Б) Солома та інші грубі корми



Солома - це стебла й листя зернових, круп'яних та технічних культур, що залишається після обмолочування насіння. Вона містить багато клітковини (36-42%), мало протеїну (3-4%) та жиру (1-2%).

Органічна речовина соломи складається, в основному, з клітковини і БЕР. Енергетична цінність її 1 кг коливається (залежно від виду рослин) від 0,4 (просяна) до 0,2 (пшенична) корм.од.

У соломі відсутні вітаміни, а серед мінеральних речовин переважає оксид кремнію. Кальцію і фосфору мало - відповідно 0,4-9,6 і 0,08-0,10%.

У зв'язку з високим вмістом сирої клітковини і наявністю кремнієвої кислоти перетравність органічної речовини соломи невисока (40-50% у жуйних і 20-30% у коней).

У непідготовленому вигляді солома відіграє переважно роль баластного корму, який надає раціонам належного об'єму. Інколи її вводять до складу раціонів з метою підтримання в нормі процесів травлення (при великих даванках водянистих кормів, переведенні тварин на пасовище тощо).

Солома характеризується високим вмістом клітковини (30-42%), низьким вмістом протеїну (4-7%) і жиру (1,3 -2,9%). Целюлозні волокна, що оточують клітину, в якій містяться поживні речовини, цементуються матриксом, що складається із 3 полімерів: геміцелюлози, пектину і екстенсину (білок, який зв’язаний ковалентно з целюлозними волокнами). Крім того по мірі дозрівання рослин целюлозні волокна пропитуються складною хімічною речовиною - лігніном, яка практично не використовується організмом. В природніх умовах розщеплення целюлози відбувається під впливом багаточисленних мікроорганізмів, одні з яких виробляють ферменти що розщеплюють лігнін, інші - целюлозу і геміцелюлозу. Перетравність поживних речовин соломи низька, більша частина клітковини може бути перетравлена в травному тракті тварин тільки при участі мікроорганізмів.

  Підвищити поїдання і поживну цінність соломи можна попередньою підготовкою до згодовування. Способи підготовки можуть бути фізичні, механачні, хімічні та біологічні. Механічні та фізичні методи обробки соломи - подрібнення, запарювання та інші покращують поїдання соломи, але не мають суттєвого впливу на її енергетичну цінність.

  Обробка соломи хімічними і термохімічними способами дає можливість підвищити перетравність поживних речовин і її поживну цінність.

  Серед біологічних методів обробки в практиці використовують силосування соломи з зеленими високовологими кормами та баштанними. Також можно силосувати солому із застосуванням бактеріальних заквасок із культур пропіоново- і молочнокислих бактерій, молочних сироваток.

  В лісних зонах України, особливо при неблагопрємних кліматичних умовах, має значення заготівля гілкового корму. Сировиною можуть бути листяні дерева - береза, осина, липа, тополя, клен, ясень, вільха, в’яз. Найкращий строк заготівлі гілкового корму - весняно-літній. Свіжі гілки хвойних дерев можна використовувати як вітамінну підкормку або для виробництва вітамінного борошна. В годівлі великої рогатої худоби мажна використовувати навіть тирсу м’яких порід (сосна, вільха,осина та ін.), наприклад, в складі зернових і повнораціонних сумішей при відгодівлі худоби.

  Кошики соняшника складають приблизно 60% маси насіння, тобто з 1 га можна отримати 7-9 ц або понад 500 кормових одиниць та 50 кг перетравного протеїну. Цей корм по хімічному складу не поступається сіну. В 1 кг кошиків міститься 0,4-0,5 кормової одиниці і 30 -35 г перетравного протеїну.

  Сухі стебла соняшника по поживності прирівнюються до озимої соломи.

  Кращий спосіб використання відходів соняшника в годівлі тварин - виготовлення борошна або силосування в суміші з зеленими та соковитими кормами.

Стрижні качанів кукурудзи займають біля 22% від маси качанів. З 1 га посівів кукурудзи можна отримати 8 ц стрижнів, в 1 кг яких міститься в середньому 0,3 корм.од. та 15 г перетравного протеїну. Кукурудзяні стрижні згодовують великій рогатій худобі в подрібненому вигляді в суміші з сінним або трав”яним борошном та концентратами.

  Кукурудзяні стебла згодовують великій рогатій худобі і вівцям без обмеження у подрібненому вигляді. В 1 кг кукурудзяних стебел міститься 0,35 корм. од. і 14 г перетравного протеїну.

 

Б) Коренеплоди, бульбоплоди і баштанні культуривирізняються з поміж інших кормів високим вмістом води (70-90%), низьким - протеїну (1-2%), жиру (0,4-0,2%) і клітковини (0,8-1,5%). Їхня суха речовина складається переважно з БЕР, де основну частку у коренеплодах становить цукор, а в бульбоплодах - крохмаль, її корми бідні на вітаміни (крім вітаміну С). Морква і гарбузи багаті на каротин ( у 1 кг моркви міститься близько 80 мг каротину).

Перетравність органічної речовини коренебульбоплодів досягає 80-90%.

Коренебульбоплоди. До цієї групи відносяться кормовий, напівцукровий та цукровий буряки, морква, брюква, турнепс, куузіку, топінамбур, картопля. Суха речовина складається на 70% з цукрів та крохмалю.

  Енергетична цінність коренебульбоплодів коливається від 0,09 до 0,3 корм. од.

  Коренебульбоплоди - добрий дієтичний корм для всіх видів сільськогосподарських тварин в зв”язку з високою перетрав-ністю поживних речовин (85-90%).

  Картопля. Може бути використована у годівлі великої рогатої худоби, коней та овець як у сирому, так і у вареному вигляді. Свиням її краще давати у вареному вигляді.

  Картоплю згодовують на голову за добу - дійним коровам - 10-12 кг, відгодівельній худобі - 10-15 кг, свиням - 6-8 кг, робо-чим коням - 5-6 кг.

  Картоплю зберігають у буртах, можлива її сушка, а також силосування, що забезпечує високий рівень збереження пожив-них речовин на протязі тривалого періоду.

     Кормовий буряк. Один з основних вуглеводистих компо-нентів в раціонах великої рогатої худоби, овець, свиней.

  Норми згодовування (кг) - дійним коровам - 35-40 кг, вівцям - 4-5 кг, свиням - 4-6 кг.

Кормовий буряк добре зберігається у траншеях, буртах, спеціальних типових сховищах.

Цукровий буряк в основному використовують як сировину для цукрової прпомисловості, але згодовують також свиням і худобі. У цукровому буряку міститься до 70% цукру від сухої речовини, тому його згодовування худобі обмежується, щоб запобігти розладів травлення. В раціонах молочної худоби цук-рові буряки не повинні перевищувати 1-1,5 кг на 100 кг живої маси, або 10 кг на голову за добу. Кращими способами збере-ження цього корму слід вважати його силосування в суміші з іншими кормами, або приготування сушеної стружки.

  Морква - це найцінніший вітамінний корм. В залежності від сорту вміст каротину в 1 кг моркви може досягати 50-80 мг. Моркву охоче поїдають тварини всіх видів. Недоліком моркви є трудомістскість вирощування та великі втрати при довготри-валому зберіганні. Останньому можна запобігти при силосу-ванні моркви в складі комбінованих силосів.


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 33; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!