Впровадження інноваційних підходів в управління складською логістикою підприємств машинобудівної галузі



 

Логістичний центр, будівництво якого запропоновано автором, має розглядатись як важлива ланка мезологістичної системи, що має потужний потенціал і може виконувати функцію координатора між підприємствами машинобудування, державою та кластерними утвореннями, створення яких запропоновано в результаті досліджень економічного розвитку Запорізької області на основі кластерної моделі господарювання, оскільки кластерна модель розвитку економіки дає можливість ефективно розвиватися партнерським стосункам не лише між підприємствами, але й між підприємствами та державою.

Об’єднання підприємств у кластери підвищує ефективність взаємодії приватного сектора, торгівельних асоціацій, дослідницьких і освітніх установ в інноваційному процесі і служить основою активного формування галузевої спеціалізації та конструктивного діалогу між всіма учасниками економічної діяльності.

Кластери є ланками єдиної мезологістичної системи. Формування кластерів, по суті, є новим станом розвитку мезологістичних систем на принципах добровільного об’єднання економічно-незалежних підприємств, від яких сучасні умови функціонування вимагають консолідації зусиль для досягнення більш високих конкурентних позицій та стійкого положення в економічному просторі як території, на якій вони здійснюють свою діяльність, так і в світовому економічному середовищі.

Ось чому кластерна модель господарювання набуває все більшого значення як основний організаційний підхід у країнах Європи, Азії, Північної Америки. Досвід цих країн демонструє, що виробничі системи на основі кластерної моделі об’єднують у виробництві конкуренцію з кооперацією, втілюють колективну ефективність, створюють гнучку спеціалізацію.

Європейська комісія у своєму Зверненні до Ради ЄС 13 вересня 2006 р.,

акцентуючи увагу на перевагах кластерної моделі розвитку економіки, підкреслила, що кла­стери допомагають заповнити порожнечу між бізнесом, дослідженнями й ресурсами, таким чином, швидше видаючи знання на ринок [126 с. 10].

За визначенням основоположника теорії кластеризації М. Портера, кластери – це сконцентровані за географічними ознаками групи взаємопов’язаних компаній, спеціалізованих постачальників та постачальників послуг; фірм у відповідних галузях, а також пов’язаних з їх діяльністю організацій (наприклад, університетів, агенцій із стандартизації, а також торгівельних об’єднань) у певних галузях, які конкурують, але разом з тим ведуть спільну роботу.

Кластерні об’єднання підсилюють дію горизонтальних зв’язків, оскільки підприємства – учасники кластера є елементами єдиної логістичної системи та користуються ресурсами і послугами інфраструктурних організацій, зацікавлені в комплексному і ефективному використанні цих ресурсів, що досягається налагодженням великомасштабного та якісного виробництва партій продукції або комплексу послуг.

Провідні українські економісти В.В. Россоха [150, с.146-147], П.Т. Саблук [151, с. 6-7] вважають, що кластерна модель виробництва набула значного поширення в світовій практиці у зв’язку з тим, що кластер стає засобом для подолання замкнутості на внутрішніх проблемах, інертності, негнучкості та змов між суперниками, які можуть зменшити або по­вністю блокувати сприятливий вплив конкуренції й появу нових фірм. Кластер у цілому виступає інструментом використання ефекту масштабу та замкнутого циклу виробництва, сприяє великим капіталовкладенням і спеціалізації, впровадженню спільних проектів, у яких беруть участь взаємозалежні підприємства різних галузей. Висока конкурентоспроможність і стабільність господарських систем [33, с. 136; 86, с. 51] визначається використанням нових технологій; характером і структурою взаємодії науки, освіти, фінансування, державної політики

Ефект синергії є одним з основних чинників, який спонукає

підприємства до об’єднання в кластер. Богма О.С. [32, с.44-45] виділяє декілька видів синергізму, властивих кластерному об’єднанню: синергізм продажів, синергізм оперативного управління, фінансово-інвестиційний синергізм, синергізм менеджменту. Кожен з зазначених синергетичних ефектів дає кластерам величезну перевагу перед конкурентами, які намагаються виробляти і реалізовувати продукцію поодинці. Російський вчений С.В. Шкодінський [194, с. 48] вважає, що кластерні утворення здатні істотно поліпшити інвестиційну привабливість, оскільки значно розширюють економічні, політичні та фінансові умови, що впливають на вливання інвестицій.

Автори наукових досліджень [152, с. 6-7; 115, с. 35-40; 170, с. 123-125] наголошують, що кластерна організація розвитку бізнесу має соціальну спрямованість, оскільки суттєве зростання продуктивності безпосередніх учасників кластера в сучасних умовах потребує створення відповідної виробничої, побутової, соціальної та іншої інфраструктури; створення нових робочих місць в областях, пов’язаних з основною діяльністю. Виникає потреба в налагодженні державно-приватного партнерства, активної участі державних органів та органів місцевого самоврядування з тим, щоб у співпраці з приватними учасниками вирішувати питання інфраструктурного і соціального характеру. Переваги кластерної моделі розвитку згруповані в таблиці 3.13.

У науковій літературі наводяться різні судження щодо принципів створення та організації діяльності об’єднань, які вирізняють їх серед інших форм інтеграційних утворень. Найбільш повно це питання висвітлено в [152, с. 7-8; 75, с. 32-33].

Україна має потужний науково-інноваційний потенціал, здатний сформувати нове технологічне ядро для розвитку кластерної організації

 

Таблиця 3.13


Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 38; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!