Переваги кластерної моделі розвитку
| № | Назва переваг | Характеристика |
| Переваги для виробництва | Поглиблення спеціалізації виробництва. Створюється ефект масштабу, який проявляється не тільки у зростанні обсягів виробництва (особливо інноваційної), а й у зменшенні трансакційних витрат та ризиків між учасниками кластеру. Диверсифікація та розподіл ризиків дозволяють знизити їх наслідки та стабілізувати потік доходів учасників кластеру. Партнерська діяльність учасників кластеру дозволяє одержати взаємодоповнюючі ресурси за ціною нижчою, ніж при їх придбані або створені самостійно. Кластерні моделі створюють переваги для виробничих систем, що забезпечують поєднання у виробництві конкуренції з кооперацією, виділяють колективну ефективність та гнучку спеціалізацію. | |
| 2. | Створення сприятливого конкурентного середовища | Кластер стає засобом для подолання замкнутості на внутрішніх проблемах, негнучкості та змов між суперниками, які можуть зменшити або повністю блокувати сприятливий вплив конкуренції й появу нових фірм, а національні галузі одержують можливість підтримати свою перевагу в конкурентній боротьбі. Підтримуючи співробітництво, підприємства не перестають конкурувати між собою у зниженні витрат на виробництво та цін, поліпшенні якості продукції, пошуку кращих постачальників, формуванні нових каналів збуту власної продукції. Завдяки цьому підвищується конкурентоспроможність географічного регіону й економіки країни загалом. Отже кластер – це не концерн одного власника, а спільна робота незалежних структур і спільна співпраця приносить їм вигоду. |
| 3. | Підтримка інвестиційної моделі розвитку | У кластері забезпечується збільшення виробництва інноваційної продукції, формується інноваційна система, підвищується інноваційна спроможність суб’єктів господарювання, формуються інноваційні «точки зростання». Залучення до участі в інноваційних процесах гнучких підприємницьких структур малого та середнього бізнесу. Спостерігається позитивна інноваційна динаміка та забезпечується одночасно реалізація трьох функцій інноваційного процесу: наукова; технологічна; економічна. |
| 4. | Покращення інвестиційного клімату | Кластер сприяє великим капіталовкладенням і спеціалізації, впровадженню спільних проектів, а також сприяє залученню венчурного капіталу, прямих іноземних інвестицій та нових технологій. Підвищується інвестиційна привабливість як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів. |
| 5. | Переваги для приватних бізнес- структур | Кластерна модель підвищує рівень використання кадрового потенціалу та інфраструктури території забезпечує доступ до досліджень і рекомендацій наукових центрів, дає змогу знизити витрати виробництва й збуту продукції. При кластерній моделі розвитку органи влади створюють та підтримують сприятливі макроекономічні умови для роботи учасників ринку. |
Продовж табл. 3.13
|
|
|
|
|
|
| 6. | Переваги для органів влади | Кластерна економіка базується на кращому використанні потенціалу окремих територій, диверсифікації економіки, зростанні кількості платників податків і бази оподаткування, зниження залежності бюджету від окремих монопольних бізнес-формувань. |
| 7. | Розвиток та підтримка малого підприємництва | Малі підприємства можуть об’єднуватися довкола спільних постачальників й економити завдяки масштабу обсягів закупівлі товарів, спільно замовляти маркетингові дослідження ринку тощо. |
| 8. | Спільна діяльність підприємств взаємозалежних галузей за умовою партнерських відносин | Підприємства взаємозалежних галузей кластера інвестують технології, інформацію, інфраструктуру, людські ресурси, що веде до виникнення нових фірм. За умов функціонування спільної мережі постачальників та покупців формується «ланцюжок доданої вартості», конкурентні переваги підприємств залежать від активності їхньої діяльності, починаючи з розробки проекту, закупки матеріалів, виробництва, логістики продажу |
| 9. | Визначально- забезпечувальні | Співробітництво на контрактних засадах; оптимізація інформаційної мережі й оперативність інформації; конкуренція на основі технологічних інновацій. Спільність і взаємодоповнюваність діяльності; високий рівень ділової довіри і кадрового потенціалу; гнучкість виробничого потенціалу. Взаємозв’язок підприємств, що забезпечує тісну системну взаємодію факторів виробництва та зумовлює виникнення явища емерджентності – появи нової якості, відмінної від властивостей всіх елементів об’єктів. |
| 10. | Результативні | Ефект масштабу виробництва – основу якого становить ядро інноваційного кластера для виробництва визначеного виду продукції чи послуги. Ефект охоплення, що виникає за умови існування факторів виробництва, які використовуються одночасно для виробництва кількох видів продукції. Ефект синергії як результат орієнтації діяльності всіх суб’єктів системи на нестатки споживачів завдяки наладженому плануванню, координації й організації їхньої взаємодії у процесі спільного підприємництва та кооперування. |
| 11. | Регіональний розвиток | Регіони, які сформували кластери, одержують певні переваги у тому, що кластери беруть на себе розв’язання більшості соціальних проблем територій. Діяльність кластерів спрямована на поліпшення інфраструктури регіону, в якому вони працюють, забезпечують створення нових робочих місць. |
| 12. | Інтегральні переваги | Підвищення конкурентоспроможності економіки, активізація інноваційних процесів і реальних механізмів узгодження інтересів влади, бізнесу, науки та освіти при розробці стратегії розвитку як на рівні окремого суб’єкта господарювання так і на рівні країни. |
|
|
|
|
|
|
Закінч. табл.3.13
| 13. | “Жорсткі” та “м’які” переваги кластерів | Фахівці до “жорстких” переваг кластерів відносять ефективніші бізнес-трансакції, сприятливіші інвестиції, зменшення витрат на закупівлю матеріалів, послуг й інші показники (підвищення прибутковості, створення нових робочих місць). “М’які” переваги кластерів – орієнтація на організацію навчання, бенчмаркінгу, поширення знань серед учасників кластера, удосконалення виробництва. |
Джерело: узагальнено автором на підставі дослідження праць [150, 152, 118, 33, 127, 59, 193, 95, 35, 47, 74, 183]
виробництва, державно-приватного партнерства, реалізації пріоритетних проектів розвитку взаємопов’язаних через кластери галузей, у тому числі машинобудування. Проте в чинному законодавстві України практично відсутні нормативно-правові акти, що регулюють реалізацію кластерної моделі господарювання.
Окрім недоліків у правових питаннях існує низка інших перешкод, що стоять на шляху створення кластерів. Перешкоди на шляху формування кластерів створюють дистанцію між органами влади, установами, організаціями й учасниками кластерів (табл. 3.14).
Соколенко С.І. [162] – президент Міжнародної Фундації сприяння ринку в Україні (МФСР) вважає, що значні труднощі при формуванні кластерів створює широкий діапазон форм і видів цих типово ринкових структур, різна міра взаємодії між підприємствами, які входять до їх складу.
Дослідження наукових публікацій [152, с. 6-7; 115, с. 35-40; 170, с. 123-125] щодо класифікації кластерів, дозволяють зробити висновки, що у науковців немає однозначного підходу до визначення видів, типів і ознак кластерів. Автор пропонує розширити перелік типів кластерів, який запропонувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі в Україні: виробничі, інноваційно-технологічні, туристичні, транспортно-логістичні, та виділити п’ятий тип кластера, який би поєднував функції інноваційно- технологічного та транспортно-логістичного кластерів з інноваційно-науковою структурою.
Таблиця 3.14
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 117; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!