ТОПИНАМБУР (земляная груша) (HELIANTHUS TUBEROSUS)



Топинамбур – многолетнее (может произрастать на одном месте до 10 лет) морозо- и засухоустойчивое растение семейства астровых. Это растение природной флоры Америки, которое завезено в Европу одновременно с картофелем примерно в 1610 году. Листва напоминает подсолнечниковую, но мельче ее.  На подземных стеблях топинамбура образуються клубни (белые, желтые, красные, фиолетовые), маса одного клубня доходит до 120 граммов. На одном растении образуется до 20-30 клубней..

До сих пор некоторые считают это растение сорняком, другие – декоративнім поскольку оно цветет примерно как подсолнух, а третьи – кормовой культурой, источником ценных витаминов и микроэлементов. Но самое главное – мякоть клубней топинамбура содержит инулин - натуральный заменитель инсулина – спасения для диабетиков. В организме инулин быстро превращается в легкоусвояемый сахар – фруктозу.

Следует отметить, что клубни топинамбура выдерживают температуру на открытом грунте до минус 12 С, в грунте под снегом – до минус 35 С

По содержанию кормовых единиц топинамбур превосходит кукурузу в 1, 3 раза, кормовую свеклу – в 2,6 раза. Протеина в клубнях больше , чем в картофеле в 1,7-2,5 раза и в 2,5 раза больше, чем в кормовой свекле.

Пектин топинамбура, содержание которого 9-11 %, помогает выводить из организма радионуклиды и соли тяжелых металлов.

Из аминокислот в топинамбуре содержится 4,82 г лизина, витамина В1 - 4 мг/100г корма, В3 – 8,8мг/100г корма В7 – 20мг/100г корма, С – 108 мг/100г массы.

 В регионах с дефицитом зеленых кормов зеленую массу топинамбура можно использовать со второй половины лента, но основное ее назнаячение – силос.

Для повышения соджержания протеина в зеленой массе топинамбур скрестили с подсолнечником и получили гибрид - топиподсолнечник. Он более ценный в питательном отношении, чем чистый посев топинамбура а достаточное содержание сахаров обеспечивает его хорошую силосуемость. Зеленая маса и клубни топиподсолнуха способны накапливать питательные вещества вплоть до глубокой осени.

Эту культуру можно также использовать как добавку к трудносилосуемым культурам. Наибольше питательных веществ в массе – в фазе роста зеленой массы. Питательность такого силоса – 0,29-0,35 корм. ед. и 16-18 г переваримого протеина (перед началом ее цветения).

Клубни топинамбура и топиподжсолнуха используют осенью или весной после зимовки в почве. По питательности они не уступают сах. Свекле и картофелю.

Ориентировочный состав комбисилоса для свиней:

 Топинамбур – 25 %

 Корм. свекла – 30 %

 Тыква – 25 %

Люцерна – 19 %

Ячмень- 10 %

! кг такого силоса содержит 0,27 корм. ед. 27,6 перевар. протеина 9,7 мг каротина.

Для позднеосеннего и ранневесеннего выпасания по топинамбуру свиней необходимо предварительно удалить с посева бадылку, огородить выпас электроизгородью, одному животному отводят 3-6 м2 такого пастбища. На пастбище свиней выганяют 2 раза в день по 1,5-2 часа. Такой высас не только улучшает качество сала и мяса, но и сокращает затраты комбикорма на 25-50 %. Свиньи сьедают по 5-6 кг клубней за время выпаса.

Топинамбур и топиподсолнух дают 2 урожая клубней и зеленой массы. Поэтому их можно считать одними из наиболее рентабельных: уровень рентабельности составляет соответственно – 364 % и 305 %.

Следует сказать несколько слов и о таком направлении использования топинамбура как биологическая рекультивация (фитомелиорация) техногенно нарушенных територий, особенно в регионах угольной добычи. А также в регионах с радионуклидной загрязненностью територии поскольку он не накапливает радионуклидов.

При помощи этой культуры можно в течение нескольких лет вылечить низкоурожайные земли и получить на них хороший урожай. При этом топинамбур выделяет в воздух в 3 раза больше кислорода, чем сосна.

При посадке ширина междурядий 70 см, расстояние между гнездами 35-80 см , при средней массе клубней 50-60 г и схеме посадки 50 х70 см необходимо на 1 га 170 кг клубней, глубина заделывания 8-10 см.

Уборку клубней топинамбура и топиподсолнуха осуществляют картофелеуборочными комбайнами, а поле пашут и боронуют.

 

Турнепс. З коренеплодів це сама водяниста та скороспіла культура. Вміст сухої речовини біля 9%. Турнепс використовують у годівлі великої рогатої худоби, овець та свиней. Коровам дають за добу 30-40 кг, але щоб у молоці не з’явився небажаний присмак, даванку турнепсу краще обмежувати до 20-25 кг. Вівці з’їдають за добу до 4-5 кг турнепсу.

  Турнепс зберігається гірше буряка, тому його згодовують в першу чергу, до середини зими.

   Куузіку. Це гібрид від схрещування брюкви і капусти кормової. Рослини формують великі коренеплоди і листову зелену масу. На достатньо зволожених грунтах урожай зеленої маси досягає 350-400 і коренів 600-700 ц з 1 гектару площі посіву.

 Баштанні культури. Сюди відносять кормові гарбуз та кавун і кабачки. Енергетична цінність 1 кг баштанних від 0,07 до 0,1 корм. од. Вміст перетравного протеїну 6-9 г.

Баштанні використовують в годівлі всіх видів сільськогосподарських тварин як у сирому, так і у силосованому вигляді.

Кормовий гарбуз. Використовують його на півдні та в південно- східних зонах. Жовті сорти кормового гарбуза багаті на каротин - в 1 кг 30-40 мг.

Кормовий кабачок - скоростиглий, його можна згодовувати з другої половини літа.

Кормовий кавун. Вітамінний та дієтичний корм, який відрізняється високим вмістом легкодоступних вуглеводів. Кавуни погано зберігаються, тому їх в основному використовують в кінці літа та на початку осені, або силосують.

Г) Зернові корми та комбікорми

Зернові корми за хімічним складом поділяють на три групи: багаті на вуглеводи (зерно злакових), протеїн (зерно бобових) і багаті на жир (насіння олійних).

Зерно злакових культур (ячмінь, кукурудза, овес, сорго, просо, пшениця, жито та ін.) містить багато легкоперетравних вуглеводів (60-70% БЕР, із яких 55-57% крохмалю), відносно мало протеїну (10-14%). Повноцінність протеїну невисока з причини невеликої кількості деяких амінокислот. Вміст жиру - 2-5% клітковини - від 30% у зерні вівса до 3% у інших злакових. Зола має кислу реакцію (рН 1,5-5,0), у ній на 3-4 частини фосфору припадає одна частина кальцію. Перетравність органічної речовини висока - від 70% вівса до 90% - жита й пшениці. Енергетична цінність - 1,0-1,34 корм.од./кг.

Зерно бобових культур (горох, соя, кормові боби, люпин та ін.) відзначається високим вмістом перетравного протеїну (горох -І90 г/кг), багате на незамінні амінокислоти, але, за виключенням сої, бідне на жир. Вміст білків у зерні бобових - від 12 до 44%. Зерно бобових (крім сої і люпину) достатньо багате на крохмаль. За вмістом мінеральних речовин воно багатше, ніж зерно злакових, і містить значну кількість фосфору й калію, але мало кальцію. За енергетичною цінністю зернобобові наближаються до ячменю.

 


ХІМІЧНИЙ СКЛАД ЗЕРНОВИХ КОРМІВ (%)

 

  Вода Протеїн Жир Клітковина БЕР зола

Злакові культури

Кукурудза 13,0 10,4 4,1 2,2 68,7 1,6
Ячмінь 13,0 11,6 2,2 4,8 65,6 2,8
Овес 13,0 10,4 4,9 10,8 57,3 4,0
Пшениця 13,0 13,9 1,9 2,2 67,4 1,6
Просо 13,1 11,1 3,8 9,6 56,6 3,9
Гречка 13,5 11,2 2,4 14,0 56,2 2,7

Бобові культури

Горох 13,0 22,7 1,4 5,1 55,0 2,8
Чечевиця 13,0 25,2 1,7 3,8 52,9 3,4
Люпин 14,0 29,4 5,3 12,8 35,8 2,7
Вика 14,0 25,8 1,3 5,3 50,6 3,0

Комбікорми - складні однорідні суміші подрібнених кормів різного походження, добавок і препаратів, складеш за науково обгрунтованими рецептами й призначені для тварин певного виду, віку та статевої групи. Розрізняють: повнораціонні комбікорми, комбікорми-концентрати і комбікорми-добавки (білково-вітамінно-мінеральні (БВМД)), вітамінно-мінеральні (премікси), замінники незбираного молока (ЗНМ) тощо.

Повнораціонний комбікорм повністю забезпечує потребу тварин в енергії поживних, мінеральних і біологічно активних речовинах. Їх випускають переважно для птиці і свиней.

Комбікорми-концентрати містять переважно зерно, висівки, макуху, трав’яне борошно, а також мінеральні солі, вітамінні препарати і інші біологічно активні речовини. Ці комбікорми використовують як додаток до основних кормів раціону - грубих та соковитих переважно для жуйних та коней.

Білково-мінерально-вітамінні добавки (БМВД) містять концентровані корми з високим вмістом протеїну, мінеральних речовин і вітамінів (макуха, дріжджі, зерно бобових і т.д.), а також препарати вітамінів, мінеральні солі, антібіотики та інші біостимулятори. Їх використовують для введення в комбікорми, а також як додаток до раціонів.

Премікс - однородна суміш подрібнених мікродобавок і наповнювача - ретельно подрібнених висівок або зерна. В премікси входять вітаміни, мікроелементи, ферменти, критичні амінокислоти, антібіотики, антиоксиданти, профілактичні та лікувальні засоби.

Для кожного виду тварин розроблено по декілька рецептів комбікормів. В рецептах вказано вміст окремих інгредієнтів (%) і кількість вітамінів, мікроелементів, антібіотиків і інших мікродобавак, які вводяться в комбікорм (із розрахунку на 1 т). Рецептам комбікормів для тварин різного виду присвоюють відповідні номери, при цьому вид комбікорму вказують буквами: ПК - повнораціонний комбікорм, К - комбікорм-концентрат, БМВД - білково-мінерально-вітамінна добавка, П- премікс.


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 40; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!