо впливу інструментів логістики на розвиток економіки та уможливлення переходу від ринкової до соціально-ринкової економіки (рис. 3.12).

 

 

номіки.

Інтеграція логістичного процесу

Кластерна модель господарювання

Соціально-ринкова економіка

Мінімізація ризиківтоварів народного споживання

Логістичні центри

Спеціальні логістичні послуги (аутсорсинг)

Інтеграція логістичних функцій

Ринкова економіка

Постачанняя

Транспортуваняня

Складування

Розподілл неспеціалізовані

Збут

Управління

Стратегічне планування

ПлануванняСПОЖИВАЧІ

Виробництвоколективні

Маркетинг

 

Рис. 3.12 – Еволюція завдань логістичної системи на шляху від ринкової до соціально-ринкової економіки

Джерело: авласна розробка автора

 

Кластерний тип господарювання, який будується на партнерських відносинах між учасниками й передбачає добросовісність та довіру, може бути початком переходу економіки на більш високий ступінь розвитку: від ринкової до соціально-ринкової економіки.

Саме тому автор пропонує модель ефективного використання завдань логістичної системи (рис. 3.13). Дана модель є пропозицією переходу від ринкової до соціально-орієнтовної економіки з використанням інструментів логістики.

Щоб оцінити готовність підприємств до передачі логістичних функцій на аутсорсинг автором проведено анкетне опитування (Додаток Ж) досліджуваних машинобудівних підприємств щодо оцінювання рівня логістичної досконалості за 100-бальною шкалою, запропонованої автором в підрозділі 1.1 (таблиця 1.3) дисертаційного дослідження до предачі та після передачі логістичних функцій на аутсорсинг, а також можливостісті (потенціалу підприємств) щодо переходу до кластерного типу господарювання пропозицією проаналізувати та оцінити чинники, які

можуть вплинути на вибір варіанта об’єднання машинобудівних підприємств (табл.3.15)

Соціально-орієнтована економіка

Ринкова економіка

1.Визначення рівня використання логістики та її внеску в діяльність підприємства

2. Обгрунтування основних бізнес-процесів машинобудівних підприємств та формування їх частки участі в створенні доданої вартості

3.Оцінювання значущості логістичної концепсії в координації й інтеграції управлінських завдань підприємства

4. Перехід від функціонального до процесного управління

6. Виявлення чинників, що дестабілізують ефективну реалізацію логістичної концепції

5. Побудова логістичного ланцюга між машинобудівними підприємствами-партнерами

7. Зміцнення партнерських зв’язків задіяних машинобудівних підприємств через спільнум участь у створенні логістичного центру

8. Визначення доцільності аутсорсингу логістичних послуг у ракурсі мінімізації ризиків в створюваному логістичного центру без відмови від управління ним.

9. Перехід від інтеграції логістичних функцій до інтеграції логістичного процесу визначенням логістичної досконалості машинобудівних підприємств

10. Укладання договорів концесії в підтримку державно-приватного партнерства з метою інтеграції логістичного процесу.

11. Визначення рівня державної підтримки кластерних структур в контекстідержавно-приватного партнерства.

12. Формування методів та прийомів щодо стимулювання приватного та державного секторів як етапу переходу до соціально-оріентовної економіки

 

 

Рис. 3.13 – Модель ефективного використання завдань логістичної системи

Джерело: розробка автора

Таблиця 3.15

Визначення рівня логістичної досконалості досліджуваних машинобудівних підприємств до і після передання логістичних функцій на аутсорсинг (з метою інтеграції логістичного процесу)

 

Назва елементу	Усередненні анкетні дані оцінювання рівня логістичної досконалості до передання логістичних функцій на аутсорсинг	Усередненні анкетні дані оцінювання рівня логістичної досконалості після передання логістичних функцій на аутсорсинг	Нормативний бал (пропозиція автора)
Партнерство з клієнтами	ПАТ «Мелком»		ПАТ «Мелком»
ПАТ «Гідросила МЗТГ»		ПАТ «Гідросила МЗТГ»
ПАТ «Бердянські жниварки»		ПАТ «Бердянські жниварки»
ПАТ «Бердянськсьльмаш»		ПАТ «Бердянськсьльмаш»
ТОВ «Агат»		ТОВ «Агат»
ТОВ «ТАРА»		ТОВ «ТАРА»
ТОВ «ТЕТІС»		ТОВ «ТЕТІС»
ТОВ «МзАТЗ»		ТОВ «МзАТЗ»
В середньому по групі підприємств	7,5	В середньому по групі підприємств	11,1
Партнерство з постачальниками	ПАТ «Мелком»		ПАТ «Мелком»
ПАТ «Гідросила МЗТГ»		ПАТ «Гідросила МЗТГ»
ПАТ «Бердянські жниварки»		ПАТ «Бердянські жниварки»
ПАТ «Бердянськсьльмаш»		ПАТ «Бердянськсьльмаш»
ТОВ «Агат»		ТОВ «Агат»
ТОВ «ТАРА»		ТОВ «ТАРА»
ТОВ «ТЕТІС»		ТОВ «ТЕТІС»
ТОВ «МзАТЗ»		ТОВ «МзАТЗ»
В середньому по групі підприємств	5,75	В середньому по групі підприємств	11,5
Довгострокове планування	ПАТ «Мелком»		ПАТ «Мелком»
ПАТ «Гідросила МЗТГ»		ПАТ «Гідросила МЗТГ»
ПАТ «Бердянські жниварки»		ПАТ «Бердянські жниварки»
ПАТ «Бердянськсьльмаш»		ПАТ «Бердянськсьльмаш»
ТОВ «Агат»		ТОВ «Агат»
ТОВ «ТАРА»		ТОВ «ТАРА»
ТОВ «ТЕТІС»		ТОВ «ТЕТІС»
ТОВ «МзАТЗ»		ТОВ «МзАТЗ»
В середньому по групі підприємств	4,5	В середньому по групі підприємств	7,12
Інтеграція функцій підприємства	ПАТ «Мелком»		ПАТ «Мелком»
ПАТ «Гідросила МЗТГ»		ПАТ «Гідросила МЗТГ»
ПАТ «Бердянські жниварки»		ПАТ «Бердянські жниварки»
ПАТ «Бердянськсьльмаш»		ПАТ «Бердянськсьльмаш»
ТОВ «Агат»		ТОВ «Агат»
ТОВ «ТАРА»		ТОВ «ТАРА»
ТОВ «ТЕТІС»		ТОВ «ТЕТІС»
ТОВ «МзАТЗ»		ТОВ «МзАТЗ»
В середньому по групі підприємств	5,0	В середньому по групі підприємств	8,4

Продовження табл.3.15

Технологічний прогрес	ПАТ «Мелком»		ПАТ «Мелком»
ПАТ «Гідросила МЗТГ»		ПАТ «Гідросила МЗТГ»
ПАТ «Бердянські жниварки»		ПАТ «Бердянські жниварки»
ПАТ «Бердянськсьльмаш»		ПАТ «Бердянськсьльмаш»
ТОВ «Агат»		ТОВ «Агат»
ТОВ «ТАРА»		ТОВ «ТАРА»
ТОВ «ТЕТІС»		ТОВ «ТЕТІС»
ТОВ «МзАТЗ»		ТОВ «МзАТЗ»
В середньому по групі підприємств	8,12	В середньому по групі підприємств	11,7
Мобілізація персоналу	ПАТ «Мелком»		ПАТ «Мелком»
ПАТ «Гідросила МЗТГ»		ПАТ «Гідросила МЗТГ»
ПАТ «Бердянські жниварки»		ПАТ «Бердянські жниварки»
ПАТ «Бердянськсьльмаш»		ПАТ «Бердянськсьльмаш»
ТОВ «Агат»		ТОВ «Агат»
ТОВ «ТАРА»		ТОВ «ТАРА»
ТОВ «ТЕТІС»		ТОВ «ТЕТІС»
ТОВ «МзАТЗ»		ТОВ «МзАТЗ»
В середньому по групі підприємств	1,5	В середньому по групі підприємств	3,25
Інтегрована система інформації	ПАТ «Мелком»		ПАТ «Мелком»
ПАТ «Гідросила МЗТГ»		ПАТ «Гідросила МЗТГ»
ПАТ «Бердянські жниварки»		ПАТ «Бердянські жниварки»
ПАТ «Бердянськсьльмаш»		ПАТ «Бердянськсьльмаш»
ТОВ «Агат»		ТОВ «Агат»
ТОВ «ТАРА»		ТОВ «ТАРА»
ТОВ «ТЕТІС»		ТОВ «ТЕТІС»
ТОВ «МзАТЗ»		ТОВ «МзАТЗ»
В середньому по групі підприємств	3,75	В середньому по групі підприємств	9,62
Показники якості	ПАТ «Мелком»		ПАТ «Мелком»
ПАТ «Гідросила МЗТГ»		ПАТ «Гідросила МЗТГ»
ПАТ «Бердянські жниварки»		ПАТ «Бердянські жниварки»
ПАТ «Бердянськсьльмаш»		ПАТ «Бердянськсьльмаш»
ТОВ «Агат»		ТОВ «Агат»
ТОВ «ТАРА»		ТОВ «ТАРА»
ТОВ «ТЕТІС»		ТОВ «ТЕТІС»
ТОВ «МзАТЗ»		ТОВ «МзАТЗ»
В середньому по групі підприємств	9,25	В середньому по групі підприємств	12,6
Загальна кількість балів	ПАТ «Мелком»		ПАТ «Мелком»
ПАТ «Гідросила МЗТГ»		ПАТ «Гідросила МЗТГ»
ПАТ «Бердянські жниварки»		ПАТ «Бердянські жниварки»
ПАТ «Бердянськсьльмаш»		ПАТ «Бердянськсьльмаш»
ТОВ «Агат»		ТОВ «Агат»
ТОВ «ТАРА»		ТОВ «ТАРА»
ТОВ «ТЕТІС»		ТОВ «ТЕТІС»
ТОВ «МзАТЗ»		ТОВ «МзАТЗ»
В середньому по групі підприємств	45,4	В середньому по групі підприємств	75,3

Закінчення табл.3.15

Якщо сума балів більше 36, то підприємство має потенційну можливість щодо інтеграції з іншими підприємствами для реалізації своїх спільних інтересів в господарській, виробничій та комерційній діяльності. Чим вище рівень логістичної досконалості – тим швидше підприємство здатне збільшувати додану вартість у ланцюзі поставок.

0-35,9 – низький рівень 36-75,9 – середній 76-100 – високий рівень логістичної досконалості

Джерело: розроблено автором

 

Як видно з таблиці 3.15, загальна кількість балів оцінки логістичної досконалості по кожному з машинобудівних підприємств до передачі логістичних функцій, більше або майже дорівнює 35 балам, що дозволяє зробити висновок, що кожне з підприємств має потенційну можливість щодо інтеграції з іншими підприємствами для реалізації своїх спільних інтересів у господарській, виробничій та комерційній діяльності. При передачі логістичних функцій на аутсорсинг рівень логістичної досконалості всередньому по групі підприємств зросте і буде наближатися до високого, що збільшуватиме додану вартість кожного підприємства в ланцюзі поставок. Розрахунки логістичної досконалості підтверджують доцільність пропозиції про передачу логістичних функцій машинобудівних підприємств на аутсорсинг в контексті їх спільної діяльності як підприємств-партнерів.

Свої пропозиції автор також підтверджує моделлю впливу логістичного

аутсорсингу на рівень логістичної досконалості машинобудівного підприємства (рис. 3.14)

Дослідивши рівень логістичної досконалалості, з метою оцінювання можливісті (потенціалу підприємств) щодо переходу до кластерного типу господарювання, автор запропонував підприємствам-партнерам провести експертну оцінку факторів (таблиця 3.16), які можуть вплинути на вибір варіанта об’єднання машинобудівних підприємств: кластерний тип господарювання чи асоціація підприємств.

 

V. Технологічний прогрес

1) показники використання; - основних фондів (загальні та спеціальні) - оборотних засобів 2) завантаження потужностей логістичних об’єктів; 3) коефіцієнт економїї часу;

ІІІ. Довгострокове планування

1) рентабельність підприємства; 2) показники фінансової стабільності; - коефіцієнт автономії - рентабельність капіталів 3) частка логістичних витрат в структурі загальних витрат; 4) рентабельність інвестицій в логістичну інфраструктуру;

Складові логістичної досконалості

І. Партнерство з клієнтами

ІІ. Партнерство з постачальниками

1)рентабельність каналів збуту; 2) рівень задоволеності клієнта; 3) коефіцієнт виконання замовлення;

1) коефіцієнт якості постачання; 2) коефіцієнт економічної ефективності постачання;

IV. Інтеграція функцій підприємства

1) економічний ефект логістичного ланцюга

Підвищення рівня потенціалу машинобудівного підприємства щодо переходу до кластерного типу господарювання.

VІ. Мобільність персоналу

1) показники використання трудових ресурсів; - продуктивність праці - коефіцієнт витрат робочого часу - коефіцієнт відповідності кадрів профілю роботи

VII. Інтегрована система інформації

1) показники діяльності функціональних підрозділів; 2) рівень використання логістики;

VIII. Показники якості

1) рентабельність продукції; 2) коефіцієнт якості продукції; 3) коефіцієнт якості постачання; 4) рівень задоволеності клієнта;

Машинобудівне підприємство має середній або високий рівень логістичної досконалості.

так

 

 

Рис.3.14 – Модель впливу аутсорсингу на рівень логістичної досконалості машинобудівного підприємства

* розроблено автором

Автором використанні такі умовні позначення оцінки рівня впливу фактору на вибір варіанта господарських зв’язків (об’єднання) між машинобудівними підприємствами:

– високий – 5 балів;

– середній – 3 бали;

– низький – 2 бали.

Таблиця 3.16

Порівняльна таблиця факторів впливу на вибір варіанта об’єднання машинобудівних підприємств

Фактор впливу	Кластерний тип господарювання	Асоціація підприємств
Державна зацікавленність
Зацікавленність з боку машинобудівних підприємств
Зацікавленність з боку кластера «Агро-Бум» та громадських організацій
Законодавча урегульованість
Рівень логістичної досконалості
Інвестеційна спроможність
Інновації в галузі
Покращення якості продукції
Масштаби діяльності
Ринки збуту
Рівень якості спільної діяльності
Мінімізація ризиків
Можливий термін початку реалізації спільної діяльності
Максимально можлива кількість балів
Сума фактичних балів

Джерело: власна пропозиція автора

З таблиці 3.16 видно, що машинобудівним підприємствам-партнерам доцільно розглянути питання входження в кластер «Агро-Бум», оскільки вони матимуть більшу можливість до збільшення свого потенціалу та рівня логістичної досконалості.

 

 

---

Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!