Основні концесійні угоди у міжнародній практиці



Тип концесійної угоди Коротка характеристика
BOT (Build-Operate- Transter) –«Будівництво-управління-передання». Класичний варіант концесії. Концесіонер здійснює будівництво та експлуатацію протягом встановленого терміну, потім об’єкт передається державі.
BTO (Build – Transter-Operate) – «Будівництво-передання-управління». Класична концесія. Концесіонер будує об’єкт, який передається державі після будівництва, а потім він передається в експлуатацію концесіонеру.
BOO (Build-Own-Operate) – «Будівництво-володіння-управління». Концесіонер будує об’єкт і здійснює його експлуатацію, володіючи за правом власності. Термін дії експлуатації не обмежується.
BOOT (Build-Own-Operate-Transter) – «Будівництво-володіння-управління –передання». Проект типу «грінфілд». Володіння та користування збудованим об’єктом на праві приватної власності протягом визначеного терміну, після досягнення якого об’єкт передається державі.
BBO(Buy- Build-Operate) – «Придбання-будівництво-управління». Форма продажу, яка передбачає відбудову або розширення існуючого об’єкта. Держава передає об’єкт приватному власнику, який здійснює необхідні вдоскон алення для ефективного управління.
Браунфілд-контракт (Brownfield contract) Традиційна концесія, предметом якої є діяльність по розширенню, відновленню або реконструкції існуючого об’єкта, не включаючи нового будівництва.
Прості форми партнерства, які є близькими до концесійних
Lease contract Контракт, який близький за змістом до оренди. Орендатор не здійснює будівництво, отримує об’єкт у держави. Обов’язками орендаря є обслуговування, отримання платні та плата державі за користування.
Service ontract Контракт на обслуговування. Держава укладає контракт із приватним сектором на обслуговування об’єкта.
Management contract Контракт на управління об’єктом. Держава заключає контракт із приватним сектором на управління об’єктом.
Turnkey («під ключ») Держава фінансує, а приватний сектор проектує, будує та керує об’єктом.

 

Кабінетом Міністрів України затверджено Типовий концесійний договір [134], визначено порядок розрахунку концесійних платежів та запроваджено реєстр концесійних договорів. Типовий концесійний договір укладається на строк від 10 до 50 років, що привносить певні обмеження в розвиток державно-приватного партнерства. Договір містить у собі багато істотних умов, які вимагають від потенційних концесіонерів брати на себе зайві зобов’язання, які бажано суттєво скоротити [109, c. 45]. Крім того, перелік об’єктів, які можуть надаватися у концесію, варто розширити, щоб Закон став більш пристосо­ваним до потреб ринкової економіки і запрацював ефективніше.

Автором також було вивчено міжнародний досвід щодо форм партнерства державного та приватного сектору [104, с. 37-42]. Результати досліджень свідчать, що у світовій практиці для цього досить широко використовуються різноманітні форми договорів концесії, які занесені до таблиці 3.9.

За ідеєю автора ініціатором державно-приватного партнерства виступатиме група машинобудівних підприємств з пропозицією до держави про будівництво логістичного центру з метою оптимізації витрат складської діяльності, постачання та збуту, підвищення конкурентоспроможності підприємств галузі та загального розвитку економіки.

Така пропозиція зумовлена тим, що Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року [129], Постанова Кабміну України «Про затвердження Державної цільової економічної програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки» [131], Постанова Кабміну України «Про затвердження Положення про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів» [136], Розпорядження Кабміну України «Про схвалення концепції проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості України на період до 2017 року» [143] є потенційним базисом інноваційного розвитку машинобудівного комплексу країни, а також стратегією розвитку економіки на найближчі 20-30 років, коли домінантна позиція в економіці належатиме сфері послуг та інформатизації бізнесу.

Така пропозиція відповідає також умовам Концепції державної регіональної політики України, Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів» [64]; «Стратегії сталого економічного та соціального розвитку Запорізької області на 2004-2015 роки», згідно з якими створення об’єктів логістичної інфраструктури, з застосуванням найбільш дієвих та популярних на сучасному етапі моделей бізнесу, дозволить досягти пропорційного економічного і соціального розвитку територій з різним рівнем промислового потенціалу.

Згідно з договором концесії BOO (Build-Own-Operate) – «Будівництво-володіння-управління», який передбачається укласти між підприємствами-партнерами та державною адміністрацією, участь у фінансуванні проекту з будівництва логістичного центру визначена у такій пропорційності: підприємства-партнери – 75%, держава – 25%. За пропозицією автора фінансування підприємств-партнерів буде відбуватися під державні гарантії.

Таблиця 3.10

Розподіл інвестицій у будівництво логістичного центру між учасниками проекту (підприємствами-партнерами та державою)

Учасник Частка, % Сума інвестицій, грн.
Держава   29369,2039
ПАТ «Мелком» 18,31 21510,0049
ПАТ «Гідросила МЗТГ» 12,29 14437,9006
ПАТ «Бердянські жниварки» 10,77 12652,253
ПАТ «Бердянськсільмаш» 10,49 12323,3179
ТОВ «АГАТ» 10,37 12182,3458
ТОВ «ТАРА» 3,95 4640,3342
ТОВ «ТЕТІС» 0,82 963,3099
ТОВ «МЗАтЗ» 8,0 9398,1452
Всього інвестицій   117476815,74

 

Яку само суму складатимуть інвестиційні кошти держави та кожного з підприємств-партнерів у будівництво логістичного центру визначено автором у таблиці 3.10 відповідно до частки площі логістичного центру, необхідної для кожного з учасників проекту, визначеною в таблиці 3.5 попереднього питання.

Виконуючи регулюючі функції та функції контролю за дотриманням законодавства, держава має можливість захищати підприємства середнього та малого бізнесу та сприяти їх розвитку, підвищити конкурентоспроможність певної території, залучити інвестиції, створити робочі місця. Для визначення переваг, які отримають підприємства-партнери від державно-приватного партнерства в реалізації проекту, були розподілені інвестиції в будівництво логістичного центру та купівлю земельної ділянки (таблиця Є.8), визначено прибуток від здачі в оренду вільних площ центру (таблиця Є.9), визначено всі можливі вигоди, які отримають машинобудівні підприємства від передачі логістичних функцій на аутсорсинг (таблиця Є.10), розраховано план доходів та витрат у перший рік експлуатації логістичного центру підприємствами-партнерами з участю держави у фінансуванні (таблиця Є.11) та розраховано показники оцінки ефективності інвестицій у будівництво логістичного центру машинобудівними підприємствами-пратнерами за участю держави у фінансуванні (таблиця Є.12).

Результати порівняння розрахунків всіх можливих вигод, які отримають машинобудівні підприємства від передачі логістичних функцій на аутсорсинг логістичному центру без участі у проекті держави (таблиця Є.5) з аналогічними розрахунками вигод підприємств у варіанті з участю держави (таблиця Є.10), визначили, що всі можливі вигоди зменшаться на 12% при зменшенні інвестицій у будівництво з купівлею земельної ділянки кожним підприємством на 25%, що безумовно, є позитивним фактором. Це пояснюється тим, що при зменшенні інвестицій та зменшенні витрат на утримання складських приміщень, прибуток від зниження логістичних витрат та від здачі в оренду власних складських приміщень для кожного підприємства залишиться незмінним.

Позитивним фактором від участі держави у будівництві логістичного центру є також зменшення строку окупності проекту для кожного з підприємств-партнерів та збільшення економічної ефективності, визначених при порівнянні показників оцінки ефективності інвестицій у будівництво логістичного центру машинобудівними підприємствами-партнерами (таблиця Є.7) з показниками оцінки ефективності інвестицій за участю держави у фінансуванні (таблиця Є.12).

Але неможливо оцінювати доцільність передання логістичних функцій машинобудівними підприємствами-партнерами на аутсорсинг без дослідження того, як ці рішення вплинуть на діяльність кожного окремого підприємства. Для цього було проведено аналіз основних фінансово-господарських показників діяльності досліджуваних машинобудівних підприємств.

Таблиця 3.11


Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 21; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!